ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Юлепути vs Революція
Євген Дикий, Фейсбук

Сьогодні всіх цікавлять дві теми: коли ж Путін почне агресію на материку, і чи є Правий Сектор провокаторами - агентами Кремля.
Я не знаю відповіді на жодне з цих питань.
Але дещо я знаю напевне.
Агресія Путіна - не лише прояв вічного московського імперіалізму. Значно більшою мірою це зараз гостра реакція на нашу революцію - першу успішну антикримінальну революцію на всьому просторі СНД.
Якщо ми будемо успішними - наш приклад сподобається, і слідом за Міжгір'ям народними музеями стануть Дрозди та Рубльовка.
Саме тому нас так бояться, саме тому заради придушення нашої революції Путін готовий піти на міжнародну ізоляцію Росії та мільярдні збитки.
І коли завтра нам доведеться воювати проти армії РФ, ми воюватимемо не лише за свою землю. Ми воюватимемо за свої громадянські свободи - ті самі, вибороні коктейлями та оплачені кров'ю Небесної Сотні.
Ми маємо добре усвідомлювати, зо що саме завтра підемо на танки "зелених чоловічків", заради чого станемо в чергу до небесних тисяч. Заради прав, свобод та верховенства закону, перед яким рівні всі - так, готовий. Заради справедливих судів, прозорих податків, життя без хабарів - так, готовий. Гадаю, саме за ЦЕ готові воювати тисячі таких само "простих українців". І саме знищити ЦЕ прийдуть сюди путінські війська.
Тому сьогодні я не знаю, хто чий "платний агент" чи "провокатор".
Але твердо знаю: коли в моїй країні знову можна без суду та слідства розстріляти людину (хай би і бандита, та хоч самого Аль Капоне), а потім на прес-конференції розповідати казки, що він "сам себе застрелив" - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли понад місяць після розстрілу на Інститутській жодний виконавець не знайдений та не покараний, всі учасники "зачистки" Майдану досі служать на мої податки, носять форму, а тепер ще й знову отримали ліцензію на вбивство - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у одній з південних областей екс-голова МВС збирає екс-"беркутів" та пропонує їм роботу у новому підрозділі, "заточеному" спеціально на боротьбу проти Правого сектору - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у всіх південно-східних областях більшість ментів та місцевих чиновників майже не приховують, що чекають на прихід "визволителів" та готові хоч завтра присягнути РФ, а тим часом новий міністр перетасовує міліцейське начальство - тих, хто розганав Майдан у одній області, призначають у сусідню, і навпаки - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли процедура люстрації досі навіть не розпочата, і всі ще нещодавно перелякані чиновники - хабарники вже по новій піднімають голову та знову вимагають хабарі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у ВР сидять сотні регіоналів та десятки комуністів, які напряму винні у оборудках скинутого нами режиму, навіть не приховують симпатій до Кремля, а тим часом про перевибори Ради нема навіть мови - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли правоохоронці безсилі проти жилінського "Оплота" та інших "колорадських" бандформувань, а тим часом МВС оголошує вендету ПС - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли вчорашні "беркути" тишком проходять переатестацію у інші підрозділи, а решта всяких "барсів" та "омег" взагалі продовжують "служити" (питання - кому?) всіма своїми ескадронами смерті у повному складі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли позавчорашні нездари, які своїм попереднім правлінням довели країну до Януковича, вони ж - вчорашні "переговорники" (не плутати з лідерами - вони ними ніколи не були!) від імені Майдану, які ще 21 лютого підписували з Януком ганебні "угоди", - під приводом війни намагаються вивести себе з під будь-якої критики і зробити свою тимчасову владу непрозорою - моя революція програє, а Путін перемагає.
І нема чого виправдовувати контрреволюційне свинство та відсутність очищення країни "військовою обстановкою".
Навпаки - це та сама війна.
Це її внутрішній фронт.
Якщо ми переможемо на внутрішньому фронті - тобто виконаємо всі СПРАВЖНІ завдання нашої революції, - ми матимемо силу, наснагу, мотивацію та мільйони бойових товаришів, щоб перемогти на зовнішніх фронтах.
Якщо ми програємо на внутрішньому фронті - дозволимо зберегти всі структури старого режиму, лише помінявши "шило на швайку" - ПР на БЮТ, - дозволимо уникнути люстрації, дозволимо знову не дати прозорості та закону-для-всіх - тоді на зовнішньому фронті ми також приречені на ганебну поразку.
Це одна й та сама війна - війна Путіна, регіоналів, комуністів та нашої "старої-нової" влади проти нас, проти нашої революції.
Ми маємо виграти цю війну, у нас нема іншого виходу.
І почати маємо з внутрішнього фронту.
Люстрація - вже. Перевибори - скоро. Покарання злочинців та жорстка чистка МВС та СБУ - негайно. Саме це - найтяжча поразка, яку ми зараз можемо нанести Путіну та всім його агентам.

Євген Дикий, Фейсбук
sprotiv.org




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-28 12:05:14
Переглядів сторінки твору 1828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2026.04.28 19:06
Автор у цю хвилину відсутній