ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Вірші
А знаешь Киев
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А знаешь Киев
Воскрес Христос — воскреснет и Украина!
А знаешь, Киев, ты реально удивляешь…
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
Мира нам всем
А знаешь Киев!
Москва - как жениху в красе лесных цветов,
Для радости венок тебе сплела
Ты вспомни.....
Были и другие времена,
Помнишь, ли слова о том,
Что Быть Киеву Вторым Ерусалимом -
Андрея Первозванного слова.
Зачем ?.....
Судить, винить и убивать,
Зачем войну нам разжигать?
Коль против боли вместе встанем
Плечом к плечу, то будем Света Рать!
И правда новью засияет
Словами Истинных речей,
Украина как страна Воскреснет,
Изгнав из власти палачей - слепых поводырей..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію