Допоки ми всі під сітківкoю Божого Ока
і з нами Ярило сплахує ув унісон -
пильнуймо осердя душі і незримого крока,
шануймо духовне зернятко Творцевих красот.
Виточуймо Рай у рел"єфі натхненного слова
різцями повстанської думки - і будемо жить!
Cтежeю ступати, що барвами всекольорова,-
аби лиш не сіра, лише би не пагубна сить,
що виїсть нутро і залиє до денця ропою-
тоді уже дибай сліпою душею на прю.
Мій Таткy Небесний, тримай мене сильно рукою
якщо захлиснусь у зневірі, в одчАю умру.
А тільки б не стати на балку хитку і непевну,
і не промовчати собою у світобою.
Між чорним і білим усі балансуєм, - напевно -
ні, знаю я точно: є вибір і воля, і лю...
Бо в цій мережі перевузленій світо- законів,
важливо в собі незатерти високий акорд
подібний на Стусове "МУШУ!", "триматись доскону!",
Допоки ми тут ще - гартуймо у Світло свій Код!