Автори /
Василина Іванина
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
наївний примітив
•
Петрові батоги
•
Сутінкове
•
оскільки
•
***
•
***
•
Випадкове
•
Дебютне. Школярський твір на задану тему
•
...з останньої розмови...
•
...біля дотліваючого вогнища
•
Занадто оптимістичне :)
•
Із міжгірських мотивів
•
Трішки-трішки плагіат :)
•
до N
•
але невдовзі
•
З рідного голосу
•
... це дуже страшно
•
До тих, кого люблю...
•
"Будні" ---=== Прощально-сентиментальне
•
"Будні" ----- Сентиментально-іронічне
•
"Будні" ---- Сльозливо-сентиментальне
•
***
•
***
•
***
•
Цикл "Рушники"
•
Несправджені надії
•
Квітнева акварель
•
не говори нічого
•
********
•
Про щастя
•
Понеділковий сонячно-фіалковий дощик :)
•
Се ля ві у селі :((
•
** троянди**
•
Мати-й мачуха
•
Ранкова ідилія
•
Твій дарунок напровесні
•
...сіра смуга...
•
Пояснювальна записка
•
Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)
•
,,,//...//...
•
а світ солодкий
•
Спасова китиця (майже ескіз)
•
Майже буколічне...
•
Звичайна містика ( монолог біля підмурків Десятинної)
•
Еквілібристика на райдузі ("Київські дощі")
•
Із циклу "Київські дощі"
•
І знову обіцяють дощі...
•
Подрузі
•
Це тільки спогад, березневий спогад
•
Побачення з квітнем
•
***
•
Надвечір’я
•
Чари Вербної неділі
•
І знову те саме
•
Березневе
•
І день як день
•
Послуга "Передзвоніть" (на мобільнику)
•
Пам’яті Катерини Бойко-Шевченко
•
До рідної мови звертаюся нині...
•
***
•
Зустріч на Стрітення
•
У передчутті воєнних дій :)
•
***
•
Сестрі
•
До вас...
•
Відлуння (На мотив Ж. Л.)
•
***
•
Про банальність і неповторність
•
Пам’яті мами
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
за мотивами Марії Приймаченко
...
...
…із колиби, схованої в зворі,
злодій-час украв цю мить і зник.
злодій-час украв цю мить і зник.
...гримкоче пересерджений громисько
лінивим блискавицям навздогін...
лінивим блискавицям навздогін...
скільки осінь
рукавом імлистим
рукавом імлистим
усі дощі сховаю в рукаві
припну хмарини на вершку говерли
припну хмарини на вершку говерли
добігає межі ця межа
із-за меж часоплину
із-за меж часоплину
...Ночные тени скользят неслышно по всей земле,
и кто им нужен, а кто здесь лишний – решать не мне.
и кто им нужен, а кто здесь лишний – решать не мне.
Знаю, скажеш: знову забаганка,
Та мені щоночі сниться Мавка,
Та мені щоночі сниться Мавка,
...гарно мені з тобою –
на дужім твоїм крилі...
на дужім твоїм крилі...
...мені самотньо в ніч оцю
дивитися на гру іскрин
дивитися на гру іскрин
................а вже весна, а вже красна...
...............................(із пісні)
...............................(із пісні)
...живи любов’ю. Поїдь до мами.
------------ Люба Долик
------------ Люба Долик
..........перша спроба?..
..........................
..........................
...не позирай на мене
спрагло,
спрагло,
...і кожен бажає чудес...
минає остання осінь
минає остання осінь
Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
та він мої співаночки горами розсіяв...
та він мої співаночки горами розсіяв...
-------...Ніщо, nihil, ніц,
----------------------але...
----------------------але...
Яка важка учительська робота –
щодня проблеми, клопоти, турботи,
щодня проблеми, клопоти, турботи,
...От і все. Вже останнім канікулам край.
Зостається сказати: – Мій друже, прощай.
Зостається сказати: – Мій друже, прощай.
Ти, кажеш, на гачок піймався?
Але признайся – закохався,
Але признайся – закохався,
Мій хлопчику (хоч зовсім і не мій)
із лагідними синіми очима, –
із лагідними синіми очима, –
Прозорішає смуток
і глибшає жадання,–
і глибшає жадання,–
Вже виноградні грона
духмяніють жагуче,–
духмяніють жагуче,–
В холодну заводь кольорів осінніх
пірнуло серце...
пірнуло серце...
Нитка крутиться, тягнеться,
голка тоненька колеться...
голка тоненька колеться...
///ескіз///
Спекотний день
Спекотний день
...спроквола
сотаються
сотаються
……У ... Карпатах невгасима спека…
…………...Христина Керита
…………...Христина Керита
пухом кульбаби
облітає жорстока вічність
облітає жорстока вічність
..............Білі акації будуть цвісти
в місячні ночі жагучі...(В. Сосюра)
в місячні ночі жагучі...(В. Сосюра)
…був им у садочку,
Бачив фіалочку,
Бачив фіалочку,
а весна
налетіла як вихор
налетіла як вихор
пагіння зрізаю,
шипами сколола геть руки
шипами сколола геть руки
на схилі річковому
на осонні
на осонні
І всеньку ніч
мороз дбайливо
мороз дбайливо
... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де голуби окреслювали кола,
Вже на смузі «Цюрих-Будапешт».
Рюкзачок закинувши на спину,
Рюкзачок закинувши на спину,
...Найдорожчому NN із найщирішими вибаченнями
.............
.............
На Лисій горі догорає багаття нічне…
В. Стус
В. Стус
Із циклу «Буяння квітів над моєю долею »
…………………………..
…………………………..
........ Залишайте себе на Землі!
------------- Г. Лютий
------------- Г. Лютий
жмутик вівса
(ой смачні вівсяні ощипки)
(ой смачні вівсяні ощипки)
... Вже рум’яніє на кущі калина –
на осінь повернув Чумацький Шлях.
на осінь повернув Чумацький Шлях.
Сховала тисячі облич
в руїнах Десятинна церква...
в руїнах Десятинна церква...
А в сером городе дожди,
но сверху – радуга улыбкой...
но сверху – радуга улыбкой...
Вікно готельне розчиню у дощ –
зіщулився старий каштан навпроти.
зіщулився старий каштан навпроти.
...Лови летючу мить життя...
Олександр Олесь
Олександр Олесь
Присядемо отут біля фонтанів
на хвильку. Глянь - форзиція в цвіту,
на хвильку. Глянь - форзиція в цвіту,
... візьміть мене на крилята
та й понесіть...
та й понесіть...
Там ранок був холодний і похмурий,
здавалось – до весни не добрести.
здавалось – до весни не добрести.
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
В. Невмитий.
Скрапує день поволі...
(О лікарняний капіж!)
(О лікарняний капіж!)
Відгуляли, відшуміли заметілі,
дочекалися ми Вербної неділі.
дочекалися ми Вербної неділі.
... ми не вічні,
Ми з Тобою просто Ти і Я...
Ми з Тобою просто Ти і Я...
Березень пробуджує берези...
Їм пора забуть зимові сни –
Їм пора забуть зимові сни –
Опромінення. І крапельниці. Ризик –
та надія все-таки жива.
та надія все-таки жива.
– Привіт. Ні, ні, я не дзвонила.
..............
..............
З тайстрИнами, бесАгами, торбами
рушали бойки у широкий світ
рушали бойки у широкий світ
Я тужу – баную за словами... Іван Петровцій
Так мені за верховинов банно,
Так мені за верховинов банно,
В цьому місті я колись жила,
вуличками древніми бродила,
вуличками древніми бродила,
Це випадок чи доля – я не знаю..
Вже рветься з берегів лютневий Уж.
Вже рветься з берегів лютневий Уж.
Над тендітною квіткою
налягали сніги,
налягали сніги,
І тривожить, і мучить сон цей,
що приснився мені: давно
що приснився мені: давно
У нас весна, Надієчко, весна!
Крізь сніг росте трава, крізь серце – вірші.
Крізь сніг росте трава, крізь серце – вірші.
Ще не всьому зватися дано...
Олена Теліга
Олена Теліга
Боже милий, як набридла ця вистава,
ці занедбані, обдерті реквізити.
ці занедбані, обдерті реквізити.
Сентиментальність, певно, не до речі
У наш раціональний вік стрімкий,
У наш раціональний вік стрімкий,
Я, друзі, слів банальних не боюсь,
Бо, врешті, все банальне в цьому світі.
Бо, врешті, все банальне в цьому світі.
Вся давно вже впорана робота,
За вікном зимова довга ніч.
За вікном зимова довга ніч.
спинись в життєвій суєті на мить
бач день за днем повільно відлітає
бач день за днем повільно відлітає