зазеленів хідник гаптований
квітами
і Кант – як редиска свіжий
і духмяний
розгризаю суть і відчуваю на язиці
гострий смак аргументу

ковтаю філософію
застерігав хтось
що мудрість слід пережовувать на окремі волокна

п’ю ковтками кохання
а як треба
в мене сліз більше ніж в океані

білість –алхімія мила й води
зелень – сплутані нерви стеблин
в затиснутих долонях
тримаю світ незбагненний
а тим часом за вікном випливає світанок
немов ріка
і лотки на ринку входять у небо
рядом


zazielenił się chodnik haftowany
w kwiaty
i Kant jest jak rzodkiewki świeży
i pachnący
rozgryzam miąższ i na języku czuję
smak ostry argumentu

połykam filozofię
ktoś ostrzegał
że mądrość należy przeżuwać
na pojedyncze włókna
haustami piję miłość
a gdy trzeba
mam więcej łez niż ocean

biel - alchemia mydła i wody
zieleń - splątane nerwy łodyg
w obydwu zaciśniętych dłoniach
trzymam świat niepojęty
a tymczasem za oknem świt wzbiera
jak rzeka
i na rynku stragany w niebo wstępują
rzędem