ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава. І не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Торон / Проза

 Порада

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-12 11:05:17
Переглядів сторінки твору 2566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.839 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-12 11:50:01 ]
Озвуся. Вибачте мою відвертість. Попри відхід від ПМ...я це прокоментувати забажала.
Жінка, яка була особливо привабливою, красунею, лишається для чоловіка люблячого тією ж - рідною. бажаною. Вони поряд... повільно йдуть у листопадну завію...
Якщо чужий чоловік намислює, витає в паралельних світах з нею, а потім отримує відмову бачитися чи бачить зміни у зовнішності... реагує по-різному.
Мені довелося бути в ролі фатальної жінки: заради мене ладні були кидати дружин, кликали за собою... Я дивувалася: чому?
Подруга казала: ти яскрава, як метелик. Я зупиняла чоловіків - хоча не прагнула цього.
А нині, у 56, коли я, на щастя, виглядаю на 45, тішуся, що можу відчувати незрадну любов того, хто зі мною вже 31 рік поряд... і зацікавлені погляди чужих... тішать... Років дванадцять тому на мене холодно дивилися старші жінки, бо чоловіки прагли обняти, притулитися... Є такі, що звикли до перемого. "О...вона не лягає на диванчик, на якому я м'яв жіноцтво"... - реготав один функціонер місцевий...
Розумію, що мій вік - це літо, червень... Звісно, є жалі, згадки про тих, з ким було б, можливо, ще ліпше.
Ви дуже мудра жінка, цей допис, оповідка - саме те, чого потребує сайт.
Бо тема дражлива і... для обговорення вельми цікава, широка.
Можна подумати: предмет мого захоплення теж постарів... не та картинка....і промовчати.
А можна ганятися сторінками нету, шукати світлини і ... "а вона вже не та мавка, що років надцять тому..."... Чому? Адже я намислив, це ж балерина... актрисв... поетка...а на фото звичайна жінка з юрми. Ми не однакові в різні пори року, за різних обставинах.
А самі чоловіки...здатні критично оглянути постать власну, зупинитися... поліпшити себе... Гіркота - був легінем, а тепер лагомину наледве жує...)))))
Якщо порядний, шляхетний - сприймає як даність. Мені розповідали про спроби зійтися на старість... але ж сім'ї... відстані.
Красива людина - не менш красиві вчинки. Красу, гармонію всі ж розуміють по-своєму. Як можна стьобати словами за те, що предмет зацікавлення... земний і спесивий...
Поради не реагувати...
А хай приміряють на себе жінки сайту цю ситуацію, коли увага збочена чи гіпертрофована, зелена мста...А причини...та чоловіки не завжди признаються собі: що саме спонукує так нервуватися, кидати шкаралущами... горіхами...
"Ой ти дівчино, з горіха зерня..."
А краще б порозумітися - хоча б мовчки.
Є у мене знайома, подруга якої зібралася заміж за свого коханого, залишився удівцем, їм за 70...Кидає обійстя, дітей, онуків...
Знайомі шоковані.
А вона лине до чоловіка, який потребує її любові, догляду... бо студентами любили один одного.
В іншу область їде.
Дякую за публікацію, дуже тонко і життєво, пані Вікторіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-12 12:14:39 ]
Дякую Вам за такий розлогий коментар. У ситуації , яку тут описано, мене засмутила реакція чоловіка, який, сам того не бажаючи, викликав у хворій жінці пристрасне почуття, до якого виявився цілком не готовим. Замість приємних романтичних спогадів, які він сподівався оживити, щоб прикрасити собі життя, він зіткнувся із реальною життєвою трагедією і породженою нею надривною любов’ю, якої злякався. Це, власне, твір про нашу -- людську --слабкодухість, неготовність до того, що твої сподівання можуть разюче не співпадати із одержаним результатом, а також про те, як ми на це реагуємо: чи просто ховаємось, обриваємо стосунки, чи мужньо беремо на себе тягар відповідальності. Ніхто не знає, доки його самого це не торкнеться.
З повагою, Вікторія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-12 11:54:17 ]
(перемого-перемоги)
Вашу прозу перечитаю ще раз, як ліки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Іванченко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-08 12:51:45 ]
Ситуація характерна для будь-якого віку. Коли надмірна активність жінки збиває відповідну чоловічу.
А з минулим обізнані люди радять чимскоріше прощатись, назавжди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2021-02-24 13:04:37 ]
Я думала, що тут уже мова не йде про жінок-чоловіків, мова йде про щось загальнолюдське. Щось на зразок:"Ми назавжди відповідальні...".
Я не знаю, чи це вірно -- якнайскорше прощатись із минулим. Воно може приємно здивувати.