ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Костенко (1930) / Вірші

 ***
Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.
Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно.
Скільки завгодно.
І завжди всує.
Головне, що не антинародно.
Народ засилосує.

А геніальні поети – такі бездарні!
Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.
А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою.




Найвища оцінка Андрій Зланіч 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Богдан Гордасевич 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-03 20:19:37
Переглядів сторінки твору 9743
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.163 / 5.67  (5.082 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.381 / 6  (5.199 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.20 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-04 12:46:27 ]
Саме так.
Вимазані фарбою та чорнилом б*ють клавіатури та ламають олівці, врешті-решт знищуючи написане.
Адже головне - то статевий акт з Космосом, всьо інше...
Ріспект Ліні Костенко, так приємно занурюватись в обрії справжнього митця, дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 10:24:12 ]
Абсолютно так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-17 12:25:48 ]
"А ті клапенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою."
Це точні рядки, гарні рядки, пережиті рядки (хіба, що з часом помилочка можлива :)).

А це невідомі для автора речі:
"Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно."

Хочеться привести слова іншого авторитета,
М.Цвєтаєвої:
"Я знаю правду! Все прежние правды – прочь!
Не надо людям с людьми на земле бороться!.."

Процес творчості характерний усім людям ab initio, ab incunabulis! Смію зауважити, що народна творчість (врешті-решт всіх народів укупі, - усіх тих, хто собі дозволяє: "Про що завгодно.\Коли завгодно.\Скільки завгодно...") є основою для вищої співпраці з мовою (мовами) для майстрів поезії. І вони мають бути тільки вдячні своїм попередникам і сучасникам за допомогу у цьому.:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-08 10:04:11 ]
четвертий рядок з кінця "а ті клапТенята паперу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:07:49 ]
А потім геніальному поетові хтось поставить 5, так само як дідові-графоману. Отака дяка. Слово Ліни Костенко - безсмертний дотик до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:20:53 ]
Шановна Лесю, як на мене, ця композиція не є геніальним творінням. Але наявність цієї композиції дозволяє відчути масштаб творчої особистості шановної Ліни Костенко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:25:23 ]
А потім, наші "діди" серед любителів. А Ліна Костенко тут серед визначних майстрів відповідного рівня, і оцінки тут здобуваються, я так розумію, значно важче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:27:42 ]
Так у цьому й сенс творення - тисячі людей - тисячі думок. і кожен має право мати право.
Я розумію, чому пані Ліна замовкла і не спілкується практично ні з ким.
Я не просто люблю поезію Ліни Костенко, я нею дихаю і нею молюся. І тому вона для мене геніальна до останнього слова. Даруйте, якщо це не збігається з думкою РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:30:40 ]
"Головне, що не антинародно.
Народ засилосує" - на жаль, досить часто це стає останнім доводом і критерієм акта створення будь- чого, у тому числі і поезії. І тоді "народом" вибаячається і сірість, і відсутність навіть не таланту, а здібностей. Хіба мало прикладів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:32:17 ]
Господь із ними, з дідами. Їхнє місце там, де воно є. Але мертва цифра залишається виміром... чого?
Сьогодні не маю настрою сперечатися із будь-ким, хочу усамітнитися зі справжнім словом. Можна з книжкою. А можна й так - в ефірі. Пані Ліна не прочитає, але янголи принесуть їй оті ефірні коливання, я у це вірю. Мабуть, я зовсім немудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 23:37:42 ]
Шановна Лесю, шановна Любо, я вважаю, що коли жінки щось зауважують, то не спроста і я вам у цьому повністю довіряю.
Так, достатньо мати хорошу книжку в руках і не думати про супутні речі. Але у нас тут Майстерні і ми, як дослідники, дотикаємось до сутнісних речей, приносячи інколи навіть і біль тим чи іншим людям.
Проблема об'єктивності існує - безумовно. Її можна вирішити тільки багатьма ставленнями, інтелігентним діалогом (в цілях найкращого розуміння автора) і в першу чергу редакторів. Повинні бути відповіді на запитання, закритість тематики не на користь Поезії.
Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку.
Це і справді делікатна тема.
І тому я дуже сподіваюсь, що ви, Любо і Лесю, будете не проти у найближчому майбутньому ввійти в число наших редакторів, і своїми поглядами відстоювати ті цінності у Поезії, які для вас, і не тільки для вас, важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 00:34:17 ]
Шановний Володимире!
1. Мені здається, що ставлення багатьох не може вирішити проблему об’єктивності (згадайте, що багато ставлень зробили з Пастернаком), бо будь-яка творчість (і поезія в тому числі) - справа суб’єктивна. Тому "об’єктивної" оцінки навіть і чекати не варто, тим паче у творчому середовищі :)) Комусь подобається Плужник, комусь Пупкін, і тут ніякі авторитети, ніякі точки зору редакторів не спрацьовують (як ми бачимо з рейтингів).
2. Іноді для найкращого розуміння автора допомагають якраз не інтелігентні діалоги, а інтелігентна сварка, коли людина відкривається і зриває маски хоча б тимчасово.
3. Що таке "правдивий автор", вибачте, не розумію :))
Тому, Володимире, щиро дякую за пропозицію, вона була вельми несподіваною, але мій темперамент, боюсь, не дозволить мені завжди підтримувати "інтелігентний діалог", як це вимагається від редакторів.
До того ж, свою позицію я завжди можу висловити і так.
Ще раз вибачте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 13:32:49 ]
Зрозуміло.
Правдивий автор? І "Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку..." - це, напевно, автор, у якого і справді є достатньо велика кількість самостійних (що не потребують для свого оживлення певного акторського виконання?) творів. Творів глибоких, не суперечних дійсності від Творця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 13:51:33 ]
Ви маєте на увазі самодостатніх творів? Так, на щастя, такі є і будуть завжди. Але вони якнайменше потребують наших оцінок, бо для них є єдиний об’єктивний оцінювач – ЧАС.
Ми можемо лише висловити своє сприйняття цих творів, але ж це буде всього лише оцінювання суто НАШОЇ ВЛАСНОЇ спроможності осягнути їх.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 14:59:50 ]
Абсолютно погоджуюсь з вами. Але це дуже важливо - відчувати ту чи іншу нашу спроможність поруч із великими.