ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
1935. Пісня про Каховку
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Крихкий Горацій
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Повітряна тривога
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Мона Ліза
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
* * *
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Сюїта Оріндж Каунті (The Doors)
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
***
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між...
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Федір Паламар
2026.06.08 23:04
Нагадування
    Не забувайте, що я час від часу доповнюю та редагую свій переклад Мандейської Книги Йоанна. Зайшовши на раніше опублікованого "Йошаміна" (тощо), ви можете знайти кілька нових розділів, бо усе за раз оприлюднити неможливо через обсяги.     Дякую,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
Я до межі... (Формула міфу)
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
* 108 *
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Свобода
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Подарунок долі (Романс)
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Лімерики
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
* * *
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
***
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Побачення з квітнем
Образ твору Там ранок був холодний і похмурий,
здавалось – до весни не добрести.
А тут, в долині, геть зима майнула
і сакури наважились цвісти.
У наших горах ще сьогодні зимно,
ще від морозу щуляться бруньки,
сніги повзуть повільно з верховини
і каламутять течію ріки.
А в Ужгороді вже весна квітує!
Душа відвикла за оці роки
від раннього тепла – і ось мовчу я,
збентежена цвітінням пломінким.
Колись отут рожевим ароматом
весна і юність пОвнили буття.
Ми вдвох шукали, наче хіроманти,
в долонях міста лінію життя.
... І знову на побаченні із квітнем
в минуле пам’ять прокладе мости.
Тут лиш для нас ці сакури розквітли, –
так, як ніколи їм вже не цвісти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-01 23:08:38
Переглядів сторінки твору 6053
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.866 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.821 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 23:14:58 ]
Ось таке життя-буття: хоч брести, хоч цвісти, хоч і геть було похмуре, але, мабуть, вже майнуло (відступило? утекло?)... Одним словом, шось не то:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 23:24:14 ]
Василино, в Ужгороді є сакури? Справжні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 23:27:26 ]
Бог святий знає, чи справжні. Але я лиш таку назву цих дерев знаю, ні, ще кажуть "японська вишня". Вони є і в Мукачеві, може ще хтось знає, чи справжні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 23:42:08 ]
Так, уявляю :) У Харкові теж були, не знаю, чи залишилися зараз... Дивовижні дерева :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-02 11:31:51 ]
Дуже гарні образи і порівняння. Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 12:08:24 ]
Василинко, як на мене, ви повинні йти далі за образною думкою. Не спинятися на попередніх картинках вашого осягнення.
Наприклад,
"і сакури вже почали цвісти" - тобто ви собі ніби задаєте запитання, а чому вже почали цвісти, і можливо ваше бачення сказало б вам, наприклад, бо сміливі, "бо наважились" чи ще якось...
"і сакури вже почали цвісти" - "і сакури наважились цвісти" ?
Тобто, єдиний порятунок від вбивчих самоповторів, це намагання пройти щоразу трохи далі кожною зачепленою образною стежинкою?
Намагаючись таким чинов побачити ваш вірш, ніби розумієш, як краще:

Що ранок був холодний і похмурий,
здавалось – до весни не добрести.
Та у долині, де зима майнула,
наважилися сакури цвісти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 12:39:59 ]
Гарно:) Геть не сподівалась натрапити на сакури так рано! Але ж цвітуть:)
А долоні міста такі теплі навесні... Так і хочеться притулитись до них щокою.
Василинко, Ви дуже-дуже праві: сакурам вже ніколи не цвістиметься так, як колись цвілось. Цвістиметьсяч зовсім інакше, але не менш прекрасно :)
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 19:09:23 ]
А наші сакури ще й не думають! Дуже гарні рядки:
Ми вдвох шукали, наче хіроманти,
в долонях міста лінію життя. - клас!
До поради "наважилися сакури цвісти" я б прислухалася. Так справді сильніше.
Весняно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 15:15:41 ]
І сакурі наважились цвісти... - читаю, і уявляю
дорогу між Мукачево і Ужгородом. Лиш там росте
сакура на Україні. Читаю далі - Ужгород.
Я був в Ужгороді 9 травня 1993 року.
В моєй пам"яті - лиш відчуття щастя і сакурі в рожевих квітах. Дякую за приємні відчуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 12:17:14 ]
Рада, Анатолію, що прочитали, ще приємніше, що сподобалося. Дякую на доброму слові. Приїжджайте ще за щастям і рожевим ароматом дива. Але Ужгород уже зовсім інший. Я щойно провела там тиждень і було сумно, бо мала відчуття певної деградації міста, навіть щодо зовнішнього вигляду. Нема вже аури інтелектуальності, романтики. БІЗНЕС панує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 20:31:43 ]
Хай цвітуть ті ніжні сакути для вас знов і знов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 20:32:13 ]
Хай цвітуть ті ніжні сакури для вас знов і знов!