ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.06.23 13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,

мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.

Сергій Губерначук
2025.06.23 11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!

Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…

Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Віктор Кучерук
2025.06.23 05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.

Павло Сікорський
2025.06.22 23:21
Слова - оригінальна поезія Павла Сікорського. Рецензія ШІ. Музика згенерована за запитом у Suno з фоновим текстом ШІ. Кліп генерувати ШІ на даний текст відмовився.

Прося — сося пісося.

РЕЦЕНЗІЯ ШІ:

Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -

Борис Костиря
2025.06.22 22:10
Я хотів би одружитися
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,

Богдан Манюк
2025.06.22 21:32
Жовч і кров Частина друга 2. На околиці села Галича спалахнуло півдесятка солом'яних стріх. Багряні собаки полум'я рвали чорну одежину ночі та підстр

Світлана Майя Залізняк
2025.06.22 19:30
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Музика-піна

Євген Федчук
2025.06.22 14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони

Хельґі Йогансен
2025.06.22 11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на

Віктор Кучерук
2025.06.22 10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.

Богдан Манюк
2025.06.22 09:36
Частина друга Жовч і кров 1930 рік

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Проза

 Там...
(апокрифічне)

    Там завжди похмуре небо…
… за високою камінною стіною сюди-туди снують істоти… Вони чимось схожі на людей - на двох ногах у пошарпаному одязі… Ходять вперед-назад невеличкими групками по десять – п'ятнадцять особин перегаркуючись між собою, а часом гризуться, нападаючи усі на одного, аж той, покусаний, ображено задирає голову до захмарених небес та волає людською мовою: то несправедливо є!!! Аж після цього волання решта відступає голосно регочучи: ага! Га-га-га-га!
    Ті істоти, там, групуються згідно розмірів їхнього тіла - маленькі з маленькими, більші з більшими, ще більші…
    Час від часу із-за муру з’являється рука і кидає в групу істот, що найменші за розміром, шматок м’яса. Розпочинається несамовита бійня за той шмат… і коли найсильніший, з м’ясом в зубах, переможно підвиваючи та захлинаючись слиною починає зручно вмощуватись… тоді з іншої групи істот, що більші за розміром тіла, підбігає хтось і… вихоплює м'ясо, а той “переможець” ображено задирає голову до захмарених небес та волає: це не справедливо є!!! Довкола ж звучить несамовитий рев: ага! Га-га-га-га!
    Тим часом більші розмірами істоти починають битися за м'ясо між собою… усе закінчується, як і попереднього разу – приходить хтось із зграї крупніших за розміром істот і відбирає те м'ясо… аж воно опиняється в зубах найсильнішої істоти, цього огородженого високим кам’яним муром простору… Але тоді, із за камінної стіни, знову з’являється рука і забирає засмальцьований щматок пошарпаного м'яса від “переможця переможців”, та кидає його між істот найменших за розмірами…
    Там завжди похмуре небо… Там завжди звучить жалюгідне волання: це несправедливо! Там завжди лунає несамовитий рев: ага! Га-га-га-га!
    Очевидно, що це дійство триває вічно…

    Тут небо голубе та безкрає…
і походжають
люди,
що сяють…
13.12.2013




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-13 10:45:32
Переглядів сторінки твору 1771
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм, проза
Автор востаннє на сайті 2025.05.30 07:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-13 14:33:42 ]
Там... і Тут!!!
Дуже образно, метафорично і візуально!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-13 18:07:57 ]
Й можливо з деякими помилками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-13 20:30:22 ]
Там насправді тут: у душі, у серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-14 09:57:31 ]
Там насправді - пекло їхніх бандитських душ... тут - щонайменше, душа моя...