ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Юлепути vs Революція
Євген Дикий, Фейсбук

Сьогодні всіх цікавлять дві теми: коли ж Путін почне агресію на материку, і чи є Правий Сектор провокаторами - агентами Кремля.
Я не знаю відповіді на жодне з цих питань.
Але дещо я знаю напевне.
Агресія Путіна - не лише прояв вічного московського імперіалізму. Значно більшою мірою це зараз гостра реакція на нашу революцію - першу успішну антикримінальну революцію на всьому просторі СНД.
Якщо ми будемо успішними - наш приклад сподобається, і слідом за Міжгір'ям народними музеями стануть Дрозди та Рубльовка.
Саме тому нас так бояться, саме тому заради придушення нашої революції Путін готовий піти на міжнародну ізоляцію Росії та мільярдні збитки.
І коли завтра нам доведеться воювати проти армії РФ, ми воюватимемо не лише за свою землю. Ми воюватимемо за свої громадянські свободи - ті самі, вибороні коктейлями та оплачені кров'ю Небесної Сотні.
Ми маємо добре усвідомлювати, зо що саме завтра підемо на танки "зелених чоловічків", заради чого станемо в чергу до небесних тисяч. Заради прав, свобод та верховенства закону, перед яким рівні всі - так, готовий. Заради справедливих судів, прозорих податків, життя без хабарів - так, готовий. Гадаю, саме за ЦЕ готові воювати тисячі таких само "простих українців". І саме знищити ЦЕ прийдуть сюди путінські війська.
Тому сьогодні я не знаю, хто чий "платний агент" чи "провокатор".
Але твердо знаю: коли в моїй країні знову можна без суду та слідства розстріляти людину (хай би і бандита, та хоч самого Аль Капоне), а потім на прес-конференції розповідати казки, що він "сам себе застрелив" - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли понад місяць після розстрілу на Інститутській жодний виконавець не знайдений та не покараний, всі учасники "зачистки" Майдану досі служать на мої податки, носять форму, а тепер ще й знову отримали ліцензію на вбивство - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у одній з південних областей екс-голова МВС збирає екс-"беркутів" та пропонує їм роботу у новому підрозділі, "заточеному" спеціально на боротьбу проти Правого сектору - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у всіх південно-східних областях більшість ментів та місцевих чиновників майже не приховують, що чекають на прихід "визволителів" та готові хоч завтра присягнути РФ, а тим часом новий міністр перетасовує міліцейське начальство - тих, хто розганав Майдан у одній області, призначають у сусідню, і навпаки - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли процедура люстрації досі навіть не розпочата, і всі ще нещодавно перелякані чиновники - хабарники вже по новій піднімають голову та знову вимагають хабарі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у ВР сидять сотні регіоналів та десятки комуністів, які напряму винні у оборудках скинутого нами режиму, навіть не приховують симпатій до Кремля, а тим часом про перевибори Ради нема навіть мови - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли правоохоронці безсилі проти жилінського "Оплота" та інших "колорадських" бандформувань, а тим часом МВС оголошує вендету ПС - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли вчорашні "беркути" тишком проходять переатестацію у інші підрозділи, а решта всяких "барсів" та "омег" взагалі продовжують "служити" (питання - кому?) всіма своїми ескадронами смерті у повному складі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли позавчорашні нездари, які своїм попереднім правлінням довели країну до Януковича, вони ж - вчорашні "переговорники" (не плутати з лідерами - вони ними ніколи не були!) від імені Майдану, які ще 21 лютого підписували з Януком ганебні "угоди", - під приводом війни намагаються вивести себе з під будь-якої критики і зробити свою тимчасову владу непрозорою - моя революція програє, а Путін перемагає.
І нема чого виправдовувати контрреволюційне свинство та відсутність очищення країни "військовою обстановкою".
Навпаки - це та сама війна.
Це її внутрішній фронт.
Якщо ми переможемо на внутрішньому фронті - тобто виконаємо всі СПРАВЖНІ завдання нашої революції, - ми матимемо силу, наснагу, мотивацію та мільйони бойових товаришів, щоб перемогти на зовнішніх фронтах.
Якщо ми програємо на внутрішньому фронті - дозволимо зберегти всі структури старого режиму, лише помінявши "шило на швайку" - ПР на БЮТ, - дозволимо уникнути люстрації, дозволимо знову не дати прозорості та закону-для-всіх - тоді на зовнішньому фронті ми також приречені на ганебну поразку.
Це одна й та сама війна - війна Путіна, регіоналів, комуністів та нашої "старої-нової" влади проти нас, проти нашої революції.
Ми маємо виграти цю війну, у нас нема іншого виходу.
І почати маємо з внутрішнього фронту.
Люстрація - вже. Перевибори - скоро. Покарання злочинців та жорстка чистка МВС та СБУ - негайно. Саме це - найтяжча поразка, яку ми зараз можемо нанести Путіну та всім його агентам.

Євген Дикий, Фейсбук
sprotiv.org




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-28 12:05:14
Переглядів сторінки твору 1995
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2026.11.09 11:40
Автор у цю хвилину відсутній