Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Павло Погуц (1992)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Просто слова...
    Сила вимірюється не тим, як сильно ти можеш вдарити, щоб повалити противника на землю.
    Сила вимірюється тим, який удар ти можеш витримати, щоб захистити те, що любиш понад усе.
  •   Одного разу я ішов вулицею і ...
    Колись він ходив.
    Радів життю. Усміхався.
  •   Маска
    За усмішкою ти ховаєш біль і смуток печалі,
    Ти радієш і смієшся, ховаєш горя медалі,
  •   1 ( З магії чисел)
    Одне життя, одна смерть,
    одне серце б*ється в грудях,
  •   * - - -* ---*
    Мої вірші сповнені смутку, незрозумілої туги,
    вони горять, як в темряві свічки,
  •   3 ( З магії чисел)
    Бог Творець, Бог Син, Бог Дух Святий -
    один Бог, але в особі трьох.
  •   * * *
    Борися - побореш.
    Бийся - переможеш.
  •   - - - - -
    Піднявся.
    Далі пішов.
  •   ода Андеграунду
    Давним-давно це сталось
    ще за часів Велеса і Зевса...
  •   * * *
    корабель у морі
    на березі маяк
  •   Каприз
    Я хочу обняти безмежність,
    наповнити життям пустоту,
  •   11 питань
    Де початок й кінець у кола?
    Де до пекла чи раю дорога?
  •   ----------------
    Ідуть переможені переможці
    по асфальтованій землі.
  •   Вірш пустоти.
    Вогонь без тепла, сонце без світла,
    Душі пустота…
  •   Вірш Хаосу
    розриті Могили,
    роздерті Серця,
  •   Вірш забутих.
    Закрилися очі,
    Тіла присипала земля,
  •   Споконвіку...
    Споконвіку було Слово…
    Слово народило Людину,
  •   - - -
    Біль. У серці застрягло лезо ножа. В очах пустота.
    В душі обірвалась тендітна струна.
  •   Всім, хто замість мечів несли хрести у руках
    Вас—зрозуміли тільки потім,
    Через десятки, сотні довгих літ.
  •   4
    Скільки не витирай з полиці пил, він все-одно повернеться туди,
    Скільки не сповідайся, все-одно повернуться у душу гріхи,
  •   2,3
    Душа. Ніщо—у світі матерії і грошей.
    Душа. Все—що в грудях мати мусиш.
  •   * * * *
    Я зачепився через перепону,
    Впав на коліно, відчув сморід заборони.
  •   1
    Час—нестримна течія ріки,
    А ми—крапельки води, що течуть за нею,
  •   * * *
    Вона стояла з лопатою в руках.
    Сива, зморщена, змучена, безсила –
  •   Казка-байка про Золоту Рибку
    В цей день діду не клювало,
    Весь день на марне просидів,
  •   Монолог замученого українця…
    Я стояв на Майдані,
    Я тримав прапор у руці.
  •   ***
    Ми знаєм майже все на світі:
    Атоми, протони, електрони і нейтрони,
  •   Завтра.
    Сьогодні йду у магазин.
    Став рано вранці, ще навіть не світало,
  •   Пам’яті Чорнобиля…
    Тиха краса Полісся. Садки,
    Що потопають у пахучості весни.
  •   Лилася кров, палали вогні….
    Шматок землі
    Ти звешся Україною.
  •   Сни (не)РЕАЛЬНОСТІ
    Кривавий туман, що згущається над нами,
    Прилип заразою до шкіри, брудними ріками
  •   ХТО МИ? (ПОРА…)
    Хто ми? Черв’яки…
    Хто ми? До пояса зігнуті раби…
  •   Запальничка
    Запали запальничку.
    Поглянь
  •   ТИ…
    Ти сам собі збудував тюрму.
    Сховався від світу, дошками вікна заколотив
  •   ПІСНЯ ПРО ГОЛУБА
    Я народився не таким, яким мав би народитись.
    Змалку моє пір’я стало чорним, наче ніч глуха,
  •   АПОКАЛІПСИС ДУШ
    Криваве сонце запалало вогнем,
    Сьогодні змінилося завтрашнім днем,
  •   ВЕСНА!!!!
    Тануть сніги
    Розтікаються води
  •   * * *
    Поезія—то дивна штука.
    Вона говорить правду, часом бреше.
  •   Найгірше…
    Найгірше, коли людина знає наперед,
    Що її чекає завтра.
  •   * * *
    Життя вирує, воно кипить,
    Життя повсюди, воно не спить,
  •   * * *
    Дмуть вітри,
    Розривають душу
  •   * * *
    Хто може бачити за горизонт?
    Я бачу у вікні лиш довгий простір,
  •   * * *
    Усе своє життя коротке
    Стою на роздоріжжі:
  •   * * *
    Нарешті виліз на вершину
    Невідомої гори,
  •   * * *
    Кожне слово має бути зрошене любов’ю,
    Зоране надією, полите щастям, а то й горем,
  •   * * *
    Вірші народжуються з болю,
    Вірші від щастя мало хто писав,
  •   * * *
    Я не боюся змій,
    Хоча—це страшні тварини,
  •   * * *
    Вогненна кров із ста сердець Землі,
    Гаряча лава, що рветься із вулканів.
  •   Максим Чайка. Посмертно
    Квітень 2009-го. Одеса. 18-й рік незалежності.
    Ховають студента Максима Чайку, якого вбили у
  •   Уривок із фільму
    Гарячі ріки лави течуть, палячи дороги,
    Поглинають все: асфальт, машини, світлофори.
  •   * * *
    Світ народжує Героїв—така його природа…
    В огненних жорнах земних надр,
  •   Янголи і Демони
    Янголи і Демони
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки