ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Богдан Фекете - [ 2025.11.14 12:15 ]
    Нові зморшки
    кров застрягає в жилах
    треба її розганяти
    додивитися старе порно
    чи сміття винести з хати

    у фейсбуку брудними словами
    напишу старому політику
    як дожити із цими козлами
    дочекаються нового мітингу

    оголошу усім анафему
    відлучу їх від власної церкви
    світ подібний на курячу ферму
    почуваюсь як півня рештки

    закричу на усі легені
    подумки, ні до кого не дійде
    відчепіться від мене, олені
    запаркуйтесь десь деінде

    зароблю якусь копійчину
    вторгую на чорному ринку
    однак нам заможно не жити
    виписуй нову кредитку

    сірим пензлем і сірою фарбою
    намалюю на сірому камені
    буде пам'ятник жирною крапкою
    нашим мріям у юності раненим

    помию лице і бороду
    та інші місця важливі
    бережіть свої нерви змолоду
    а мої вже не годні, віджили

    відкоркую фляшку шампанського
    поцілую взасос цю днину
    дочекаюсь сумного вечора
    не досплю ще одну годину

    земля обертається люто
    її вісь нахилена трошки
    і настане колись лютий
    і проорю нові зморшки


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.5) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  2. Ігор Терен - [ 2025.11.14 12:44 ]
    Щодо скарбів Мідаса
    Коли на біле кажуть чорне,
    а світлу застує пітьма,
    линяють коміки – придворні
    і зеленаві, зокрема,
    яким аплодували хором,
    а нині, хто не ідіот,
    іспанський відчуває сором
    за неотесаний народ,
    що упирається до скону,
    мовляв, – корупції нема...
    але Феміда не німа
    і чує потойбічні дзвони,
    і часом діє не сама –
    на утлому човні Харона
    не уміщається юрма.
    І оніміють навіжені
    смішні недолюдки скажені,
    коли їх не прийме земля
    ані по блату за зелені,
    ані за зайві теревені,
    ані за золоте теля.

    11.2025


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Сергій Губерначук - [ 2025.11.14 12:32 ]
    Мій секс на відстані…
    Мій секс на відстані –
    прекрасна річ.
    Приходьте подивитися –
    це варто,
    хоча б тому,
    що сперма б’є ключем
    і йде «запліднення у ваших душах».
    Ви не гидайтеся,
    до себе притулитись
    я не дозволю.
    Я даю урок
    моїй єдиній.., що на відстані
    від мене.

    1 липня 1994 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати: | "«На перехресті сфер, галактик і зірок», стор. 239"


  4. Устимко Яна - [ 2025.11.10 11:34 ]
    10 авторів
    раз десять авторів
    рукописии післали
    та не було листів
    один з них не стерпів
    і от їх дев’ять стало

    і дев’ять авторів
    рукописи післали
    один чекав сто днів
    а потім озвірів
    і от їх вісім стало

    тих вісім авторів
    рукописи післали
    один відмову стрів
    умить протверезів
    і семеро їх стало

    сім бравих авторів
    рукописи післали
    та видавець збурів
    комусь забракло слів
    і шестеро їх стало

    шестірко авторів
    рукописи післали
    один бідака впрів
    післав редакторів
    і п’ятеро їх стало

    п’ятірко авторів
    рукописи післали
    та із п’ятьох голів
    одну відсіяв гнів
    і четверо їх стало

    четвірко авторів
    рукописи післали
    та видавець крутив:
    то хтів то розхотів
    і три ж четвірка стало.

    всі троє авторів
    рукописи післали
    один аж п’ять разів
    та не буває див
    і ось їх двоє стало.

    два автори по тім
    рукописи післали
    один з ним був чужим
    домовилися з тим
    кого своїм вважали

    і ось одненький той
    що на коротку ногу
    друкується уже
    бо кум і протеже
    й лічилка не про нього

    09.11.25


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  5. Володимир Мацуцький - [ 2025.10.24 14:26 ]
    Ликует путинский рашизм
    Ликует путинский рашизм,
    ликует тёмная Россия,
    на вшивость сверится, на вшизм
    славян Россия, как мессия.

    Те собиратели земель,
    те проповедники рашизма
    серёж – иванушек – емель
    под флаг построили фашизма.

    И вот уже их главный вор
    несёт славянам Украины
    бесправье, смерть, голодомор,
    войны разруху и руины…

    Запущен смерти бумеранг,
    открыт Пандоры чёрный ящик.
    Не защитит ни чин, ни ранг –
    умрёт и вящий, и не вящий.

    Умрёт Россия-полицай,
    в грехах покается Европа,
    мир осознает до конца
    какому злу в ладони хлопал.

    19 марта 2014 год





    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  6. Лев Маркіян - [ 2025.10.20 13:58 ]
    Побутові метаморфози
    світло упорядкованих електрокуль
    хаотичне мислення і
    блукання у пошуках краси
    тихо, ледве чути власний пульс

    блискавки теорій та ідей
    від неможливих до
    «а чом би й ні?»
    досліджував Одіссей

    сколихнути б відображення у воді
    тіні житлових мікрорайонів
    пусті місця скупчення людей
    бурлеск асиметричних балконів

    перший закон термодинаміки
    циклічність подій
    шкільні теми із ботаніки

    це електричні метаморфози?

    відрізок, промінь, чи пряма
    і чи сталий рівень прогресії
    яка різниця?
    хіба не достатньо лиш… повітря?

    зупинка, сфокусований кадр
    смачне повітря, теплий дотик
    шелестить у листі котик
    піти купити молока

    08.2025


    Рейтинги: Народний 4.63 (4.63) | "Майстерень" 5.25 (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  7. Володимир Мацуцький - [ 2025.10.19 13:19 ]
    Тліє третя світова
    Тліє третя світова
    і не тільки тліє.
    Запалає і Москва,
    світ зігріє.
    Кочегарять два чорти:
    Дональд Трамп і Путін.
    Від чортячої «ЧЕТИ»*
    всі народи скуті.
    Не зберуться у кулак
    та не вдарять разом
    в ту Росію, той Гулаг,
    ту заразу…

    Поміж нас, Європа де?
    Де шановна пані?
    Вже біда й до неї йде –
    кацапи погані.

    То збираймо сили враз
    без вагань і бюрократів.
    Спільна зброя – це для нас,
    не для Трампа, не для Штатів.
    Вдарим разом звідусіль
    по отій мордяці
    в Україні – свят-Русі,
    і в Росії-ср.ці.

    16 серпня 2025 рік

    * і в українській мові слово "чета" існує,
    але воно є застарілим і означає
    військовий загін, відряд, взвод,
    або партію людей, що складає певну одиницю.
    У вірші використане слово з руської мови (не російської).


    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  8. Ярослав Чорногуз - [ 2025.10.18 22:48 ]
    Література для потреби
    Світ знавіснілих торгашів
    Я так ненавиджу страшенно.
    Хіба в нім є щось для душі?
    Все - для бездонної кишені.

    Ти слухаєш музичний твір --
    Сяйну Бетховена сонату...
    Вривається реклами звір --
    Щоб свого кендюха напхати.

    Он личка ніжного овал
    На трасі, мов картина з Лувра,
    Шукаєш жінки ідеал,
    А то лише продажна курва.

    Аристократи й королі
    Палаци, замки будували.
    А торгаші на цій землі --
    Як стадіон - торгові зали.

    Торгуйний центр воно звело,
    У кріслах там сидять "кидали" --
    (Розводять "лохів" на "бабло"),
    Їм усе мало, мало, мало.

    Бо добре служать Сатані,
    Їм кров людська - вино червоне!
    І роблять гроші на війні,
    І совість у вині тім тоне.

    Над світом повиса туман --
    І чесна праця вже не в моді.
    Політика-брехня, дурман -
    Продажне бидло верховодять.

    Кому поезія краси --
    Висока, праведна здалася?
    Хіба її ти продаси
    Гидкій, безликій, сірій масі?!

    Торгує книгами поет,
    Вже не літа думками в небі.
    Беруть ті твори в туалет,
    Щоб скористатись при потребі.

    18 жовтня 7533 р. (Від Трипілля) (2025)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  9. Ігор Терен - [ 2025.10.17 11:57 ]
    Нипючі стигми вчорашнього дня
    ***
    А косо-око-лапих не приймає
    деінде неугноєна земля,
    та удобряє
    де-не-де, буває,
    війна тілами їхніми поля.

    ***
    А балом правлять люди-тріпачі
    і сатані віддаємо належне....
    ці діячі
    щось мають уночі,
    а вранці висувають протилежне.

    ***
    А нині бути жертвою ідей
    політикана майже кожен може,
    але іде
    сафарі на людей
    і мирне небо їм не допоможе.

    ***
    А на очах народу знову гине
    сакральна жертва... жодної вини
    нема у сина
    рідної країни,
    та цього мало слугам сатани.

    ***
    А Україну ще не розп’яли,
    але готують молоток і цвяхи
    чужі орли...
    та і свої козли
    ведуть її, роковану на плаху.

    ***
    А саміти кочують у Шанхай...
    ніхто не знає, що там буде далі.
    Що не співай,
    а «хінді русі бхай»
    усе ще хіт на цьому фестивалі.

    ***
    А China теж не знає, що співати
    по-за-очі конаючій рідні...
    із азіата
    не буває брата
    ні США, ні самураю, ні русні.

    Анотація
    А білий світ не красять ?удаки,
    Гаага їм не роздає цукерки...
    хіпують урки, орки та абреки
    і навпаки:
    правіють ліваки,
    лівіють боягузи на віки,
    кацапи-пси і біси з табакерки.

    10/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: