ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ,,,//...//...
Із циклу «Буяння квітів над моєю долею »
…………………………..
Сад ботанічний – любов моя довга і давня.
В морі турбот, суєти – чарівний острівок.
Врешті, у кожного, мабуть, знайдеться гавань,
Щоб перебути негоду – душі і думок.
Розчарування, буває, приходить зарано,
Хмара образи, бува, закрива цілий світ.
… Рани сердечні гоїли весною шафрани,
Біль недовіри мені тамував білоцвіт,
Листям лимонника сльози розлуки втирала*,
Срібним жасмином стрічала зрадливу любов…
Сад ботанічний в житті моїм важив немало,
Стільки ж було тут зітхань, і звірянь, й молитов…
Гіркість розлуки ховала у жовті жоржини,
Сіру байдужість палила у полум’ї канн.
Всі оці клумби, алеї, гаї і стежини
Вдячно, розчулено, ніжно мій погляд торкав.
Тут, наче в храмі, думки очищаються – й відчай
Зможеш здолати, розплутавши вузол проблем.
Сад ботанічний – любов моя рання і вічна,
Адже в любові усі ми безсмертні стаєм.
… Сонячний промінь заплутавсь в зеленому листі.
Що він з космічних глибин нам усім промовля?
Що він віщує цій нашій маленькій колисці,
Саду оцьому з іменням тривожним – Земля?..

………………………
* «втирати» (діал.)– витирати




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Михайло Буряк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-25 16:43:55
Переглядів сторінки твору 6075
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.628 / 5.38  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.692 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:00:14 ]
Дуже сумний вірш, Василино!
Вчувається біль від розлуки з садом, тобто з Божим світом ("Сад ботанічний в житті моїм важив немало")...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 17:44:22 ]
Анцю, дяку, що прочитали! В основі твору – і справді враження від спілкування з природою, коли я мусила жити в місті, я кожну вільну хвилину тікала в ботсад, як у храм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:48:23 ]
А й справді: ботсад у творі то наближається, то віддаляється від Вас...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 19:27:05 ]
Дякую за вірш, - бувало, я ховався "в Ботанічному" від самого себе=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 19:43:48 ]
Прошу дуже :) Не цурайтеся Ботанічного, він вартий нашої любові :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:53:18 ]
Сади завжди варті нашої любові...

Не зле про це розбовів Борхес у "Саду, де розходяться стежини"=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-25 20:00:47 ]
Бронзова скульптура в саду
Я присутність її відчував, але вчасно спинявся,
я вимріював те, як зустрінуся з нею - без слів
підійду, поцілую, і зникну навіки, та стався
цей трафунок - до неї дійшов я і... забронзовів. :((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 23:31:33 ]
А ти все ще стоїш там, на парковій дальній алеї...
СтуденО і самотньо тепер тобі, адже зима.
Ну а та, що коханкою бути хотіла твоєю,
все чекає, видав. Та даремно. Ти тут. НавхтемА.:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 10:47:24 ]
Потішили, Василинко. І сумно, і гарно. У Вас завше такі світлі вірші, у Вас, напевно, багато світла у душі. Дякую за нього і за Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:30:23 ]
Олю,Ви теж тішите мене своїми творами :) І як добре, що є люди, які розуміють одне одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 11:22:06 ]
Гарно-прегарно, Василинко! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:31:09 ]
Дякую-предякую, Вандо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 13:21:07 ]
Василино, певно незважаючи на свою молодість тобі вже довелося багато пережити. Це я не тільки з цього вірша, про це твоя поезія говорить. Може неправда, може це вимисел ліричної героїні? Хотілося б...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 13:37:11 ]
Дорогий ОК! Ох і не хочеться Тебе засмучувати :))) На жаль, на молодість я вже мушу не зважати, бо вона мене покинула:(( Що стосується ЛГ і автора, то скажемо так: автор старається дистанціюватися від ЛГ, але герметичної відокремленості не виходить. Прочитавши недавно комент К. М. про те, що нема справедливості, бо: 1), 2) і т. д., я зрозуміла, що на сьогодні, виходячи із його критеріїв, я досить щаслива людина :) Гріх гнівити Бога, треба радіти, що ти не є тягарем для інших, а навпаки, потрібен комусь. Скажу чесно, це в мене тепер такі погляди, раніше я все не так оцінювала. Отже,в житті треба уболівати за те, що ти можеш змінити, і не гризти себе тим, що не в твоїй волі... Щось багато і сумбурно, вибачай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 17:36:15 ]
Бажаю життєрадісного розплутування проблемних вузлів
та безсмертного перебування в любові.
Єдине (імхове) зауваження - "бува", "закрива" - але це не так вже суттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:34:57 ]
Ого, які вагомі побажання :( піддаються виконанню лише частково :)
Така форма дієслів не властива закарпатській говірці аж ніяк; у школі я думала, що це так слід "по-культурному" говорити, нахапалась із книг і вд приїжджих учителів. Але в універі вчили, що це допустимий варіант дієслів літературної мови :( Але краще було би без них тут, це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 03:02:16 ]
"привіт- привіт!" -
усміхнувся промінчик
в саді ботанічнім
де жевріє легкість
яку не впіймати за звичкою
причаїлася по-над серцем
м'яко уквітчаним
промінчик- сад ботанічний
космічний & твій
привітними ввічливо вічними
квітковими очима

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 23:53:57 ]
промінчик слова
зігріє
кожну пелюсточку

квітки ніжності,
подарованої
сузір’ям
любові