ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Это кот
Лестничная клетка многоквартирного дома.
- Здравствуйте, это у вас что, собака?
- Это кот.
- А почему она у вас без намордника?
- Это кот.
- И поводок не мешало бы, все-таки собака.
- Это кот.
- А эта ваша собака - она привита от бешенства?
- Это кот.
- Это что, сторожевая собака?
- Это кот.
- Что вы сердитесь, вы нервируете вашу собаку, смотрите, еще бросится на меня.
- Это кот. И он спит.
- Вы что же меня, вот прямо здесь будете этой собакой травить? вы знаете, что науськивание собаки на человека приравнивается к применению холодного оружия?! Это ж тюрьма!
- Это кот, кот, кот.
- Алло, милиция, тут на меня сосед собаку натравил!
- Это кот.
- Милиция, убивают, сейчас же приезжайте!
- Это кот.
- Так, граждане, сохраняйте спокойствие. Кто вызывал милицию, где собака?
- Я вызывал, а вот он на меня спустил свою собаку!
- Это кот.
- Граждане, разберемся. Где собака?
- Это кот. Он спит. Собаки нет.
- Да она же и вас сейчас искусает, милиция вы или нет, да пристрелите же ее!
- Граждане, разберемся, успокойтесь. Где собака?
- Это кот. Собаки нет.
- Она же меня на ваших глазах жрет! Это должностное преступление! вы преступник! Помогите!
- Гражданин, тут нет собаки, успокойтесь. Алло, скорая, тут нужна помощь, подъезжайте.
- А! Помогите! Помогите! Меня травят собакой!
- Это кот. И он спит.
- Гражданин, вы себя хорошо чувствуете? Давайте пройдем в отделение, составим протоколы, вас осмотрит врач, виновных накажем, пострадавшим окажем помощь, все, как положено по закону.
- Соседи! Убивают! Помогите! АААААААА! Меня искусала собака!
- Это кот.
- Гражданин, вот доктор пришел, покажите ему ваши раны.
- Товарищ, где травма?
- Вот же, вот, руки, ноги - все искусала, проклятая собака, это он ее на меня натравил! Милиция, убейте же ее!
- Это кот.
- Гражданин, это кот.
- Товарищ, я не вижу никаких укусов. И собаки тоже не вижу. Давайте выйдем на воздух?
- Не выйдем - я уже не могу идти, я истекаю кровью, помогите мне выйти, где носилки? Граждане, прохожие, не останавливайтесь! Меня травят собакой, милиция бездействует, врач нарушает клятву Гиппократа и не оказывает мне помощи! Люди, помогите! Заберите от меня эту собаку!
- Это кот.
- Это кот.
- Это кот.
- ААААААААААААААААААААА!
- Что, человеку плохо? Что случилось?
- Меня искусала собака!
- Это кот. И он спит.
- На тебе! Сволочь! Гадина! Собакой меня травить! Ты меня всегда ненавидел! И тебе на! - Тоже мне милиция! продался! И тебе на - тоже мне врач, продался! И вам всем – на! На! На! - продались! Все продались! Но я вас всех спасу. И собаку эту убью, и продажную милицию убью, и продажную медицину убью, и сволочь эту, которая людей собаками травит, и вас, равнодушные прохожие, я вас всех убью! На, на, на! Сволочи! Всех убить! Собачники! продажные шкуры!
- Это же кот. И он спит.
- Эй, ты ручонками не размахивай, чувак, звал на помощь, и кидаешься.
- А ну, по сусалам ему!
- Сволочи, сволочи! Всех убью!
- Граждане, разойдитесь, это может быть небезопасно. Доктор, я его подержу, так, граждане, помогайте, придержите ему ноги, доктор, побыстрее, уколите ему что-нибудь успокаивающее. Спасибо.
- АААА! Собака! Собака!! Собака!!!! Собака. Собака... Собак... Со...
- Так, везите его в психиатрию. Граждане, не расходитесь, будете свидетелями, составим протокольчик. И спасибо всем за помощь.
- А как же собака?
- Это кот.
- Но собака была? Которая искусала?
- Это кот. И он спит.
- Милиция, вы собаку все-таки разыщите. Мало ли, тут люди ходят, дети, а она, может, бешеная.
- Гражданин, успокойтесь, во всем разберемся.
- Что значит успокойтесь, а если она на меня нападет? Ищите собаку!
- Гражданин, собаки нет. Есть кот, и он спит в своей клетке. Гражданин, которого увезла скорая, очевидно, болен. Свидетели, останьтесь, остальные могут быть свободны. Расходитесь.
- Мы в свободной стране живем, кажется, что значит, расходитесь! Ищите собаку! Раз скорая его увезла, значит, искусала его таки собака! Саботажник!
- Гражданин, прошу сохранять спокойствие. Я, оперуполномоченный, прибыл на место происшествия по вызову потерпевшего. Также на место был вызван врач. Собака на месте происшествия не обнаружена. Обнаружен кот, он спит. Врач на теле потерпевшего травм, укусов, царапин не обнаружил. Несколько случайных свидетелей, я, оперуполномоченный, и доктор получили легкие телесные повреждения. Потерпевший отправлен на скорой в психиатрическое отделение для обследования и оказания помощи. Заявлений от тех, кто получил легкие телесные повреждения, пока не поступало. Будете писать заявления?
- Нет, мы уже уходим.
- Так все-таки был потерпевший? Значит, и собака была! вы мне тут не впаривайте, страж порядка, знаю я вас, не просто так его в больницу увезли. Покрываешь собачника, сука?!
- Гражданин, я при исполнении, за оскорбление будете отвечать. Успокойтесь, нет собаки, очевидно, что не было.
- А! Суки! Развели собак! Купили милицию! Я вас всех на чистую воду выведу!
- Гражданин, призываю вас сохранят спокойствие. Алло, скорая? Пришлите снова машину в тот же адрес. да, еще один буйный.
- да ты сам буйный! Смотрите, вот эта собака!
- Это кот.
- Это кот, и он спит.
- Кидается, она же бешеная, помогите!
- Это кот, и он спит.
- Гражданин, здесь нет собаки.
- А, спасите, меня собака кусает! А! Люди, на помощь, бешеная собака! Продажная милиция! А! Больно! Держите ее!
- Гражданин, сейчас приедет доктор, мы вам поможем, граждане, разойдитесь, это может быть небезопасно. А вот и доктор. Доктор, еще один клиент для вас. Да, успокоительное, а потом отвезите его туда же, я подъеду позже.
- Ах ты, гад! В КГБ тренировался! Фашист! В лагерях политзаключенных мучил! Фашист! Изверг! Собака! А! Помогите! Собака!
- Это кот, и он спит.
- Так, укололи? Забирайте его.
- А что тут происходит?
- Граждане, уже ничего не происходит, расходитесь, все в порядке.
- Нет, а все-таки? Среди бела дня милиция, скорая, мало ли что вы тут удумали. А это что у вас, собака? Почему без намордника и поводка? Милиция, куда вы смотрите?!
- Это кот.
- Так тут заговор?! Вы тут людей собакой травите под прикрытием милиции, а пострадавших сразу в больницу забирают?! Ни фига себе развлечение! Да уберите же вы от меня эту собаку!

2014 г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-09 13:48:06
Переглядів сторінки твору 700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній