ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 І знову обіцяють дощі...
...Лови летючу мить життя...
Олександр Олесь
..............
Перечекаю дощ в оцій кав’ярні,
скраєчку сяду, сумно помовчу.
Забуті мрії, сподівання давні
озвуться під мелодію дощу.
Вся суєта і клопоти щоденні,
буденності набридливий мотив
розтануть, щезнуть маревом непевним.
(А чом би й ні? На світі стільки ж див!)
Самотності холоднувате сяйво
мене огорне трепетним крилом.
Як затишно одній! І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...
Що ж, доля не завжди карала злом.
Чоло гаряче опущу в долоні:
дорогоцінні хвилі забуття.
Але шепочуть краплі монотонні:
немов цей дощ, закінчиться життя...




Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-29 12:33:52
Переглядів сторінки твору 6724
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.018 / 5.58  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.897 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 13:22:36 ]
Пані Василина! Візьміть до чашки кави філіжанку коньяку (крий боже сурогату) і Ви побачите, що життя не дощ, так просто не починається і не закінчується. На світі стільки ж див! А жінка вона природою створена не бути в самотності. Для жінки це одинадцяте коло пекла. З найкращими побажаннями О.К.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 18:45:10 ]
А чом би й ні? На світі скільке дів!:))
Сумно, але відчувається, зачінчиться дощ,
а життя розквітне, і хай ті краплі монотонно бубунять всяку нісенітницю і далі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-29 21:55:25 ]
Василинко, згідна. дощі кінчаються, сама бачила. але разом з ними звично закінчується тінь з холодом. не життя. життя триває. а з-за хмар вилазить сонце, інколи (ну це, за повір"ям вже від ельфів і леприконів залежить) ще й веселка прорізається.
і цей дощ закінчиться (ну, котрий нині за вікнами Вашої кав"ярні йде), я просто гарантую. чесне слово гарантую! от побачите. а разом з ним і сум. а ще гарантую, що по ньому лишаться тільки калюжі з сонячними зайчиками і море, море сонця. і жодної краплі одинокості. бо подумки я завжди з Вами.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 22:00:57 ]
І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...

Ось головне, Василинко! А життя - воно ж, як зебра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:01:04 ]
... чи ще строкатіше, Любо :)
"жив-жив"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 22:44:52 ]
Коментувати не буду. Просто поставлю гарну оцінку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 02:59:43 ]
Гарно дякую, Павле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:04:48 ]
(до О. Комарова)Пане Олександре, тільки тепер можу подякувати Вам за доброзичливу увагу до моїх віршів. Для мене це дуже приємно і важливо. Я вже давно збираюсь прочитати всі Ваші твори на сайті, але, на жаль, тільки уривками якось виходить. Але хочу сказати, що відчувається сильний талант, втім, дещо не можу збагнути. Але про це колись пізніше. З повагою Василина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:13:26 ]
(до Олі Ляснюк) Дорога Ольго! Я захоплююся Вашими талановитими віршами, тому особливо приємно читати Ваш відгук. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:22:59 ]
(До Анатолія Мельника) Сердечно дякую за увагу, вибачте, що запізно відповідаю. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 19:36:36 ]
Я пропоную закінчення: з дощем сумним не скінчиться життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:37:48 ]
Ой пане Олександре, усе минає, а ми тільки підганяємо себе ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 10:31:04 ]
Я закохуюсь у Ваші вірші щораз то більше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 21:49:48 ]
От прикрість! Дорогий аноніме! На жаль, я тільки тепер побачила цей такий цінний для мене коментар!
Я в розпачі!!!
Мені вже так давно не говорили таких слів – саме про вірші, маю на увазі ;)
Хто Ви?
Може, я Вас теж люблю???
Ні, серйозно, я дуже зворушена і засмучена, що не знаю людини, якій хочеться висловити вдячність за теплі слова і увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 20:22:18 ]
Як затишно одній!- Добре, коли людина вміє бути щасливою сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:01:54 ]
інколи самотність – як жива вода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 16:22:15 ]
Так. А часом од неї вити хочеться:)