ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Юлепути vs Революція
Євген Дикий, Фейсбук

Сьогодні всіх цікавлять дві теми: коли ж Путін почне агресію на материку, і чи є Правий Сектор провокаторами - агентами Кремля.
Я не знаю відповіді на жодне з цих питань.
Але дещо я знаю напевне.
Агресія Путіна - не лише прояв вічного московського імперіалізму. Значно більшою мірою це зараз гостра реакція на нашу революцію - першу успішну антикримінальну революцію на всьому просторі СНД.
Якщо ми будемо успішними - наш приклад сподобається, і слідом за Міжгір'ям народними музеями стануть Дрозди та Рубльовка.
Саме тому нас так бояться, саме тому заради придушення нашої революції Путін готовий піти на міжнародну ізоляцію Росії та мільярдні збитки.
І коли завтра нам доведеться воювати проти армії РФ, ми воюватимемо не лише за свою землю. Ми воюватимемо за свої громадянські свободи - ті самі, вибороні коктейлями та оплачені кров'ю Небесної Сотні.
Ми маємо добре усвідомлювати, зо що саме завтра підемо на танки "зелених чоловічків", заради чого станемо в чергу до небесних тисяч. Заради прав, свобод та верховенства закону, перед яким рівні всі - так, готовий. Заради справедливих судів, прозорих податків, життя без хабарів - так, готовий. Гадаю, саме за ЦЕ готові воювати тисячі таких само "простих українців". І саме знищити ЦЕ прийдуть сюди путінські війська.
Тому сьогодні я не знаю, хто чий "платний агент" чи "провокатор".
Але твердо знаю: коли в моїй країні знову можна без суду та слідства розстріляти людину (хай би і бандита, та хоч самого Аль Капоне), а потім на прес-конференції розповідати казки, що він "сам себе застрелив" - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли понад місяць після розстрілу на Інститутській жодний виконавець не знайдений та не покараний, всі учасники "зачистки" Майдану досі служать на мої податки, носять форму, а тепер ще й знову отримали ліцензію на вбивство - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у одній з південних областей екс-голова МВС збирає екс-"беркутів" та пропонує їм роботу у новому підрозділі, "заточеному" спеціально на боротьбу проти Правого сектору - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у всіх південно-східних областях більшість ментів та місцевих чиновників майже не приховують, що чекають на прихід "визволителів" та готові хоч завтра присягнути РФ, а тим часом новий міністр перетасовує міліцейське начальство - тих, хто розганав Майдан у одній області, призначають у сусідню, і навпаки - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли процедура люстрації досі навіть не розпочата, і всі ще нещодавно перелякані чиновники - хабарники вже по новій піднімають голову та знову вимагають хабарі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли у ВР сидять сотні регіоналів та десятки комуністів, які напряму винні у оборудках скинутого нами режиму, навіть не приховують симпатій до Кремля, а тим часом про перевибори Ради нема навіть мови - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли правоохоронці безсилі проти жилінського "Оплота" та інших "колорадських" бандформувань, а тим часом МВС оголошує вендету ПС - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли вчорашні "беркути" тишком проходять переатестацію у інші підрозділи, а решта всяких "барсів" та "омег" взагалі продовжують "служити" (питання - кому?) всіма своїми ескадронами смерті у повному складі - моя революція програє, а Путін перемагає.
Коли позавчорашні нездари, які своїм попереднім правлінням довели країну до Януковича, вони ж - вчорашні "переговорники" (не плутати з лідерами - вони ними ніколи не були!) від імені Майдану, які ще 21 лютого підписували з Януком ганебні "угоди", - під приводом війни намагаються вивести себе з під будь-якої критики і зробити свою тимчасову владу непрозорою - моя революція програє, а Путін перемагає.
І нема чого виправдовувати контрреволюційне свинство та відсутність очищення країни "військовою обстановкою".
Навпаки - це та сама війна.
Це її внутрішній фронт.
Якщо ми переможемо на внутрішньому фронті - тобто виконаємо всі СПРАВЖНІ завдання нашої революції, - ми матимемо силу, наснагу, мотивацію та мільйони бойових товаришів, щоб перемогти на зовнішніх фронтах.
Якщо ми програємо на внутрішньому фронті - дозволимо зберегти всі структури старого режиму, лише помінявши "шило на швайку" - ПР на БЮТ, - дозволимо уникнути люстрації, дозволимо знову не дати прозорості та закону-для-всіх - тоді на зовнішньому фронті ми також приречені на ганебну поразку.
Це одна й та сама війна - війна Путіна, регіоналів, комуністів та нашої "старої-нової" влади проти нас, проти нашої революції.
Ми маємо виграти цю війну, у нас нема іншого виходу.
І почати маємо з внутрішнього фронту.
Люстрація - вже. Перевибори - скоро. Покарання злочинців та жорстка чистка МВС та СБУ - негайно. Саме це - найтяжча поразка, яку ми зараз можемо нанести Путіну та всім його агентам.

Євген Дикий, Фейсбук
sprotiv.org




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-28 12:05:14
Переглядів сторінки твору 1747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2026.02.04 10:10
Автор у цю хвилину відсутній