ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
...............
Надокучливі сірі дощі,
нескінченні, без просвітку, будні...
Тоскна графіка чорних кущів
вловить душу в тенета облудні.

Ця зима без снігів білизнИ,
наче свічки огарочок, згасне,
і нестерпне відлуння вини
не притлумиться спомином Ясним.

Знов жадати краплини тепла,
наче квітка в здощілому вітрі.
Чом ти з вирію, душе, втекла?..
Що знайдеш у промерзлому світі?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-29 19:12:33
Переглядів сторінки твору 4800
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.512 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:52:30 ]
Оріяно, спробувала пута, але виходить "душУ У пУта", ще думатиму, дякую за допомогу. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:55:53 ]
Наталочко, дуже приємно читати Ваші коментарі. Не зразу відповідаю, бо доця обмежує моє перебування біля компа – режим. Гарно дякую за теплі слова. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:17:42 ]
Василиночко, доброго ранку! І у Вас чорно-біло? "Тоскна графіка чорних кущів" - типове перехідне явище, незчуєтеся, як зазеленіють. Світ потроху зігрівається. Любові і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:45:31 ]
Пані Лесю, як приємно, що Ви тут! Чогось у мене на Ваше ім’я дуже позитивна реакція:)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 11:28:01 ]
Реакція взаємна. У світі так багато об'єктивних причин для прикрощів, а люди так полюбляють їх собі штучно створювати і мучити потім себе та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 13:36:04 ]
Василинко, твір дійсно дуже дистанційований від тимчасового. Він про вічне. Тому сум тут абсолютно органічний.
Але вирій-вирієм, а нині звідти летять не просто-собі душі, а птахи. Серед них і бузьки... А бузьки несуть у дзьбиськах що? Прааавильно! Дітей...
І як можна не радіти таким веснам?
І що може спонукати ніби нормальну людину написати такого коментаря?..
Все, вмовкаю, бо щось не те.
Скажу ось:
Вірш проникливий, глибокий. У вірші все може бути так, як відчувалось (-ється) авторці. Але в житті все буде і є (і неодмінно стане) прекрасно!
Особливо у Вас, люба.
Щастя Вам і тепла.
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 21:57:26 ]
Дорога Ніко! У вас такий заразливий настрій, так аенергетика, що ніби в купелі живлющій купаєшся. Щодо бузьків, то згадалися ледь не сторічної давності слова мого чоловіка:
Дитя під серцем носить – і цвіте
Так, як ніколи ще не розквітала,
тривожною і лагідною стала,
десь зникло випадкове і пусте.
Така в душі у неї глибина,
хоч снами повертається в дитинство.
Священним, ніжним сяйвом материнства
уся вже аж проміниться вона...
Ну, для декого це, можливо, актуальне зараз? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 22:15:03 ]
Василино, як на ваше-наше Закарпатське прикордоння, ваш чоловік неабиякий майстер слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-31 22:43:20 ]
Та ні, не судилося, шановний "РМ". В універі таки було, а як пішли на самостійні хліба – як рукою зняло :). Хоча деякі із наших літстудійців стали підмайстрами (Майстер у нашому краю донедавна був один – Петро Скунць, уже покійний). А ми виявилися слабкими, не буду звалювати на життя, мабуть, не вистачило таланту і впевненості в собі.
Раз уже пішла така розмова, я б хотіла просити дозволу познайомити "ПМ" із творчістю Скунця. (Його ховали на Травневі свята торік). Чи можна це зробити? З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:03:21 ]
Василино, звичайно!!
Це вкрай потрібно! Робіть це будь-ласка, а адміністрація допоможе, чим зможе.

Я не вважаю, що у вас не вистачить таланту зрости до майстра. Але не потрібно надто поспішати, - бо для всього свій час - з давніх часів відомо, що до людини все приходить вчасно: ситуації, люди, речі...

А як же Мідянка, Чучка? Як ви, Василино, ставитеся до цих двох авторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:33:57 ]
Василино, а ви знайомі із Мар'яною Нейметі?
http://maysterni.com/publication.php?id=2118
а ще в нас із Мукачева є авторки Тетяна Рибар і Тільки Лаура.