ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Кока Черкаський - [ 2026.09.03 01:46 ]
    Протополю
    Тополя - високе дерево
    І достобіса товсте.
    Вона по всій Україні
    Неначе бур'ян росте.

    Тополя багато бачила
    І чула багато теж,
    Тому про багато що знає,
    Але ж не про все, авжеж!

    Чого ти приніс сокиру?
    Рубати тополю не дам!
    Зрубаєш-відкинеш копита!
    Невже хочеш впевнитись сам?

    Тополя сягає до неба,
    В тополі крона густа,
    Тополя росте у полі,
    У селах росте і в містах.

    Тополю не можна рубати,
    Затям це собі назавжди!
    Потрібно її поливати,
    Тому принеси їй води!

    Тополя у нас повсюди,
    Нема, де б її не було!
    І люблять її добрі люди,
    Й ненавИдить тополю зло.

    Люблю я тополю безмежно,
    Як побачу - на серці щем!
    А ти вже приніс їй води?
    Ні?
    То чого тут стовбичиш пнем?

    25.08-03.09.26




    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Прокоментувати:


  2. Кока Черкаський - [ 2026.09.02 23:53 ]
    Я нікуди не хочу йти
    Я нікуди не хочу йти,
    Я побуду сьогодні удома,
    Бо маю настрій такий, немов
    Замість кохве я випив брому.

    Я нікуди не хочу йти,
    І ти теж не ходи нікуди,
    Бо якщо ти кудись підеш-
    То мені ще хреновіше буде.

    Я нікуди не хочу йти,
    А вони куди всі поперли?
    Всі біжать і біжать кудись,
    Ще й залазять на різні говерли.

    От не сидиться на місці їм,
    Наче хтось їм пошкодив мозок,
    Наче в дупу їм хтось залив
    Скипидару ударну дозу!

    Всі біжать, поспішають кудись,
    Ніби там роздають дефіцити,
    Й суєтою своєю із Небом
    Заважають мені говорити.

    Я нікуди не хочу йти,
    Ні наліво, ані праворуч,
    І ти теж не ходи, а сядь
    І посидь коло мене поруч

    Мовчки!


    02.09.2026
















    Рейтинги: Народний 6 (5.28) | "Майстерень" 6 (5.23)
    Коментарі: (1)


  3. Сергій Губерначук - [ 2026.08.26 15:36 ]
    Спостереження Руслана Нюхні́́…
    Залізло сонце за бараки,
    у річці хлопці ловлять раки,
    коро́ви подають гудки:
    «Стрічайте молоко, дітки́!»

    Колишній прапор на сільраді,
    хоч люди стомлені, – а раді:
    «Сьогодні (через скілько діб!)
    у магазин приве́зли хліб».

    Ганяють курки по асфальту,
    сусідка вибиває пальта,
    а за сараями теличка
    скубе хазяїна-п’яничку.

    А з того боку від сараю,
    де проживає баба Рая,
    летить легке підсохле пір’я
    у прохолодне надвечір’я.

    Ще трохи – всі поляжуть спати,
    почнуть до клубу йти дівчата,
    я теж піду сьогодні в клуб,
    в козла пограю хоч на руб.

    Бо день проси́діть, самі зважте,
    на цій протипожежній башті,
    нікому слова не сказавши,
    нелегко дуже, самі зважте.

    28 листопада 1994 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати: | "«Поезії розбурханих стихій», стор. 120"


  4. Ігор Терен - [ 2026.08.26 08:23 ]
    Профілактика невиліковності
    ***
    Не буде ані другого потопу,
    ані пришестя... все це міражі,
    та до Європи
    дійде, як окопи
    війна пориє на її межі.

    ***
    Феміда судить, а закон карає
    у тім числі і винних без вини,
    які не знають,
    що у хаті скраю
    найлегше стати жертвою війни.

    ***
    Велике пу – мале і темне,
    та видатна у нього роль...
    воно нікчемне
    ще й скажене,
    а між злодіями – король.

    ***
    Поповнюють нашестя сарани
    скаzені ідіоtи із болота
    і зиркають вони
    як барани
    із підворітні на нові ворота.

    ***
    Не дуже точні терези Феміди
    показують за якістю ознак,
    що люdоїди –
    це мої сусіди
    і кожне іменується – пацак.

    ***
    В усі кінці дороги несходимі,
    не радує ніде вітчизни дим,
    бо як із диму
    не вернути Криму,
    то Кримом у Європі буде Рим.

    Цензурі
    В релігії нема одного бога,
    тому немає миру на землі...
    якщо така традиція від цього,
    то хай собі їдять одне одного
    корейці, китайози, моsкалі.


    08/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  5. Кока Черкаський - [ 2026.08.23 15:50 ]
    Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
    Я купляю в атебе
    Плавлений сирок-
    І тому я точно знаю:
    З ним все буде ок!

    Не купляю я сирки
    Десь поза атебе,
    Бо всюди хочуть наї.. обдурити
    І мене, й тебе!

    Справжню "Дружбу" я куплю,
    А не суррогат!
    Таку саму, як купляв
    Ще сорок літ назад!

    Зроблю з "Дружби" бутерброд,
    Зверху - часничок!
    Добре, що в цім світі є
    Плавлений сирок!


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (5)


  6. Борис Костиря - [ 2026.08.21 14:48 ]
    Соцмережі
    Кручусь по колу в душних соцмережах,
    Шукаю правду, славу і красу,
    Шукаю стрімголов і обережно
    І п'ю несамовитості ясу.
    Верчусь, марную час, іду по колу,
    Шукаю друзів і новий роман,
    Та натрапляю на духовну колу,
    А в голові утома і туман.
    Оскома від мереж наздоганяє,
    Макітриться важезна голова.
    Зістрибую з шаленого трамваю
    У мураву, де істина жива.
    Не хочу повертатися у душність
    І у банальність, споконвічність зла.
    Не йдуть зі сцени злоба і байдужість,
    Мов перепріла, вигасла зола.

    18 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.89) | "Майстерень" 6 (5.9)
    Коментарі: (5)


  7. Кока Черкаський - [ 2026.08.21 12:02 ]
    Жара
    Ой, на вулиці жара-
    Неймовірна спека!
    Я би м в Арктику поїхав,
    Та ж вона далеко!

    Я до чукчів би м хотів,
    Чи до ескімосів,
    Бо у Неньці я від спеки
    Скоро здохну зовсім!

    Сорок градусів в тіні-
    Це ж вам не ігрушки!
    Юж посохли всі ябвінки,
    І сливки, і грушки!

    Аж на складах погоріли
    Вшитки файні льоди!
    Люди сидят по підвалах,
    Чекают погоди!

    Сонце пече, як в Африці,
    Юж сохнут озера!
    Такой спеки не памятам
    Нигда дотепера!

    21.08.26






    Рейтинги: Народний 6 (5.28) | "Майстерень" 6 (5.23)
    Коментарі: (4)


  8. Ігор Терен - [ 2026.08.08 16:59 ]
    Химерики курйозного безголов’я
    ***
    А бики не зарили сокири
    в епопеї кориди за мир.
    Проти миру
    і пу зі сортиру,
    і зеленої швалі кумир.

    ***
    А ботаніки люльку курили
    і копали воєнну тропу,
    і нарили...
    що Київ бомбили,
    щоб відмити закаляне пу.

    ***
    А комедію бачили люди
    і самі сотворили хамло
    із верблюда,
    що никає всюди,
    але краще б його не було.

    ***
    А зариті у США томагавки
    не упадуть на бункер чи міст.
    В зе-макаки
    нема переляку
    і у пу-деля задраний хвіст.

    ***
    А палата оточення Трампа
    буде шоста для пу і для зе...
    кожна мавпа –
    це місце для штампу
    з автомату по цій шимпанзе.

    ***
    А Буратіно нині не такий
    як має бути шеф на полі бою.
    І тато свій,
    і ключик золотий,
    а скористався... наче, кочергою.

    Дедукція
    А от потужний декого дістав –
    таке мале, а хоче роль зіграти
    Гаргантюа... і став
    на п’єдестал
    як недоторкане цабе із вати,
    що заробило чин і капітал,
    і вже не хоче відтіля злізати.

    08/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  9. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати: