ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Се ля ві у селі :((
... сльози лози... а весна
налетіла як вихор
заповнила повінню
справ
кожен день
від світанку до вечора пізнього
не встигаю нічого
й гіркущо-тремтливими
краплями
безпорадно
недбалість
газдині
оплакує
запізніло
обрізана
скривджена мною
лоза





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-31 23:34:54
Переглядів сторінки твору 4864
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.757 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-01 12:00:30 ]
Привіт! Гарно, але лозу шкода....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:19:41 ]
Дякую, Вікторе!
Звичайно, що шкода...
Дотепер плаче... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-01 23:13:24 ]
але
весна все
всміхається
і
йде
біжить......

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:21:04 ]
Грозами погрожує
погрімкує громами
і блискавками душу попелить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 02:28:23 ]
присмачує все
захмарним
невідомо-
грізно-
лагідно-
гіркосолодким
& трепетним чадом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 11:48:08 ]
Жінка обрізає виноград. Непорядок Василино. Не жіноча це робота. Це майже як жінка рубає дрова. Сумно :-(. Не "гумовий" автобус твій виглядає незрівняно веселіше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:37:47 ]
а дровам не все одно, ОК, хто їх рубає? :((
сумно, бо всяка робота у селі має свій час, коли ж не встигнеш – сам знаєш:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:19:35 ]
Ок, мені б ще рецепт виготовлення вина...
невдовзі збирати виноград, он кодорка уже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:27:04 ]
Ні Василино, дровам не всерівно. Якщо вони порубані мужиком вони і горять краще і тепла дають більше і носяться-складаються сучок до сучка. Нє, Василино, мужик прориває моркву - виглядає потворно, а жінка рубає дрова - злочинно. Не для жіночих рук сокира і коса, не для чоловічих сапка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:12:34 ]
Гарно про дрова, ОК, – уявила високу стіну дров попід стіною хати – бачила так у верховинських селах :)
і згадала, як вони можуть горіти у грубці, стріляти іскрами, якщо це скалові, тобто із хвойних порід, – а пізніше відчинити дверцята, і хвилею жару потягне, охопить тебе...
але цій романтиці, звісно, передує важка робота.
Знаєш, я згодна з тобтою, що чоловіки повинні виконувати важку фізичну роботу. Але слава Богу, якщо вони виконують хоч яку-небудь. Є різні обставини. Напр., мені не доводилося останні роки навіть моркву полоти:)). А тепер усе змінилося, на жаль:(
Ти не пробував писати щось прозове? (Думаю, пробував) Я люблю читати твої коменти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 23:13:06 ]
Боже, як дивно читати слова чоловіка про поділ роботи на «чоловічу» -«жіночу». Добре, що чоловік так думає, але ж насправді світ тримається на жіночих плечах. Щодо сокири – то й сокиру треба вміти тримати в руках, а якщо про косу – люблю косити, відколи цього мене навчив мій добрий дідо. Він казав: «Не все робити, але все вміти». Але я хотіла сказати про лозу, описану Василинкою. Оте «скривджена мною лоза» викликає симпатію до ліричної героїні, якій болять «гіркущо-тремтливі краплі»… Василино, Лозова знає, що лоза вже не плаче, бо навіть біль від доброї руки – не кривда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:22:14 ]
Оксанко, я за те, щоб чоловіки всю роботу робили, яка тільки є навколо нас :)))
чесно кажучи, на моїх плечах мало що тримається :)
я нічого не встигаю абсолютно – і навколо безлад; так і лоза – занадто пізно була обрізана, тому і плакала дуже довго, дійсно серце стискалося дивитися.
Я дякую Вам, Оксанко, за спів-чуття, спів-настрій, спів-розуміння :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 04:32:55 ]
жаль і лозу, і перетруджену милу газдиню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 14:16:18 ]
...дякую за співчуття, дорога Тамаро, сподіваюсь, дочекаємось плодів :)