ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.30
11:09
Киць-киць... вимовив й знітився.
Щось є людське у цьому є.
Сопе на припічку Орися…
Хвостом виляє Комуфлє…
А поруч Льопик, Сєня, Рижий…
І безліч радісних причуд…
Ну як тут вірша не напишеш
Не десь, не
Щось є людське у цьому є.
Сопе на припічку Орися…
Хвостом виляє Комуфлє…
А поруч Льопик, Сєня, Рижий…
І безліч радісних причуд…
Ну як тут вірша не напишеш
Не десь, не
2024.12.30
06:30
В підвалі міркую логічно,
Хоч, звісно, я маю апломб, –
Війна не гримітиме вічно
Гучними розривами бомб.
І наче той вітер північний,
Що нині остуджує шлях, –
Війна не триматиме вічно
Над нами свій ж
Хоч, звісно, я маю апломб, –
Війна не гримітиме вічно
Гучними розривами бомб.
І наче той вітер північний,
Що нині остуджує шлях, –
Війна не триматиме вічно
Над нами свій ж
2024.12.30
06:04
Ще зовсім трохи і відлига,
мов сіль позлизує сніги,
хоч морозець у лісі клига,
але, то швидше від нудьги,
бо поміж витончених сосон
сміливо й лячно водночас,
грайливо та майстерно досить
комар танцює
мов сіль позлизує сніги,
хоч морозець у лісі клига,
але, то швидше від нудьги,
бо поміж витончених сосон
сміливо й лячно водночас,
грайливо та майстерно досить
комар танцює
2024.12.30
00:22
Хитка несходжена стежина
Вулканом пристрасті й вогню
Провадить зблиски невдержимі
Туди, де хороше і «ню».
Де вихри очі виїдають
І шал роздмухують вітри
Й шляхів до відступу немає,
Вулканом пристрасті й вогню
Провадить зблиски невдержимі
Туди, де хороше і «ню».
Де вихри очі виїдають
І шал роздмухують вітри
Й шляхів до відступу немає,
2024.12.29
23:44
Кіно дивитимось надвечір
І увімкнемо на повтор…
І обговоримо, доречі,
Без бутафорії і норм…
Потрібна буде справедливість.
Тут заковирочка одна:
Кудись поділась терпеливість.
Куди - куди… куди змогла.
І увімкнемо на повтор…
І обговоримо, доречі,
Без бутафорії і норм…
Потрібна буде справедливість.
Тут заковирочка одна:
Кудись поділась терпеливість.
Куди - куди… куди змогла.
2024.12.29
21:50
сам собі підлеглий
безпечально
спогляда посутнє надовкіл
мов перебирає тут
харчами
чи перебирає ще-рядки
пейзажі свинцеві
безпечально
спогляда посутнє надовкіл
мов перебирає тут
харчами
чи перебирає ще-рядки
пейзажі свинцеві
2024.12.29
21:29
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
2024.12.29
19:59
Запізніла молодість - як листок з-під снігу.
Запізніла молодість стрімголов біжить
На вокзал, де поїзд відійшов годину.
І з цим усвідомленням доведеться жить.
Запізніла молодість озоветься гучно
У
Запізніла молодість стрімголов біжить
На вокзал, де поїзд відійшов годину.
І з цим усвідомленням доведеться жить.
Запізніла молодість озоветься гучно
У
2024.12.29
16:16
Усе ще бачу ту хатину,
що біля гаю край села,
яка притулку не дала
приблудному своєму сину.
Та не караюсь у журбі...
ані жалю, ані печалі,
що далі... чимчикую далі,
що біля гаю край села,
яка притулку не дала
приблудному своєму сину.
Та не караюсь у журбі...
ані жалю, ані печалі,
що далі... чимчикую далі,
2024.12.29
15:50
І знову ніч, на шмаття рвана,
Кладе на кін криваве мито,
Щоб наших душ відкриті рани
Ні сном, ні часом не зцілити.
Розбитих мрій крихкі останки
Збирати вже немає змоги…
Та зійде сонце на світанку –
Кладе на кін криваве мито,
Щоб наших душ відкриті рани
Ні сном, ні часом не зцілити.
Розбитих мрій крихкі останки
Збирати вже немає змоги…
Та зійде сонце на світанку –
2024.12.29
15:44
А десь таке як це уже було,
що на вітряк дурило нападає.
Йому ще не дійшло,
що не пуйло,
а воїн у бою перемагає.
***
А мафія московії і досі
що на вітряк дурило нападає.
Йому ще не дійшло,
що не пуйло,
а воїн у бою перемагає.
***
А мафія московії і досі
2024.12.29
15:39
Москаля, хоч як старайся вивести у люди,
Він і в сьомому коліні тим москалем буде.
І зрадить тебе, і обдурить, і пустить по світу,
Бо інакше москаль просто не уміє жити.
Згадалася історія двох родів м
Він і в сьомому коліні тим москалем буде.
І зрадить тебе, і обдурить, і пустить по світу,
Бо інакше москаль просто не уміє жити.
Згадалася історія двох родів м
2024.12.29
12:11
я приїхав сюди де мене пам’ятають дерева
що ми з ними росли і корінням шукали води
звідки ти подалась у світи for always and forever
і ніколи нізащо уже не вернешcя куди…
тут усе як було – дика стежк
що ми з ними росли і корінням шукали води
звідки ти подалась у світи for always and forever
і ніколи нізащо уже не вернешcя куди…
тут усе як було – дика стежк
2024.12.29
11:22
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий.
Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй.
Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі.
Через засніжені поля, де міцно сплять найкращ
2024.12.29
07:28
Зроблю я маску із алое вера —
розгладити від чорних дум чоло.
І розпочну із чистого паперу,
як випаде сніг білий на Різдво.
Обачно крок за кроком все спочатку,
позаду залишивши віз гріхів,
писатиму п
розгладити від чорних дум чоло.
І розпочну із чистого паперу,
як випаде сніг білий на Різдво.
Обачно крок за кроком все спочатку,
позаду залишивши віз гріхів,
писатиму п
2024.12.29
05:43
І медвяний запах шкіри,
І волосся мідний блиск
Відчував, вбачав і вірив,
Що краса приносить зиск.
Тільки вийшло більше шкоди
Від природної краси,
Бо вродлива гріховодить
І пиячить що є сил.
І волосся мідний блиск
Відчував, вбачав і вірив,
Що краса приносить зиск.
Тільки вийшло більше шкоди
Від природної краси,
Бо вродлива гріховодить
І пиячить що є сил.
2024.12.29
05:11
Який солодкий пізній виноград,
як перший поцілунок у надвечір,
коли ще втома не лягла на плечі
і не бентежить небо зорепад,
між ліхтарями казиться завія
і повня у міжхмар’ї тьмяно тліє
освітлюючи геть
як перший поцілунок у надвечір,
коли ще втома не лягла на плечі
і не бентежить небо зорепад,
між ліхтарями казиться завія
і повня у міжхмар’ї тьмяно тліє
освітлюючи геть
2024.12.28
20:17
Води смерті течуть у ріці забуття,
У ріці, у якій потонуло життя.
Чи то води страждань, чи то води молитв,
Чи то води таких безнадійних гонитв.
Води, через які не доставить Харон,
Води, що похитн
У ріці, у якій потонуло життя.
Чи то води страждань, чи то води молитв,
Чи то води таких безнадійних гонитв.
Води, через які не доставить Харон,
Води, що похитн
2024.12.28
19:56
Чорні ріки. Де ті зорі?
Ой, чому це чорне море?
А тому це море чорне,
Бо до себе ріки горне.
2.
Ой, чому це небо хмарне?
Бо в житті усе примарно -
Ой, чому це чорне море?
А тому це море чорне,
Бо до себе ріки горне.
2.
Ой, чому це небо хмарне?
Бо в житті усе примарно -
2024.12.28
19:41
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала
2024.12.28
19:38
Ще дихав вільно степ під покривалом білим,
Ще тиха світла музика зими бриніла,
А іній ворожив на стеблах незмарнілих,
І димарі сільські в димах розкішних грілись.
І затишно було калині у молитві.
Прав
Ще тиха світла музика зими бриніла,
А іній ворожив на стеблах незмарнілих,
І димарі сільські в димах розкішних грілись.
І затишно було калині у молитві.
Прав
2024.12.28
14:12
Ich glaube, was bist du neben mich,
wir kennen da, mit wem bin ich geblieben,
und wir erschrecken keine Hhe nicht,
wenn schwimmt die Erde auf siebte Himmel.
Dass bin ich manchmal lustige fr Euch,
wir kennen da, mit wem bin ich geblieben,
und wir erschrecken keine Hhe nicht,
wenn schwimmt die Erde auf siebte Himmel.
Dass bin ich manchmal lustige fr Euch,
2024.12.28
05:53
Осяйні розливи
Внизу і вгорі, –
Темніють манливо
Лише чагарі.
Ти слідом за мною
Стараєшся йти
В повиті пітьмою
Тінисті кути.
Внизу і вгорі, –
Темніють манливо
Лише чагарі.
Ти слідом за мною
Стараєшся йти
В повиті пітьмою
Тінисті кути.
2024.12.27
21:41
прочувано поклавши хрест на груди
сподоблюся ліричного причастя
хай не забракне дров кидати в грубу
хулєра всяка оминає вас хай
& я писав листи та дайте спокій
посібники до спраги психіатрам
один із
сподоблюся ліричного причастя
хай не забракне дров кидати в грубу
хулєра всяка оминає вас хай
& я писав листи та дайте спокій
посібники до спраги психіатрам
один із
2024.12.27
20:24
А в Україні кругова порука
таємно процвітає де-не-де.
У Раді турки
умивають руки
і це їх до добра не доведе.
***
А владу хиже кодло захопило
таємно процвітає де-не-де.
У Раді турки
умивають руки
і це їх до добра не доведе.
***
А владу хиже кодло захопило
2024.12.27
19:53
Вишня на цвинтарі - древо пізнання,
Альфа й омега, основа основ.
Той, хто прийшов сюди для покаяння,
Не відшукає забуту любов.
Вишня на цвинтарі парадоксально
Тут уродила в краю німоти,
В царстві
Альфа й омега, основа основ.
Той, хто прийшов сюди для покаяння,
Не відшукає забуту любов.
Вишня на цвинтарі парадоксально
Тут уродила в краю німоти,
В царстві
2024.12.27
19:25
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів ть
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів ть
2024.12.27
12:34
Норма – це навіть жіноче ім’я.
Тепер унормований я.
Губи запеклися кров’ю,
розцілованою любов’ю,
одсмоктаними ночами
напівкарими очами,
начвертьтурецьким голосінням,
увосьмеро вмощеним в гроб волосін
Тепер унормований я.
Губи запеклися кров’ю,
розцілованою любов’ю,
одсмоктаними ночами
напівкарими очами,
начвертьтурецьким голосінням,
увосьмеро вмощеним в гроб волосін
2024.12.27
10:12
Прихворіла в дядька жінка.
Горло на замку.
Шепче ледве чоловіку:
- Викликай «швидку»!
Той підняв усіх на ноги.
Дзвонить на «сто три»:
- Жінку горло мучить трохи.
Вірус або грип.
Горло на замку.
Шепче ледве чоловіку:
- Викликай «швидку»!
Той підняв усіх на ноги.
Дзвонить на «сто три»:
- Жінку горло мучить трохи.
Вірус або грип.
2024.12.27
05:08
Носяться спогади рвані
В пам’яті добрій моїй, –
Скільки зруйновано планів
Збігом умов і подій.
Друзі наліво й направо
Кликали наперебій,
Та, через з’яви обставин,
Доля казала: Не смій!..
В пам’яті добрій моїй, –
Скільки зруйновано планів
Збігом умов і подій.
Друзі наліво й направо
Кликали наперебій,
Та, через з’яви обставин,
Доля казала: Не смій!..
2024.12.27
00:38
Розпуки прірва і печалі гніт
Доводили ледь не до божевілля.
Упав, аж почорнівши, білий світ --
У безмір сатанинського свавілля.
Недобрий погляд не убив тебе,
Страшній Марі не кинув на поталу.
Як усмі
Доводили ледь не до божевілля.
Упав, аж почорнівши, білий світ --
У безмір сатанинського свавілля.
Недобрий погляд не убив тебе,
Страшній Марі не кинув на поталу.
Як усмі
2024.12.26
21:26
Арівідерчі, громадяни -
Я вас не бачив і не чув.
Синів безродного Івана
Не пробачав і не забув.
Які вам ще потрібні перли
Із уст плюгавого вождя.
Для всіх навіки ви померли,
Я вас не бачив і не чув.
Синів безродного Івана
Не пробачав і не забув.
Які вам ще потрібні перли
Із уст плюгавого вождя.
Для всіх навіки ви померли,
2024.12.26
19:56
У Святвечір та вдосвіта на Різдво 25 грудня Росія завдала масованого удару по Україні
"шахедами" і крилатими ракетами...
У День такий - ракетна злива…
Дванадцять страв і смак куті,
найперша зірка і
"шахедами" і крилатими ракетами...
У День такий - ракетна злива…
Дванадцять страв і смак куті,
найперша зірка і
2024.12.26
19:49
Шматок землі,
принесений із цвинтаря, -
що це означає?
Ми тягнемо з собою
минуле, як равлик мушлю,
мов тяжкий багаж.
Зі шматком землі
можна принести енергетику,
принесений із цвинтаря, -
що це означає?
Ми тягнемо з собою
минуле, як равлик мушлю,
мов тяжкий багаж.
Зі шматком землі
можна принести енергетику,
2024.12.26
19:00
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпин
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпин
2024.12.26
16:03
Старший Гнат Тимка малого вперше взяв до лісу.
Попередив: - Ти ж від мене не відходь, дивився!
Бо лісовик тебе, як побачить, зразу заморочить
Та й заведе десь у хащі, кудись світ за очі.
Отож Тимко на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попередив: - Ти ж від мене не відходь, дивився!
Бо лісовик тебе, як побачить, зразу заморочить
Та й заведе десь у хащі, кудись світ за очі.
Отож Тимко на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.12.25
2024.12.24
2024.12.18
2024.12.13
2024.12.03
2024.11.19
2024.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Огляд | Дата |
---|---|
Майстерень Редакція :
"Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій". Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може ..." |
2024.03.22 |
Критика та Аналітика - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?