
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Павло Погуц (1992) /
Вірші
/
Відтінок ночі
Сни (не)РЕАЛЬНОСТІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сни (не)РЕАЛЬНОСТІ
Кривавий туман, що згущається над нами,
Прилип заразою до шкіри, брудними ріками
Стікає вниз нашими пошлими тілами.
Тілами… тілами…
Ми осліпли у тумані, загубили всі дороги,
Не важно—де вперед, а де назад ногами,
Наші душі у заразному дурмані
І нам вже пофіг на тупі моралі.
Вже давним давно забили на закон і правду.
Правду? Ми її давно спалили, закопали у могилу
І заразою брехні добре так накрили. Не знайдеш!
Нащо нам та правда—від неї тільки клопіт!
Вона народжує проблеми—а нам треба гроші.
Брехні трохи не зашкодить, а правда буде потім.
Кривавий туман згущається над нами,
Обплутує шнурами, поглинає нас з руками
І ногами. А ми не опираємось –
Нам простіше бути рабами. Нам не треба
Свободи і правди. Треба грошей, вілли, неба –
А про совість, честь і правду ми згадаєм
Згодом. Може…
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
Тікати нікуди уже, ми самі себе
Закопали у труну. Що ми наробили, Боже?
Проміняли правду на брехню. Створили фальшиві закони,
Намалювали придумані кордони, з життя зліпили собі вигідні канони.
І жити забули. Ми чахнем зсередини.
Вже ворони давно кружляють над нами,
Вони чують падаль, що ми називаєм душами.
Ми живем, ще серце б’ється, б’ється,
Але смерть давно спасінням нам здається.
Життя давно стало ненормальним.
Все в дзеркалі кривому обернулося несправжнім.
Правда в брехню перетворилася, усмішка в гримасу,
Доброта підлістю змінилася. У нас немає часу.
Ми падаєм, падаєм униз, ми загрузли
У власному лайні, а ключ від щастя загубили
І мусим жити у брехні.
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
У снах відриваюсь від землі,
Бачу правду, що в закутках ховається в лахмітті,
Зверху видно і душі людські, що
Живуть у власному смітті.
У світі нереальності все видно не так,
Тут усе на поверхні, немає злорадних підтекстів,
Тут не треба ховатись від «друзів» атак,
Бо в нереальності немає фальшивих аспектів.
І так хотілося назавжди заспати у сні,
Сховатись у світ нереальний, показати
Фак реальній брехні.
Бо у світі реальності я бачу тільки
Нереальність. У світі реальності я не бачу
Справжності. Тут лише ілюзії і людські банальності.
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
Світ перевернувся з ніг на голову.
Вже давно світ нереальності став
Справжньою реальністю.
Прилип заразою до шкіри, брудними ріками
Стікає вниз нашими пошлими тілами.
Тілами… тілами…
Ми осліпли у тумані, загубили всі дороги,
Не важно—де вперед, а де назад ногами,
Наші душі у заразному дурмані
І нам вже пофіг на тупі моралі.
Вже давним давно забили на закон і правду.
Правду? Ми її давно спалили, закопали у могилу
І заразою брехні добре так накрили. Не знайдеш!
Нащо нам та правда—від неї тільки клопіт!
Вона народжує проблеми—а нам треба гроші.
Брехні трохи не зашкодить, а правда буде потім.
Кривавий туман згущається над нами,
Обплутує шнурами, поглинає нас з руками
І ногами. А ми не опираємось –
Нам простіше бути рабами. Нам не треба
Свободи і правди. Треба грошей, вілли, неба –
А про совість, честь і правду ми згадаєм
Згодом. Може…
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
Тікати нікуди уже, ми самі себе
Закопали у труну. Що ми наробили, Боже?
Проміняли правду на брехню. Створили фальшиві закони,
Намалювали придумані кордони, з життя зліпили собі вигідні канони.
І жити забули. Ми чахнем зсередини.
Вже ворони давно кружляють над нами,
Вони чують падаль, що ми називаєм душами.
Ми живем, ще серце б’ється, б’ється,
Але смерть давно спасінням нам здається.
Життя давно стало ненормальним.
Все в дзеркалі кривому обернулося несправжнім.
Правда в брехню перетворилася, усмішка в гримасу,
Доброта підлістю змінилася. У нас немає часу.
Ми падаєм, падаєм униз, ми загрузли
У власному лайні, а ключ від щастя загубили
І мусим жити у брехні.
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
У снах відриваюсь від землі,
Бачу правду, що в закутках ховається в лахмітті,
Зверху видно і душі людські, що
Живуть у власному смітті.
У світі нереальності все видно не так,
Тут усе на поверхні, немає злорадних підтекстів,
Тут не треба ховатись від «друзів» атак,
Бо в нереальності немає фальшивих аспектів.
І так хотілося назавжди заспати у сні,
Сховатись у світ нереальний, показати
Фак реальній брехні.
Бо у світі реальності я бачу тільки
Нереальність. У світі реальності я не бачу
Справжності. Тут лише ілюзії і людські банальності.
Нереальні сни реальності,
Кислий присмак ненормальності,
Усе життя—формальності,
Життя—пусті банальності.
Нереальні сни реальності,
Тільки в вашій нереальності
Можна відшукати краплинку справжності.
В дзеркалі нереальності, ненормальності,
Я бачу тільки відбиток реальності.
Нереальні сни реальності,
Солодкий присмак ненормальності.
Світ перевернувся з ніг на голову.
Вже давно світ нереальності став
Справжньою реальністю.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію