Автори /
Богдан Приступа (1988)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
ДО "PB"
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
SMS або Історія однієї переписки
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Втеча
•
Маріонетка
•
Не та Україна
•
Не жаль мені
•
Марення
•
Вони
•
* * *
•
Ми
•
Зростаємо...
•
* * *
•
У поезії єднанні
•
Нечимне
•
Оберіг
•
Чума нового віку
•
Лев-місто вечірнє
•
Відгомін століть
•
На кручі Бугу
•
Православна Україна
•
Музика війни
•
Син моря
•
Так ніхто не кохав
•
Чорнобиль
•
* * *
•
Життя
•
Памяті бабусі
•
Краса
•
Поезія - душа всесвіту
•
Єднання
•
Христос народний
•
Помаранчевий вірш
•
Нас багато
•
Український Титанік
•
Майдан
•
Президенство
•
* * *
•
Ангел-хранитель
•
Колискова
•
Слово правди і краси
•
* * *
•
Перше слово
•
* * *
•
Волинь
•
Незалежність
•
Голод
•
9 травня
•
* * *
•
Гімн подвигу
•
Славетний Кобзар
•
Вигнанець з Україною в душі
Доля вигнанця припала тобі
•
Памяті Т. Шевченку
•
Памяті Т. Шевченка
Я не вірю нікому – брехня
Я не вірю нікому – облуда
Я не вірю нікому – облуда
Несміло випущений погляд,
О Боже, Боже – чом живу,
О Боже, Боже – чом живу,
Розтоптані надії
Лишився тільки жаль,
Лишився тільки жаль,
Розходяться світи,
І губляться дороги,
І губляться дороги,
* * *
Задуває печаль вітер далі,
Задуває печаль вітер далі,
Римованих рядків п’янке похмілля
Що хочуть вирватись на волю, хочуть жити,
Що хочуть вирватись на волю, хочуть жити,
Печаль і попіл, тиша і дорога,
Очей прозріння, і душі тривога,
Очей прозріння, і душі тривога,
Сонце котиться тихо на схід,
Ти ідеш не підводячи погляд,
Ти ідеш не підводячи погляд,
Хоч заліплює втомлені очі
Дож, а може це й сніг,
Дож, а може це й сніг,
Розгублені думки, срібляста павутина,
Прочитані казки, зроста мала дитина,
Прочитані казки, зроста мала дитина,
Не та Україна
П’ятнадцять років прожили ми,
П’ятнадцять років прожили ми,
Не жаль мені
Я йду дорогою у даль,
Я йду дорогою у даль,
Свічі печальний вогник догорає
Помигує, потріскує й димить,
Помигує, потріскує й димить,
(присвячено Мирославові Нахачу)
Дивні письменники люди,
Дивні письменники люди,
Ти дивишся на нас із височіні,
Спускаєш руку ти спасіння нам,
Спускаєш руку ти спасіння нам,
Ми всі єдині, незалежні діти,
Ми линемо в життя швидкий політ,
Ми линемо в життя швидкий політ,
Юність крилата, пора неозора,
Світлі, чудовії дні,
Світлі, чудовії дні,
Люди бувають різні:
Часом лагідні і злі,
Часом лагідні і злі,
Не має значення тут хто ти:
Чи українець, чи єврей,
Чи українець, чи єврей,
Краса первозданна Поліського краю,
Де ще я побачу такеє – не знаю.
Де ще я побачу такеє – не знаю.
Той, хто з думками поганими йде,
Того від мене Господь відведе,
Того від мене Господь відведе,
Комунарів, демократів
Пережив наш на́рід,
Пережив наш на́рід,
Дахи чорніються над Львовом,
Над славним містом віковим,
Над славним містом віковим,
Усе завмерло тут довкола,
Не писне зрідка навіть птах,
Не писне зрідка навіть птах,
Буже могутній! Лицарю славний!
Бачивсь мені ти у сні,
Бачивсь мені ти у сні,
Стоять в задумі літ святині,
Піднявши в височінь хрести,
Піднявши в височінь хрести,
Снарядів свист і залп гармати –
Жахлива музика війни,
Жахлива музика війни,
(до повісті „Старий і море”)
В халупі кістлявій,
В халупі кістлявій,
(до оповідання „Гранатовий браслет”)
Прекрасне почуття кохання:
Прекрасне почуття кохання:
Відкрита рана нашої землі
„Відомая” на всі її округи.
„Відомая” на всі її округи.
Ти – мов маяк в пустельнім морі,
У морі почуттів моїх,
У морі почуттів моїх,
Життя ... І що таке життя?
Це мимобіжная хвилина,
Це мимобіжная хвилина,
Підходять останні хвилини,
Минає останній час,
Минає останній час,
Краса – поняття всемогуче,
Безкрає, щедре і квітуче,
Безкрає, щедре і квітуче,
Поезія – поняття всеосяжне,
Що лине, як води прекрасний шум,
Що лине, як води прекрасний шум,
Не спіте, люди! Час прийшов!
Щоб всім народом одночасно
Щоб всім народом одночасно
Від малого й до великого -
Всі волі прагнули з останніх сил.
Всі волі прагнули з останніх сил.
Помаранчевий – це колір свята,
Це прекрасний колір перемоги.
Це прекрасний колір перемоги.
Вже луки сплять,
Сади поснули,
Сади поснули,
Вже йде під воду нетопимий
Злодійства й кривди корабель,
Злодійства й кривди корабель,
Майдан заквітчаний, барвистий,
Усюди люди, сила скрізь,
Усюди люди, сила скрізь,
Раз руденький наш Панько
До влади зібрався.
До влади зібрався.
Вже докралися бандити
До самого краю,
До самого краю,
Материнське світле свято,
Повне щастя і добра.
Повне щастя і добра.
Рідна пісне, колискова,
Материнська, люба,
Материнська, люба,
Слово матері напутнє –
Дужа сила у тобі.
Дужа сила у тобі.
Вкраїнська мова,
Рідна, неозора,
Рідна, неозора,
Те перше слово, що сказали ми в житті -
Найкраща, наймиліша фраза.
Найкраща, наймиліша фраза.
Вірю в майбутнє твоє, Україно,
Бо я є дитина твоя,
Бо я є дитина твоя,
Сади, гаї, ліси безкраї –
Це все Вкраїнськая земля.
Це все Вкраїнськая земля.
Україна - мати рястом заквітчалась,
Бо в цей день держава
Бо в цей день держава
О люди добрі!
Що це діється навкруг? …
Що це діється навкруг? …
Синьо - жовті майорять прапо́ри,
Силу й честь засвідчують вони.
Силу й честь засвідчують вони.
Державо! Вітчизно ти рідна!
Ти наша Вкраїнська земля,
Ти наша Вкраїнська земля,
Ти вік прожив свій недарма,
Хоча була на ньому
Хоча була на ньому
Вже б’є на сполох ранній дзвін,
І в цім звучанні голоснім
І в цім звучанні голоснім
Доля вигнанця припала тобі
Промінь спасіння
(пам’яті Т. Шевченка)
(пам’яті Т. Шевченка)
* * *
(пам’яті Т. Шевченка)
(пам’яті Т. Шевченка)
Огляди