ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки падають. Асфальт здирають.
Колишні гасла тліють у землі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Із циклу "Київські дощі"
Вікно готельне розчиню у дощ –
зіщулився старий каштан навпроти.
Пташками випущу усі турботи,
нехай летять над вигинами площ.
Без мене їм незатишно, либонь,
кружляти над струмками мокрих вулиць...
Чи не просити їх, щоб повернулись
у прихисток натомлених долонь?..
За рогом дзеленчить старий трамвай,
мов хоче мені знову нагадати,
що я тут – гостя, і пора в Карпати,
вже час сказати Києву: – Прощай.
В імлі дощу Андріївський узвіз,
вже сутеніє. День спочити хоче.
А дощ невпинно ллється і хлюпоче,
змива з душі сліди прощальних сліз...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Гарасимів 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-25 16:42:53
Переглядів сторінки твору 5614
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.465 / 5.33  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.562 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:03:36 ]
Василинко, гарний дощовий вірш :)

Щодо милозвучності - я б дещо вдосконалила, от, наприклад так:

Вікно готельне розчиню у дощ –
і щулиться старий каштан навпроти.
Мов пташок, випускаю всі турботи,
нехай летять над вигинами площ.
Без мене їм незатишно, либонь,
кружляти над струмками мокрих вулиць...
Чи не просити їх, щоб повернулись
у прихисток натомлених долонь?..
За рогом дзеленчить старий трамвай,
немовби хоче знову нагадати,
що я тут – гостя, і пора в Карпати,
і час казати Києву: – Прощай.
В імлі дощу Андріївський узвіз,
вже сутеніє. День здається ночі.
А дощ невпинно ллється і хлюпоче,
змива з душі сліди прощальних сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:09:37 ]
Дорога Вандо! Щиро вдячна за відгук. Я згодна з Вашими правками, особливо подобається слово "прихисток". Але над "день здається ночі" ще подумаю... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:16:15 ]
Василинко, щиро радію, що змогла допомогти! до речі, щодо того рядка у мене теж були сумніви - отож ми на одній хвилі... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-25 17:28:34 ]
Василинко, мені теж вірш сподобався. Утім, я думаю, що Ванда справедливо озвучила тезу, якою ми один одному піднімаємо і настрій і творчий тонус (щодо покращення милозвучності). Тут нічого не поробиш, кожен із нас по дружньому зичить ближньому "більше ідеальності", божественності.

А ще, коли ми побачимо вашу фотку на тлі вашого рідного краю?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:38:02 ]
Я вже про це думала (фото), але трохи боюсь. Можливо, цього літа...
РМ, вдячна, я Вас дуже розумію, (і про милозвучність теж), буду старатися (:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-25 17:39:54 ]
"там щулиться" - "зіщулиться"?
"Мов пташок" - "пташками" - ? Це я у передфутбольних роздумах щодо цільності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-25 17:42:03 ]
Василинко, мені здається, що більшість авторів в Інтернеті вже осягнула, що жити потрібно в задоволення, - тому особливо не переживайте, ми на "Майстернях" схоже теж поділяємо цю ідеологію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 13:57:39 ]
Від поняття милозвучності я далекий. А от щирість почуттів передана достойно. ОК.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-26 15:28:31 ]
/// краще все-таки "пора в Карпати"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-26 15:29:28 ]
:)) тобто "пора сказати Києву..." :))