ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 ** троянди**
мої серпневі троянди – хворі...
пагіння зрізаю,
шипами сколола геть руки
і жалем колючим
роз’ятрюю серце
троянди – аж дивно –
цілісіньку зиму зелені
до січня ще й пуп’янки
щиро
розкритися прагли
тепер почорнілі
неначе й морози не били
та все ж почорніли
мов грізним вогнем опалило
ні брунечки
ні пелюстини
і гірко
бо знаю:
могла їх завчасно
від холоду я вберегти –
могла
та повірила
в лагідність зимню
можливо з коріння
хіба що з коріння
ще брості
живущі
проб’ються
зрізаю пагіння
при самій землі







• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-31 07:14:43
Переглядів сторінки твору 7862
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.916 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.870 / 5.5  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 09:14:06 ]
це ж пісня, Василино!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 23:46:01 ]
ХМММ. ДЯКУЮ.
Я люблю Вашу незлу іронію, Сонцю :))
цю пісню я співаю вже котрий день :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 02:15:54 ]
я ще іноді співаю "квітка є знаком троянди.. троянда є знаком культурної природи.. троянда, антиромантична мімікрія.. троянди приходять звідти, куди ніколи не потрапити нам.."

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-31 19:43:17 ]
І в мене обмерзли,
живі при землі лиш зостались.
А карликова була накрита
дірявою каструлею старою,
тому і збереглася непогано... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-31 23:48:07 ]
От що то газда дбайливий!
Ба чи по силі мені буде оренда цієї чудесної каструлі на наступну зиму? :))Заразом із Вашою карлицею?
Як напівземлячці, зробите скидку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-01 12:58:58 ]
Треба взятися за розмноження (карликової троянди,каструлі...:).
Може,поділитися ще жимолостю,вейгелою,йоштою,гумі,хеномелесом,бататом чи гіацинтами?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 09:35:43 ]
Юрію, Ви мене аж приголомшили екзотичними назвами :))
Окрім гіацинтів
духмяно-жагучих
і йошти
несміло-терпкої,
нічого мені не сказали
ці дивні слова:(((
ой, ні, про батат я десь чула,
не можу згадати, що саме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-13 11:24:32 ]
Батат - це солодка тропічна картопля,
Що негри копають у джунглях руками,
А гумі - на Сході, в Китаї, Примор'ї,
Це кущик, що ягоди родить солодкі,
І зветься ще "лохом багатоквітковим":)
Вейгела цвіте фіолетовим цвітом,
А жимолость різним (квітуча ліана)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-20 23:43:41 ]
А роза-це квітка троянди :) Я довго сміявся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-28 15:50:46 ]
Тут плакати треба, земляче, гіркими сльозами,
оскільки ми з Вами не знаємо тих словників,
отих, що навчають, як "правильно" слід говорити :((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 11:38:13 ]
Василино, ти тільки про квіти? Тоді добре. Квіти оживуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 12:21:19 ]
Схоже, Олександре, оживає, чи там, не вмирає все, що не прагне смерті.

Бо "Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся." Марко12.27.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:33:28 ]
ОК, троянди цвітуть. Але щось з ними не зовсім так. я їх бризкала мідним купоросом, але не помогло. :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 12:50:46 ]
В теології зовсім не спеціаліст. Як і в релігії. Але думаю Василина в цьому вірші могла писати про почуття. Вона може, таке враження складається після ознайомлення з її творчістю. В мене принаймні враження.
Але якщо про квіти, то квіти в Василини оживуть. Чомусь в цьому нема сумніву.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 14:34:58 ]
Олександре, хто в теології не спеціаліст, той ризикує потрапити у всі ті пастки, які теологія детально описує. :(
До речі, деякі тексти описують і квіти після їх удаваної смерті тут. Цікава штучка.
Але я з вами згідний, в руках Василинки все розцвіте з новою силою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 15:39:28 ]
Це в буддистів здається переселення душ, реінкарнація. А в християнстві раз і на завжди. В православ'ї ще простіше ніж в католиків ніякого очищення. Або рай або пекло. Справедливо. А як матеріалст скажу - люди не квіти. Люди є люди. Порівнювати людину з квіткою можна і навіть слід. Але тільки в поезії. Не в житті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 16:20:40 ]
Олександре, поезія - це індикатив живого.
Той, хто пише напівмертві рядки, здебільшого напівживий, але існують варіанти, буває, що і напівживому читачеві здається, що він читає напівмертві рядки.

Щодо теології, то передані в Євангелії від Марка слова Христа:
"Він Бог не мертвих, а живих." Марко12.27. - напевно потрібно розуміти, як нічого мертвого у Його володіннях не має, тобто не має смерті. Хіба що вийти (по своїй волі випасти) з Його володінь, що, я допускаю, можливо.

Дивно Олександре, що ви, будучи активним дописувачем і читачем на Майстернях, розрізняєте життя і поезію, як різні сфери.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 12:16:47 ]
Вірш залежить від автора і в вірші можна одним слово-складом змінити смисл. А життя не листок паперу списаний красивим почерком. Правда є вірші не придумані... Пушкін писав "Онєгіна" десь років з вісім. За цей час і погляди його на життя змінились і майстерність як поета і сам вік. Для чого він його став писати ніхто крім самого Алєксандра Сєргєєвіча не скаже. А от з останньою главою смисл простежується. Для мене один для когось можливо інший. Зате як майстер Пушкін на висоті в "Онєгіну" кожну мить. Чи майже кожну.
Буває мистецтво визначає життя, але це почасти збіг обставин.
Побачити життя не завжди означає прожити багато років. Сподіваюсь Василина не стане ображатись, що на її сторінці трохи відійшли від змісту самого вірша.
А от щодо Евангеліє від Марка,Луки здається ще когось двох нічого сказати не можу. Не читав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:44:09 ]
Дорогі мої, у вашій розмові багато цікавого і повчального для мене.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 22:14:05 ]
Стовпчик веде згори донизу - і не можу зупинитись.
Дочитавши, повертаюсь, змінюю темп на менший, бо спочатку він чомусь досить швидкий, а все одно читається. Діставшись останнього рядка, дивуюсь - невже все? Чому? І сам собі відповідаю, що гарного не буває багато. Або буває, але частинами і не для всіх. Ось нам трішки :)

Дякую.