•  * * *

Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.

•  * * *

На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.

•  * * *

Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.

•  * * *

Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.

•  На спиляному осокорі

Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок,
з трьома буханками хліба йшов у Маковщину.

•  Українське альфреско

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,

•  * * *

Не треба думати мізерно...
Безсмертя є ще де-не-де...

•  * * *

Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день

•  Доля

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,

•  * * *

Юдоль плачу, Земля, моя планета,
блакитна зірка в часу на плаву,

•  Пастораль ХХ сторіччя

Як їх зносили з поля!
Набрякли від крові рядна.

•  * * *

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,

•  * * *

Мені завжди здавалося, що у Греції
                                       навіть статуї теплі.

•  Три принцеси

Немов чарівні декорації –
жасмин, троянди і бузок.

•  * * *

Стоїть у ружах золота колиска.
Блакитні вії хата підніма.

•  * * *

Шалені темпи. Час не наша власність.
Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.

•  * * *

В маєтку гетьмана Івана Сулими,
В сучасному селі, що зветься Сулимівка,

•  Казочка про трьох велетнів

У чистім полі, в полі на роздоллі,
де колосочки проти сонця жмуряться,

•  Цавет Танем!

                                       Сільві Капутікян
Згоріли їхні селища, пропали їхні мули,

•  * * *

Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.

•  * * *

І дощ, і сніг, і віхола, і вітер.
Високовольтна лінія Голгоф.

•  Старий годинникар

Ще пароплавчики чаділи,наче праски,
ще ми шукали крем’яхи в піску, —

•  * * *

Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.

•  * * *

Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю

•  Повернення Шевченка

Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого-Оренбург. Нічого - Косарал.

•  * * *

Затінок, сутінок, день золотий.
Плачуть і моляться білі троянди.

•  Пісенька з варіаціями

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,

•  * * *

Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.

•  * * *

Криши, ламай, трощи стереотипи!
Вони кричать, пручаються, - ламай!

•  * * *

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.

•  * * *

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.

•  * * *

Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.

•  * * *

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.

•  * * *

Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.

•  * * *

І засміялась провесінь: — Пора! —
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —

•  ВІЯЛО МАДАМ ПОЛЕТИКИ

Ідалія Полетика,
прославилася бабонька,

•  * * *

Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!
Великий світ, холодні в нім вітри.

•  * * *

Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…

•  СВІТЛИЙ СОНЕТ

Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!

•  ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ

Як їх зносили з поля!
Набрякли від крові рядна.

•  ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,

•  * * *

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.

•  УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,

•  * * *

На конвертики хат літо клеїть віконця,як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.

•  * * *

Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.

•  * * *

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.

•  * * *

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.

•  * * *

Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.

•  ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ

Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.

•  * * *

Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.

•  * * *

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.

•  Ображений Торквемада

Я інквізитор. Ну, і що із того?
Чи то такі вже злочини страшні?

•  Тунгуський бог

Я ж тебе вистругав, боже,
З такого смаглявого дерева!

•  Климена

Орел впивався кігтями в рамено,
клював печінку… Але не про те я.

•  * * *

Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води.
Тихі привиди верб обмивають стежку з колін.

•  Незнятий кадр незіграної ролі

                                   Іванові Миколайчуку

•  Ван-Гог

Добрий ранок, моя одинокосте!
Холод холоду. Тиша тиш.

•  ***

Всі ми – яблуні, облиті купоросом.
Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі

•  ***

Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.

•  Міс Істина

Красива жінка – Істина відносна.
Найперша міс на конкурсі оман.

•  ***

В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.

•  ***

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.

•  Маруся Чурай

СТРАТА
Розділ V (уривок)