ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
...............
Надокучливі сірі дощі,
нескінченні, без просвітку, будні...
Тоскна графіка чорних кущів
вловить душу в тенета облудні.

Ця зима без снігів білизнИ,
наче свічки огарочок, згасне,
і нестерпне відлуння вини
не притлумиться спомином Ясним.

Знов жадати краплини тепла,
наче квітка в здощілому вітрі.
Чом ти з вирію, душе, втекла?..
Що знайдеш у промерзлому світі?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-29 19:12:33
Переглядів сторінки твору 4601
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.512 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:52:30 ]
Оріяно, спробувала пута, але виходить "душУ У пУта", ще думатиму, дякую за допомогу. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:55:53 ]
Наталочко, дуже приємно читати Ваші коментарі. Не зразу відповідаю, бо доця обмежує моє перебування біля компа – режим. Гарно дякую за теплі слова. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:17:42 ]
Василиночко, доброго ранку! І у Вас чорно-біло? "Тоскна графіка чорних кущів" - типове перехідне явище, незчуєтеся, як зазеленіють. Світ потроху зігрівається. Любові і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:45:31 ]
Пані Лесю, як приємно, що Ви тут! Чогось у мене на Ваше ім’я дуже позитивна реакція:)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 11:28:01 ]
Реакція взаємна. У світі так багато об'єктивних причин для прикрощів, а люди так полюбляють їх собі штучно створювати і мучити потім себе та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 13:36:04 ]
Василинко, твір дійсно дуже дистанційований від тимчасового. Він про вічне. Тому сум тут абсолютно органічний.
Але вирій-вирієм, а нині звідти летять не просто-собі душі, а птахи. Серед них і бузьки... А бузьки несуть у дзьбиськах що? Прааавильно! Дітей...
І як можна не радіти таким веснам?
І що може спонукати ніби нормальну людину написати такого коментаря?..
Все, вмовкаю, бо щось не те.
Скажу ось:
Вірш проникливий, глибокий. У вірші все може бути так, як відчувалось (-ється) авторці. Але в житті все буде і є (і неодмінно стане) прекрасно!
Особливо у Вас, люба.
Щастя Вам і тепла.
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 21:57:26 ]
Дорога Ніко! У вас такий заразливий настрій, так аенергетика, що ніби в купелі живлющій купаєшся. Щодо бузьків, то згадалися ледь не сторічної давності слова мого чоловіка:
Дитя під серцем носить – і цвіте
Так, як ніколи ще не розквітала,
тривожною і лагідною стала,
десь зникло випадкове і пусте.
Така в душі у неї глибина,
хоч снами повертається в дитинство.
Священним, ніжним сяйвом материнства
уся вже аж проміниться вона...
Ну, для декого це, можливо, актуальне зараз? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 22:15:03 ]
Василино, як на ваше-наше Закарпатське прикордоння, ваш чоловік неабиякий майстер слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-31 22:43:20 ]
Та ні, не судилося, шановний "РМ". В універі таки було, а як пішли на самостійні хліба – як рукою зняло :). Хоча деякі із наших літстудійців стали підмайстрами (Майстер у нашому краю донедавна був один – Петро Скунць, уже покійний). А ми виявилися слабкими, не буду звалювати на життя, мабуть, не вистачило таланту і впевненості в собі.
Раз уже пішла така розмова, я б хотіла просити дозволу познайомити "ПМ" із творчістю Скунця. (Його ховали на Травневі свята торік). Чи можна це зробити? З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:03:21 ]
Василино, звичайно!!
Це вкрай потрібно! Робіть це будь-ласка, а адміністрація допоможе, чим зможе.

Я не вважаю, що у вас не вистачить таланту зрости до майстра. Але не потрібно надто поспішати, - бо для всього свій час - з давніх часів відомо, що до людини все приходить вчасно: ситуації, люди, речі...

А як же Мідянка, Чучка? Як ви, Василино, ставитеся до цих двох авторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:33:57 ]
Василино, а ви знайомі із Мар'яною Нейметі?
http://maysterni.com/publication.php?id=2118
а ще в нас із Мукачева є авторки Тетяна Рибар і Тільки Лаура.