ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.15 06:06
Джигіт
Коли чужий ступає до порога,
Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
Оповіщає гавканням тривогу
Управний охоронець наш – Джигіт.
Нема в гостей ніякої надії
Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
Як хижий звір, собака шаленіє,
Зі зла аж наїжачуєт

Борис Костиря
2025.04.14 21:29
* * *
Де знаходиться
справжня сутність людини?
На яких хвилях?
На якій глибині?
Ми ковзаємо поверхнею,
не торкаючись
глибинної магми.
Чи не злякаємося ми,

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Ніч
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Сама не залишить
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Право на Тору
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
Павло Іванов, воїн Світла
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Сердечний
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
* * *
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Помста
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде

Світлана Пирогова
2025.04.13 09:36
Чарівниця сіроока (пісня)
Слова для пісні від імені чоловіка)

З блиском котиків вербових сірі очі.
Зупинився, ніби дивиться весна.
А на вулиці струмки дзвенять співочі,
В серці ніжно виграє легка струна.

Приспів

С М
2025.04.13 08:50
Мерседес Бенц (Janis Joplin)
пісня, яка є важливою у соціально-політичному тоні

а слова такі:


О Боже, придбай мені Мерседес Бенц
Всі друзі на поршах, а в мене регрес
Трудись, мені кажуть, немає чудес

Леся Горова
2025.04.13 08:01
Вербне
Цвіти, вербО! Пручайся, кожна брунько!
Тягни до сонця листя і квітки!
Весняним святом відзивайся лунко:
Ось Він іде під пальмові гілки!

"Осанна!"- з уст дитячих похвалою,
А з кліток вилітають голуби,
Бо Отчий храм, забруднений хулою,

Віктор Кучерук
2025.04.13 05:24
* * *
Знову настрій у мене чудовий,
Знову щастям зогрітий сповна, –
Від твоєї палкої любові,
В серці квітне жадана весна.
Знов душа, мов настроєна арфа,
Ожила та чарівно бринить, –
Я дивлюся упевнено в завтра
І тобою милуюсь щомить…

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
Коли це було
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мене й захопила панянка таврійська,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Зміни
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
В зоні недосяжності
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Звичайна містика ( монолог біля підмурків Десятинної)
Сховала тисячі облич
в руїнах Десятинна церква...
.................Леся Романчук
Старезній липі злива листя вмила,
кору шорстку, покручене гілля.
І стрепенулась липа шелестливо,
тремтливі краплі ронячи з чола.
У ніч таємну, найкоротшу в році,
раз на сто літ дано мені прийти.
Тут десь мої сліди згубились босі...
О липонько, чи пам’ятаєш ти,
чи пам’ятаєш голос мій дівочий,
мої мрійливі, радісні пісні,
мої щасливі і веселі очі...
Все зниділо, немов у хворім сні.
Лишився тільки день отой жахливий,
зостались зойк, прокльони, страх – і смерть...
О липонько, я тут була щаслива,
душа любов’ю повнилася вщерть.
... Тепер я за космічною межею,
у вічній скрижанілій далині,
та крізь століття рвусь сюди душею, –
любов свій голос подає мені.
Всі імена, всі долі вже забуті,
до кого я вертаюсь з хащі літ?
Лиш ти мене чекаєш в цьому світі,
лиш твій цілющий животворний цвіт
мене із тернів забуття рятує...
О липонько, буяй, цвіти – живи!!!
Тримай корінням древню землю Кия,
щоб ми іще були, були, були.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-06 18:34:37
Переглядів сторінки твору 9877
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.883 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-06 19:07:56 ]
схоже на каяття дівчини, яку збезчестив хлопець. чи я помиляюся?

я дуже гарно уявила собі цю липу. і навіть запах цвіту відчула.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:17:35 ]
Біля руїн Десятинної росте липа – свідок Батиєвого розбою. Церква згоріла з людьми, а липа зосталася – уже вона найстаріша киянка... Колись після грози там валялася на землі відчахнута гілочка – я її взяла і засушила. Ну а дівчина – одна з тих, хто тоді там згорів заживо... Ось таке я хотіла передати. Але, видно, не зовсім вийшло. На жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-06 19:20:17 ]
Все у Вас вийшло, не переймайтеся! це радше мені не вдалося гаразд зрозуміти суть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:42:13 ]
Гарний настроєвий вірш, але не точні рими: гілля-чола, році-босі, забуті-світі, живи-були, а шкода, бо вірш виглядає черновиком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 20:29:30 ]
Шановна пані Тетяно, дякую за увагу. (Я щось постійно не туди потрапляю, біда з технікою). Згодна, що рими бідні, навіть асоціативними їх не назвеш. Можливо, вдасться покращити. спробую. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 20:12:40 ]
Надзвичайно зворушливий вірш, пані Василино, схожий на баладу, адже події описуються дійсно трагічні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 20:24:25 ]
Рада, що Вам сподобалося, мені хотілося щось пафосне передати, бо там справді відчуваєш глибину коренів і водночас страх перед минущістю. Ну, треба ще працювати, думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 09:20:20 ]
Відносно коментаря. Штурм Києва Батиєм був десь так в рік 1240. Липи стільки не ростуть. Біологічно. Але вірші живуть. Натурально. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-10 07:00:31 ]
Думаю, варто було б витерти цю сторінку, попрацювати над віршем і знову помістити його. Але(без пафосу) занадто дорожу усіма порадами, не хочу, щоб вони щезали. Хай поки що все так і залишається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-16 22:36:42 ]
Ну і до яких пір "хай все так і залишається" ? :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-10 07:06:29 ]
Ви мене примусили зайнятися біологією. Так от Вам результати: липи в середньому живуть 400 років, але на Україні є екземпляри, яким по 1200-1400 років.(це з книги"Оповіді про дерева" , П. Вакулюк). Далі: у путівнику "Київ" (1996 р.) йдеться, що та липа таки свідок отого всього. І екскурсоводи так говорять. Можливо, цим тільки хочуть привернути туристів, не знаю. Але мені здалося, що це дерево – справді медіум, воно поєднує нас із тими киянами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-10 07:09:03 ]
До того ж, ці біологи стверджують, що рослини все відчувають і реагують на поведінку людей. краще бим цього не читала, бо тепер боюся їсти капусту. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:52:21 ]
Матка Боска! Скільки ж можна ті очі римувати з дівочі, сні-пісні.
Хочеться не тільки нових думок, нового вираження почуттів, хочеться також нових, незатертих банальноримних форм.
Василинко, у Вас є іскорка Божа до писменства, не засипте її попелом недолугого поетичного письма, будь-ласочка :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-10 07:15:02 ]
Дорогий Критусе! Дяка безмежна за "іскорку". Можливо, Ви переоцінюєте мої можливості. Я звернула увагу, що в усіх моїх творах банальні рими і банальні почуття. Мабуть, не варто б їх поміщати – але Ви не уявляєте, яке це відчуття, коли бачиш, що хтось прочитав... Навіть, якщо покритикували. Я не знаю, чому це для мене так важливо. Може, це як наркотик. Одним словом, з цим щось треба робити. Але дуже Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-18 14:42:05 ]
Старезній ЛИпі зЛИва ЛИстя вмИЛа - та за таку алітерацію дівочі очі з пісенними снами вибачить треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-19 19:17:27 ]
Та ні, Анатолію. Метри (мистецькі, мю на увазі) так речуть: хто вперше порівняв жінку з трояндою – був геній. Хто вдруге – графоман чи як там ще кажуть. Отож-то. Але щиро дякую за уважне прочитання і за підтримку!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 11:59:30 ]
Дорога Василинко! Ніжно і щиро вітаю Вас із нашим великим святом! Несіть у собі ту силу українки, якої Господь стільки вклав у Вашу душу. Пишаюся знайомством з Вами. Хай ніхто і ніколи більше не зазіхає на наші церкви! Хай іскра Вашого таланту горить яскраво і потужно. Ваша Леся Романчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 22:21:50 ]
Сердечно дякую, Лесю! Таких високих слів я, мабуть, не заслужила, але дуже приємно почути їх від Вас.