ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
...............
Надокучливі сірі дощі,
нескінченні, без просвітку, будні...
Тоскна графіка чорних кущів
вловить душу в тенета облудні.

Ця зима без снігів білизнИ,
наче свічки огарочок, згасне,
і нестерпне відлуння вини
не притлумиться спомином Ясним.

Знов жадати краплини тепла,
наче квітка в здощілому вітрі.
Чом ти з вирію, душе, втекла?..
Що знайдеш у промерзлому світі?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-29 19:12:33
Переглядів сторінки твору 4688
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.512 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:52:30 ]
Оріяно, спробувала пута, але виходить "душУ У пУта", ще думатиму, дякую за допомогу. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:55:53 ]
Наталочко, дуже приємно читати Ваші коментарі. Не зразу відповідаю, бо доця обмежує моє перебування біля компа – режим. Гарно дякую за теплі слова. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:17:42 ]
Василиночко, доброго ранку! І у Вас чорно-біло? "Тоскна графіка чорних кущів" - типове перехідне явище, незчуєтеся, як зазеленіють. Світ потроху зігрівається. Любові і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:45:31 ]
Пані Лесю, як приємно, що Ви тут! Чогось у мене на Ваше ім’я дуже позитивна реакція:)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 11:28:01 ]
Реакція взаємна. У світі так багато об'єктивних причин для прикрощів, а люди так полюбляють їх собі штучно створювати і мучити потім себе та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 13:36:04 ]
Василинко, твір дійсно дуже дистанційований від тимчасового. Він про вічне. Тому сум тут абсолютно органічний.
Але вирій-вирієм, а нині звідти летять не просто-собі душі, а птахи. Серед них і бузьки... А бузьки несуть у дзьбиськах що? Прааавильно! Дітей...
І як можна не радіти таким веснам?
І що може спонукати ніби нормальну людину написати такого коментаря?..
Все, вмовкаю, бо щось не те.
Скажу ось:
Вірш проникливий, глибокий. У вірші все може бути так, як відчувалось (-ється) авторці. Але в житті все буде і є (і неодмінно стане) прекрасно!
Особливо у Вас, люба.
Щастя Вам і тепла.
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 21:57:26 ]
Дорога Ніко! У вас такий заразливий настрій, так аенергетика, що ніби в купелі живлющій купаєшся. Щодо бузьків, то згадалися ледь не сторічної давності слова мого чоловіка:
Дитя під серцем носить – і цвіте
Так, як ніколи ще не розквітала,
тривожною і лагідною стала,
десь зникло випадкове і пусте.
Така в душі у неї глибина,
хоч снами повертається в дитинство.
Священним, ніжним сяйвом материнства
уся вже аж проміниться вона...
Ну, для декого це, можливо, актуальне зараз? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 22:15:03 ]
Василино, як на ваше-наше Закарпатське прикордоння, ваш чоловік неабиякий майстер слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-31 22:43:20 ]
Та ні, не судилося, шановний "РМ". В універі таки було, а як пішли на самостійні хліба – як рукою зняло :). Хоча деякі із наших літстудійців стали підмайстрами (Майстер у нашому краю донедавна був один – Петро Скунць, уже покійний). А ми виявилися слабкими, не буду звалювати на життя, мабуть, не вистачило таланту і впевненості в собі.
Раз уже пішла така розмова, я б хотіла просити дозволу познайомити "ПМ" із творчістю Скунця. (Його ховали на Травневі свята торік). Чи можна це зробити? З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:03:21 ]
Василино, звичайно!!
Це вкрай потрібно! Робіть це будь-ласка, а адміністрація допоможе, чим зможе.

Я не вважаю, що у вас не вистачить таланту зрости до майстра. Але не потрібно надто поспішати, - бо для всього свій час - з давніх часів відомо, що до людини все приходить вчасно: ситуації, люди, речі...

А як же Мідянка, Чучка? Як ви, Василино, ставитеся до цих двох авторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:33:57 ]
Василино, а ви знайомі із Мар'яною Нейметі?
http://maysterni.com/publication.php?id=2118
а ще в нас із Мукачева є авторки Тетяна Рибар і Тільки Лаура.