ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
...............
Надокучливі сірі дощі,
нескінченні, без просвітку, будні...
Тоскна графіка чорних кущів
вловить душу в тенета облудні.

Ця зима без снігів білизнИ,
наче свічки огарочок, згасне,
і нестерпне відлуння вини
не притлумиться спомином Ясним.

Знов жадати краплини тепла,
наче квітка в здощілому вітрі.
Чом ти з вирію, душе, втекла?..
Що знайдеш у промерзлому світі?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-29 19:12:33
Переглядів сторінки твору 4728
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.512 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:52:30 ]
Оріяно, спробувала пута, але виходить "душУ У пУта", ще думатиму, дякую за допомогу. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 08:55:53 ]
Наталочко, дуже приємно читати Ваші коментарі. Не зразу відповідаю, бо доця обмежує моє перебування біля компа – режим. Гарно дякую за теплі слова. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:17:42 ]
Василиночко, доброго ранку! І у Вас чорно-біло? "Тоскна графіка чорних кущів" - типове перехідне явище, незчуєтеся, як зазеленіють. Світ потроху зігрівається. Любові і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 10:45:31 ]
Пані Лесю, як приємно, що Ви тут! Чогось у мене на Ваше ім’я дуже позитивна реакція:)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 11:28:01 ]
Реакція взаємна. У світі так багато об'єктивних причин для прикрощів, а люди так полюбляють їх собі штучно створювати і мучити потім себе та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 13:36:04 ]
Василинко, твір дійсно дуже дистанційований від тимчасового. Він про вічне. Тому сум тут абсолютно органічний.
Але вирій-вирієм, а нині звідти летять не просто-собі душі, а птахи. Серед них і бузьки... А бузьки несуть у дзьбиськах що? Прааавильно! Дітей...
І як можна не радіти таким веснам?
І що може спонукати ніби нормальну людину написати такого коментаря?..
Все, вмовкаю, бо щось не те.
Скажу ось:
Вірш проникливий, глибокий. У вірші все може бути так, як відчувалось (-ється) авторці. Але в житті все буде і є (і неодмінно стане) прекрасно!
Особливо у Вас, люба.
Щастя Вам і тепла.
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-30 21:57:26 ]
Дорога Ніко! У вас такий заразливий настрій, так аенергетика, що ніби в купелі живлющій купаєшся. Щодо бузьків, то згадалися ледь не сторічної давності слова мого чоловіка:
Дитя під серцем носить – і цвіте
Так, як ніколи ще не розквітала,
тривожною і лагідною стала,
десь зникло випадкове і пусте.
Така в душі у неї глибина,
хоч снами повертається в дитинство.
Священним, ніжним сяйвом материнства
уся вже аж проміниться вона...
Ну, для декого це, можливо, актуальне зараз? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-30 22:15:03 ]
Василино, як на ваше-наше Закарпатське прикордоння, ваш чоловік неабиякий майстер слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-31 22:43:20 ]
Та ні, не судилося, шановний "РМ". В універі таки було, а як пішли на самостійні хліба – як рукою зняло :). Хоча деякі із наших літстудійців стали підмайстрами (Майстер у нашому краю донедавна був один – Петро Скунць, уже покійний). А ми виявилися слабкими, не буду звалювати на життя, мабуть, не вистачило таланту і впевненості в собі.
Раз уже пішла така розмова, я б хотіла просити дозволу познайомити "ПМ" із творчістю Скунця. (Його ховали на Травневі свята торік). Чи можна це зробити? З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:03:21 ]
Василино, звичайно!!
Це вкрай потрібно! Робіть це будь-ласка, а адміністрація допоможе, чим зможе.

Я не вважаю, що у вас не вистачить таланту зрости до майстра. Але не потрібно надто поспішати, - бо для всього свій час - з давніх часів відомо, що до людини все приходить вчасно: ситуації, люди, речі...

А як же Мідянка, Чучка? Як ви, Василино, ставитеся до цих двох авторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-04-02 13:33:57 ]
Василино, а ви знайомі із Мар'яною Нейметі?
http://maysterni.com/publication.php?id=2118
а ще в нас із Мукачева є авторки Тетяна Рибар і Тільки Лаура.