ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.02.20 08:53
України моєї стражденна земля
У сльозах захлиналась до болю.
Охопила й сучасна без тями імла,
Посягає на воленьку-волю.

Без землі ми ніхто - осліплі манкурти.
Стогін чути від рук недбайливих.
Східна душить війна, гудуть вітру сурми.

Ігор Шоха
2024.02.20 08:47
Мене не доганяють ні вовки,
ні миші... і телята ще не з’їли,
усупереч, якщо не завдяки
усьому, що розтягує роки
й літа, які вкорочують зоїли,
не розпинаюся на всі боки.

ІІ

Микола Соболь
2024.02.20 07:22
На столі хлібина, біла скатертина,
в рамочці маленьке фото край стола.
Зачекалась мати на вечерю сина,
вже й свічі пломінчик вигорів дотла.

«Де ж ти любий сину, первісточку милий?
Ні земля, ні небо не дає відвіт.
Полетіла б ненька, аби мала крила,

Віктор Кучерук
2024.02.20 05:39
Відшуміли хуртовини
І морози відійшли, –
Сонце топить щогодини
Сніжні мури та вали.
Потекли струмки вздовж вулиць,
Затуманились лани, –
Серед лютого відчулись
Теплі подихи весни.

Володимир Бойко
2024.02.19 23:24
Боротьба не припиняється,
Україна – поле бою.
І найгірше розпаляються
У розбірках між собою.

Як себе перекалічимо –
Ворогам робити нічого.

Юрко Бужанин
2024.02.19 15:34
Мізки мої шкварчать, мов грінки:
Ну й вередуля - вереда!
Така прекрасна зовні жінка
Мою печінку доїда.

Нехай вона тобі смакує,
Бенкет проходить весело -
Ти ж непроста є вередуля -

Леся Горова
2024.02.19 08:55
Ще не встигло зніміти одне, розболілося інше.
Крила гублять перо від важкої тужби. Світе мій!
Заливаєшся болем і виєш усе голосніше,
І мільйони життів у вогні ненажерливих війн.

Де межа, за якою не буде чого виглядати
Ні з високого трону царів, ні

Віктор Кучерук
2024.02.19 05:24
Ми, українці, - залізні.
Навіть якісь кам'яні,
Раз в оцю пору зловісну
Не горимо у вогні.
Хоч він щодня обпікає
Наші змужнілі тіла, -
В полум'ї вистояти маєм,
Щоби здолать москаля...

Микола Соболь
2024.02.19 04:39
Не така весіння ніч, щоб спати,
повня заспівала за вікном.
Чи відпустить до світанку мати,
юності надихатись теплом?
Щоби пам’яталося з роками:
аромат акацій, ніби грог,
як тебе торкаюся губами,
соловей витягує – тьох-тьох…

Сергій П'ятаченко
2024.02.18 21:44
хмари важкі наче вісті зі східних фронтів
чорні неначе зневіра мов крик гайвороння
ніч стало важко любити – тепер поготів
важко в імлі розпізнати це ті чи не ті
хто там іде нам назустріч крізь ночі безсонні

хто це торкається пальцями наших облич
н

Олена Побийголод
2024.02.18 16:59
Із Володимира Войновича

Мигтів ліхтар на дроті у дворі,
його труди скасовувала мряка.
У будці, що в кутку, о тій порі
одна дворова мешкала собака.

Було у неї двоє женихів:

Євген Федчук
2024.02.18 13:19
Сидять діди на лавці, гомонять,
Бува, на якусь хвильку замовкають,
А далі знов розмову починають,
Достатньо комусь лише щось сказать.
А тут якраз Дмитро придибуляв.
Всі змовкли, як годиться, привітались,
Потиснулись, тісніше повсідались.
Дмитро про

Самослав Желіба
2024.02.18 10:21
Між серцем і умом – широка прірва, мила,
   І ум пручається, як серце гомонить.
Хоч розуму вогонь чуттєва гасить хвиля –
    У ревній боротьбі проходить кожна мить.

Шляхами почуттів, однак, життя проходить,
   А мудрості твої – це тіл

Світлана Пирогова
2024.02.18 09:52
Білила хату я під очеретом,
Старенька стріха німбом освітилась.
Відбиток долі справжній раритетний.
І на душі так стало тихо-тихо...

І все навкруг з весною прокидалось,
На Божий світ дивились очі вікон.
І комин поглядав із верху даху,

Артур Курдіновський
2024.02.18 06:11
Нам не страшні московські воші, нам страшні
українські гниди." (Симон Петлюра)

УКРАЇНСЬКІ ГНИДИ

Московські воші... Що тут говорити?
Бо з ними зрозуміло: вороги.
Нажаль, існують українські гниди,

Микола Соболь
2024.02.18 04:48
Паморозь торкнеться хризантем
у фіналі бабиного літа,
сонце квіти вигріє ще днем,
але ранку їх вже не зігріти.
Налились тумани молоком,
із ріки спивають теплі соки,
тільки чічки під моїм вікном
сяють, наче зорі жовтоокі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Костенко (1930) / Вірші

 * * *
Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я, де тепер воно?

І знов іде... Зникає за деревами. ..
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно.

Горить ліхтар - ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!

Якими я тобі скажу словами,
Що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать!

Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать!
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни,
А ті казки, те слово, ті сади,

І так по крихті, крихті Україна
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе, пізно, але є ж!
Зверни додому з білої доріжки,
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози втерла.

А то пішла, й нема тебе, й нема...




Найвища оцінка Любов Бенедишин 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Людмила Коломоец 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-05 16:14:40
Переглядів сторінки твору 22963
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.205 / 5.75  (5.082 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.199 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.20 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 16:15:35 ]
Опубліковано адміністрацією ПМ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:26:01 ]
"старша моя мамо"...
подяка п. Ліні та Адміністрації за вірш.
здається чула його у виконанні Галини Яблонської.
чуттєва поезія, чиста й чітка, життєва...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 18:24:59 ]
Так, з радістю усвідомлюю, що моя немічна лірика тулиться по - сусідству ( на ПМ ) до потужного Ліниного слова. Немає слів, щоб передати враження від вірша. Просто супер!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 21:34:15 ]
повернись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 12:54:40 ]
Поезія Ліни Костенко така правдива і така дивовижна водночас. "це свято в фартушку буденності, це будень з німбом золотим" (Л.Б.), для мене вона - довершена і неперевершена. "Немає слів, щоб передати враження від вірша", та на щастя є оцінка 7.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сніжана Тимченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 20:17:24 ]
Так наче просяться мені у душу. Заходьте вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-13 00:11:31 ]
Для мене вона була, є і залишиться найкращою, найталановитішою... най-най поетесою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-16 02:01:31 ]
Адміністраціє Майстерень! Щиро вдячний...
Ліна Василівна нікуди не піде - і Слава Богу!
Слава Богу, хтось думає і про "України рід" насущний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 17:18:32 ]
Хіба цифрами можна оцінити творчість Ліни? ЇЇ поезії це душа народу. А чи є ціна душі? Нема! Та все ж поставила найвищу оцінку, яка існує тут на МП . Читати вірші Ліни Костенко, це ще раз жити!
І так робиться боляче, коли усвідомлюєш, що багато в нашому житті вже-нема!

"А то пішла, й нема тебе, й нема... "




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Квасниця (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-26 17:42:57 ]
Боже,яка болюча тема..
І надзвичайний вірш..до мурашок...