Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богами,
Але не засвоїв пекельний урок.

В соліднім костюмі, доцент чи професор,
Іде коридором у гулі понять.
Попереду шум демонічних процесій
І галас невпинних, запеклих проклять.

Його стереже костомаха з косою
На всіх перехрестях, незнаних шляхах.
Чоло укривається млосно росою.
Мислитель іде, як поранений птах.

27 березня 2026

Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо рябе
Випікає страждання в нежданому серпні.

Намагався заснути, пірнув у Аїд,
У кипіння сторіч і у вічну покуту,
Де безжальний божок на арені стоїть.
І тобі залишається випить цикуту.

В ній навіки забудеш земні тягарі
І полинеш у простір печальний і вільний.
Не всміхаються більше величні гаї.
Лиш чекає на варті невтолена вірність.

27 березня 2026

Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
Небесний меч стинає вузол
Апорій, потрясінь сторіч.
Він увігнеться в шумний вулик
Безмежних, вічних межиріч.
Небесний меч - хірург управний,
Жорстокий кат, сумний суддя.
Він возвеличить давнє право,
Яке торкнеться шиї дня.

26 березня 2026

Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,
А Усесвіт, що вартує бурі.

В полум'ї могутнім не спіши.
Провидіння не проґав невтішно.
Ці слова крізь шелест комишів
Пронесуться праведні і грішні.

25 березня 2026

Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайсяº й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо стогне й стогне кожен з нас.

Гудіння**шириться довкола,
це захист наших сіл і міст,
це Знаменного співу*** школа –
ісонний**** гул, а в ньому зміст.

Тож знай сестра чи брат сердешний –
молитва нашої сім’ї
доцільна буде і безпечна
коли почуєº Бог її.

º наприклад кажи:
Господи, прости мої гріхи— вчинені словом і ділом, свідомо й несвідомо,
каюсь, каюсь, каюсь і будь мені грішному.
* те, про що кажуть «чума з Іркутська».
** неодночасний молитовний звук-стогін багатьох людей, народу.
*** Зна́менний спів — система давніх православних культових співів XII–XVII століть.
Типологічними відгалуженнями знаменого розспіву вважаються київський розспів, грецький розспів, болгарський розспів тощо
**** Ісон є фундаментальною основою співу. Основну мелодію веде один або кілька співаків (канонарх, псалт), а окрема група хору (ісокра́ти) безперервно тримає головний тон гласу (або змінює його відповідно до законів ладу).
Він не є статичним: Це не просто одна нота від початку до кінця пісні. Коли мелодія переходить у новий розділ гласу, ісон також змінює свою висоту (переходить на інший опорний ступінь ладу).
Духовний сенс: Вважається, що ісон символізує вічність, постійність та непорушність Божественного світла, на тлі якого розгортається людське життя і молитва (мелодія).
Техніка виконання: Співаки, які тримають ісон, співають його м'яко, зазвичай на голосний «А» або «О», щоб не заглушати основний текст і мелодичну лінію.

13.10.2026р. UA
P.S.
Ми Богу подібні
якщо вчинки гідні.