Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Мерзотник покладався на януковича до останнього
У соцмережі Facebook з'явилися фото та відео державної дачі у Конче-Заспі, де жив третій президент України Вітора Ющенка.
Фото виклав на своїй сторінці журналіст Михайло Ткач.
"Ця резеденція Ющенка коштувала державі 30 млн на рік", - нагадав він.
![]() |
![]() |
| Ванна Ющенко |
![]() |
| Вітальна |
![]() |
| За світло для Ющенка ми платники податків сплачували 400 тис. грн на рік - Ткач |
публикація Михаила Ткача.
Як відомо, переїзд Ющенка з державної дачі на приватну його дружина Катерина анонсувала ще 1 вересня 2011 року. Однак у листопаді 2013 року Ющенко все ще там жив.
В кінці березня 2014-го Ющенко повідомив, що "місяць-півтора тому" все-таки з’їхав звідти.
Тоді на запитання журналіста hromadske.tv про те, чи з’їхав він з держдачі, Ющенко відповів: "Чого ви такі дрібні?".
"Я вже починаю забувати дорогу до Конча-Заспи. Я покинув дачу. Я там не живу. І дуже щасливий. Я думаю, що це сталося десь місяць-півтора тому", - повідомив третій президент.
"Ми збудували у Безрадичах будинок, де я і мешкаю сьогодні з родиною", - додав Ющенко.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




