ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Юлепути vs Революція
Євген Дикий, Фейсбук

Сьогодні всіх цікавлять дві теми: коли ж Путін почне агресію на материку, і чи є Правий Сектор провокаторами - агентами Кремля.
Я не знаю відповіді на жодне з цих питань.
Але дещо я знаю напевне.
Агресія Путіна - не лише прояв вічного московського імперіалізму. Значно більшою мірою це зараз гостра реакція на нашу революцію - першу успішну антикримінальну революцію на всьому просторі СНД.
Якщо ми будемо успішними - наш приклад сподобається, і слідом за Міжгір'ям народними музеями стануть Дрозди та Рубльовка.
Саме тому нас так бояться, саме тому заради придушення нашої революції Путін готовий піти на міжнародну ізоляцію Росії та мільярдні збитки.
І коли завтра нам доведеться воювати проти армії РФ, ми воюватимемо не лише за свою землю. Ми воюватимемо за свої громадянські свободи - ті самі, вибороні коктейлями та оплачені кров'ю Небесної Сотні.
Ми маємо добре усвідомлювати, зо що саме завтра підемо на танки "зелених чоловічків", заради чого станемо в чергу до небесних тисяч. Заради прав, свобод та верховенства закону, перед яким рівні всі - так, готовий. Заради справедливих судів, прозорих податків, життя без хабарів - так, готовий. Гадаю, саме за ЦЕ готові воювати тисячі таких само "простих українців". І саме знищити ЦЕ прийдуть сюди путінські війська.
Тому сьогодні я не знаю, хто чий "платний агент" чи "провокатор".
Але твердо знаю: коли в моїй країні знову можна без суду та слідства розстріляти людину (хай би і бандита, та хоч самого Аль Капоне), а потім на прес-конференції розповідати казки, що він "сам себе застрелив" - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли понад місяць після розстрілу на Інститутській жодний виконавець не знайдений та не покараний, всі учасники "зачистки" Майдану досі служать на мої податки, носять форму, а тепер ще й знову отримали ліцензію на вбивство - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у одній з південних областей екс-голова МВС збирає екс-"беркутів" та пропонує їм роботу у новому підрозділі, "заточеному" спеціально на боротьбу проти Правого сектору - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у всіх південно-східних областях більшість ментів та місцевих чиновників майже не приховують, що чекають на прихід "визволителів" та готові хоч завтра присягнути РФ, а тим часом новий міністр перетасовує міліцейське начальство - тих, хто розганав Майдан у одній області, призначають у сусідню, і навпаки - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли процедура люстрації досі навіть не розпочата, і всі ще нещодавно перелякані чиновники - хабарники вже по новій піднімають голову та знову вимагають хабарі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у ВР сидять сотні регіоналів та десятки комуністів, які напряму винні у оборудках скинутого нами режиму, навіть не приховують симпатій до Кремля, а тим часом про перевибори Ради нема навіть мови - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли правоохоронці безсилі проти жилінського "Оплота" та інших "колорадських" бандформувань, а тим часом МВС оголошує вендету ПС - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли вчорашні "беркути" тишком проходять переатестацію у інші підрозділи, а решта всяких "барсів" та "омег" взагалі продовжують "служити" (питання - кому?) всіма своїми ескадронами смерті у повному складі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли позавчорашні нездари, які своїм попереднім правлінням довели країну до Януковича, вони ж - вчорашні "переговорники" (не плутати з лідерами - вони ними ніколи не були!) від імені Майдану, які ще 21 лютого підписували з Януком ганебні "угоди", - під приводом війни намагаються вивести себе з під будь-якої критики і зробити свою тимчасову владу непрозорою - моя революція програє, а Путін перемагає.
І нема чого виправдовувати контрреволюційне свинство та відсутність очищення країни "військовою обстановкою".
Навпаки - це та сама війна.
Це її внутрішній фронт.
Якщо ми переможемо на внутрішньому фронті - тобто виконаємо всі СПРАВЖНІ завдання нашої революції, - ми матимемо силу, наснагу, мотивацію та мільйони бойових товаришів, щоб перемогти на зовнішніх фронтах.
Якщо ми програємо на внутрішньому фронті - дозволимо зберегти всі структури старого режиму, лише помінявши "шило на швайку" - ПР на БЮТ, - дозволимо уникнути люстрації, дозволимо знову не дати прозорості та закону-для-всіх - тоді на зовнішньому фронті ми також приречені на ганебну поразку.
Це одна й та сама війна - війна Путіна, регіоналів, комуністів та нашої "старої-нової" влади проти нас, проти нашої революції.
Ми маємо виграти цю війну, у нас нема іншого виходу.
І почати маємо з внутрішнього фронту.
Люстрація - вже. Перевибори - скоро. Покарання злочинців та жорстка чистка МВС та СБУ - негайно. Саме це - найтяжча поразка, яку ми зараз можемо нанести Путіну та всім його агентам.

Євген Дикий, Фейсбук
sprotiv.org




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-28 12:05:14
Переглядів сторінки твору 1690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2025.10.26 18:57
Автор у цю хвилину відсутній