ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш до царства снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ,,,//...//...
Із циклу «Буяння квітів над моєю долею »
…………………………..
Сад ботанічний – любов моя довга і давня.
В морі турбот, суєти – чарівний острівок.
Врешті, у кожного, мабуть, знайдеться гавань,
Щоб перебути негоду – душі і думок.
Розчарування, буває, приходить зарано,
Хмара образи, бува, закрива цілий світ.
… Рани сердечні гоїли весною шафрани,
Біль недовіри мені тамував білоцвіт,
Листям лимонника сльози розлуки втирала*,
Срібним жасмином стрічала зрадливу любов…
Сад ботанічний в житті моїм важив немало,
Стільки ж було тут зітхань, і звірянь, й молитов…
Гіркість розлуки ховала у жовті жоржини,
Сіру байдужість палила у полум’ї канн.
Всі оці клумби, алеї, гаї і стежини
Вдячно, розчулено, ніжно мій погляд торкав.
Тут, наче в храмі, думки очищаються – й відчай
Зможеш здолати, розплутавши вузол проблем.
Сад ботанічний – любов моя рання і вічна,
Адже в любові усі ми безсмертні стаєм.
… Сонячний промінь заплутавсь в зеленому листі.
Що він з космічних глибин нам усім промовля?
Що він віщує цій нашій маленькій колисці,
Саду оцьому з іменням тривожним – Земля?..

………………………
* «втирати» (діал.)– витирати




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Михайло Буряк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-25 16:43:55
Переглядів сторінки твору 5994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.628 / 5.38  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.692 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:00:14 ]
Дуже сумний вірш, Василино!
Вчувається біль від розлуки з садом, тобто з Божим світом ("Сад ботанічний в житті моїм важив немало")...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 17:44:22 ]
Анцю, дяку, що прочитали! В основі твору – і справді враження від спілкування з природою, коли я мусила жити в місті, я кожну вільну хвилину тікала в ботсад, як у храм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:48:23 ]
А й справді: ботсад у творі то наближається, то віддаляється від Вас...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 19:27:05 ]
Дякую за вірш, - бувало, я ховався "в Ботанічному" від самого себе=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 19:43:48 ]
Прошу дуже :) Не цурайтеся Ботанічного, він вартий нашої любові :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:53:18 ]
Сади завжди варті нашої любові...

Не зле про це розбовів Борхес у "Саду, де розходяться стежини"=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-25 20:00:47 ]
Бронзова скульптура в саду
Я присутність її відчував, але вчасно спинявся,
я вимріював те, як зустрінуся з нею - без слів
підійду, поцілую, і зникну навіки, та стався
цей трафунок - до неї дійшов я і... забронзовів. :((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 23:31:33 ]
А ти все ще стоїш там, на парковій дальній алеї...
СтуденО і самотньо тепер тобі, адже зима.
Ну а та, що коханкою бути хотіла твоєю,
все чекає, видав. Та даремно. Ти тут. НавхтемА.:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 10:47:24 ]
Потішили, Василинко. І сумно, і гарно. У Вас завше такі світлі вірші, у Вас, напевно, багато світла у душі. Дякую за нього і за Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:30:23 ]
Олю,Ви теж тішите мене своїми творами :) І як добре, що є люди, які розуміють одне одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 11:22:06 ]
Гарно-прегарно, Василинко! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:31:09 ]
Дякую-предякую, Вандо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 13:21:07 ]
Василино, певно незважаючи на свою молодість тобі вже довелося багато пережити. Це я не тільки з цього вірша, про це твоя поезія говорить. Може неправда, може це вимисел ліричної героїні? Хотілося б...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 13:37:11 ]
Дорогий ОК! Ох і не хочеться Тебе засмучувати :))) На жаль, на молодість я вже мушу не зважати, бо вона мене покинула:(( Що стосується ЛГ і автора, то скажемо так: автор старається дистанціюватися від ЛГ, але герметичної відокремленості не виходить. Прочитавши недавно комент К. М. про те, що нема справедливості, бо: 1), 2) і т. д., я зрозуміла, що на сьогодні, виходячи із його критеріїв, я досить щаслива людина :) Гріх гнівити Бога, треба радіти, що ти не є тягарем для інших, а навпаки, потрібен комусь. Скажу чесно, це в мене тепер такі погляди, раніше я все не так оцінювала. Отже,в житті треба уболівати за те, що ти можеш змінити, і не гризти себе тим, що не в твоїй волі... Щось багато і сумбурно, вибачай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 17:36:15 ]
Бажаю життєрадісного розплутування проблемних вузлів
та безсмертного перебування в любові.
Єдине (імхове) зауваження - "бува", "закрива" - але це не так вже суттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:34:57 ]
Ого, які вагомі побажання :( піддаються виконанню лише частково :)
Така форма дієслів не властива закарпатській говірці аж ніяк; у школі я думала, що це так слід "по-культурному" говорити, нахапалась із книг і вд приїжджих учителів. Але в універі вчили, що це допустимий варіант дієслів літературної мови :( Але краще було би без них тут, це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 03:02:16 ]
"привіт- привіт!" -
усміхнувся промінчик
в саді ботанічнім
де жевріє легкість
яку не впіймати за звичкою
причаїлася по-над серцем
м'яко уквітчаним
промінчик- сад ботанічний
космічний & твій
привітними ввічливо вічними
квітковими очима

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 23:53:57 ]
промінчик слова
зігріє
кожну пелюсточку

квітки ніжності,
подарованої
сузір’ям
любові