ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Інша поезія

 vivaмри
ковчег людяності орифлений
грифоном обезкриленим
щедро умащений
брунатним миром
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового ярма
онкопухлиново прогресуй
інтенсивій новоденно
кості мечем ізсічуться
гієн лихих і булаву
узрієш купко склотарна
ножем саблезубим
косу Мара уточить
о браслетогранатовий
овий шию наяву
умри матрьохо "мірна"
кровожерна грудоземно
анелідам згодуй
синів своіх нікчемно
програла ти війну




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-18 21:45:26
Переглядів сторінки твору 3648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:20:33 ]
Ніколи не говори "ніколи", а кирпата не стільки єдина, як неминуча. Зайве нагромадження словоутворень і брак їх логічного зв'язку утруднює розуміння вірша. У вас багата уява, але в рамках поезії хотілося б простішого її застосування. Я, мабуть, єдиний, хто послідовно із вірша у вірш, коментує ваші творчі намагання бути самобутньо-оригінальною. Але зворотного зв'язку не бачу. Час роздавати коментарі, час таїти їх у читацьку байдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:44:40 ]
Взагалі то ідея вірша зрозуміла, але надто переобтяжена метафоричним декларуванням із словесними нагромадженнями. Ну і римування хоча б трохи не завадило, як не класичного, то авторського. Без претензії на критичну істину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:16:41 ]
Мені якось пощастило бачити вірші, за написанням подібні до цього, і не треба далеко йти, аби побачити їх знову. Вони на сайті. І вони популярні.
Сучасна поезія, нмсдд, не може будуватись лише на застарілих догмах версифікаторства. Ймовірно, треба створювати нові.
Далі - більше. Не виключено, що з часом може зникнути необхідність у римуванні - у будь-яких поєднаннях частин мови, або мов. Поезія - це мова об'єднання, а не сегрегації. А версифікація - це наука, яка розвивається.
(І це кажу я, прибічник твердих віршових форм. Страх господній!!!).
Щиросердечно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 09:48:48 ]
Пане Олександр, щодо зворотнього зв'язку - він є, принагідно завжди відповідаю на коментарі, і що саме цікавіще, дослухаюся до них. Може, Ви не читаєте іх? Але з чистим сумлінням пишу, що зв'язок працює.
На рахунок вірша - вважаю, що майбутнє за вільними віршами, оскільки іх побудова не ставить автора в рамки ямбохореів. Так, текст різкий, гострий як та коса, але ж це - реальність, справжність сьогоденності. Не розумію для чого прикрашати іі ( ту дійсність ) від того, що зодягнути кістяка в золото він не стане симпатичнішим, правда?
До Ваших професійних рад я дослухалася, в частині вірш змінила. Можна переглянути. Ще...вдячна за постійну увагу до моіх творчих потуг))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:54:29 ]
Марино, два зауваження: 1. Я - далеко не професіонал. Крім статусу ЛП, я маю таке внутрішнє відчуття, що проповідувати безапеляційно якісь речі не маю права. Просто висловлюю ненав'язливо свої враження і думки, без особливих претензій. 2. Вільні вірші, як я думаю, все одно повинні мати ритмічну основу, щоб не спотикатись, щоб мелодійно читалось. Бо інакше - це вже не поезія, а твір на вільну тему. Можливо, як перехідна форма між суто віршами і прозовою формою творчості. Але не класична поезія однозначно. Дякую за "дослухаюсь" і зворотній зв'язок. І ще одне: вибираючи "вільну" форму віршування, автор позбавляє себе труднощів ямбохореївського періоду творення. І знову ж таки без намагання щось вам навіяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:59:25 ]
Мені подобається!
особливо - "умри матрьохо"
Вчора, справді, був трішки інший варіант. Я не дуже добре його запам'ятала. Але таке враження, що нинішній - гладший і легше читається, без втрати оригінальності словосплетив. (Подібну манеру словотворення має наша колега http://maysterni.com/user.php?id=5741)
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 14:36:41 ]
Дійсно, вчора був інаковіший варіант, та завдяк мудрим порадам наших метрів він набув саме теперішнього звучання. Дякую Вам Галинко -намагаюся, виправляюся, дослуховуюсь...вдосконалююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:17:50 ]
я його щоразу не впізнаю. але залишаються тонкі рими - як дактилічні, так і інші. планувались вони чи ні, але я їх упіймав.
назва схожа на winamp. а це програвач в os windows. а грає читацьке серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:34:27 ]
Дактилічні точно не планувалися, якось самі собою виросли з тексту, щодо інших, то так, трохи зметикувала іх значення тут. Приємно коли серця читачів звучать унісонно до авторського. Щиро вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:29:54 ]
Щодо емоції, яка панує у цьому вірші, Марино - це є (була): злість, відраза, ненависть, страх, розпач? Якби одразу не скажеш точно. Якщо бажаєте про це говорити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:59:54 ]
Це була, чесно і є така страшна ненависть і гидотна відраза до всього рашистського, що й уявити не можете

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 11:56:58 ]
дякую, зрозумів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 14:04:02 ]
Нема за що) Вдячна за увагу до моіх віршів))