ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Надія Тарасюк
2020.01.23 18:36
* * *
Дозбирую роси
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..

Ігор Шоха
2020.01.23 18:31
Відкрите звернення до Редакції Майстерень
Прошу пояснити, чому всупереч задекларованим правилам публікації на сторінках ПМ без будь-яких пояснень, але очевидно з «благородною» метою причесати всіх під один гребінець в угоду відомо кому, мені за окремі твори майже одночасно виставляються оцінки з

Ніна Виноградська
2020.01.23 15:48
Сумна згадка під Новий рік
Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.

Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,

Ігор Шоха
2020.01.23 14:53
Дотики поезії
Засинаю нічною порою
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.

Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,

Сергій Губерначук
2020.01.23 14:01
У духовному спостереженні
Усе почалося зі слова – і скінчиться в слові.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!

~ 2005 р.

Козак Дума
2020.01.23 13:30
Згусток сонця
Яким він буде твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,

Ігор Деркач
2020.01.23 13:24
Активізація активів
Вован і Вова почекали,
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.

***
Кому земля дає свої плоди?

Микола Дудар
2020.01.23 13:23
Із серії "Афориз-лик"
Засыпав нас у жернова -
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.

Галина Сливка
2020.01.23 07:42
***
У чорному сімені літер,
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії

Оксана Логоша
2020.01.22 21:52
Новорічний післясмак
Які веселі очі у вікОн,
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м

Олексій Кацай
2020.01.22 21:04
Колообіг
Блукаючи у нутрощах планет,
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.

Володимир Бойко
2020.01.22 19:25
Паралелі
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.

Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине

Олександр Сушко
2020.01.22 18:26
Сучасність
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!

Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,

Олександр Сушко
2020.01.22 18:16
Диво
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Марія Дем'янюк
2020.01.22 16:36
Люлі
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...

Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...

Тетяна Роса
2020.01.22 14:52
Ти...
Калатала у пролісків дзвоники,
цокотіла звабливо підборами,
запрягала оливкових коників –
мандрувати казковими долами…
Ти була сміхотливою тишею,
Від ялиці хвоїнкою гострою,
твої зорі були найвищими…
То було все… до першого пострілу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Вірші

 Фрашка
На серці карб:
Чи досить фарб
Намалювати осінь?
Ще досі
Не засіялись слова.
А вже зима на носі...

23.09.06.

* * *
Душа з душею - завжди на "ти".
До цього треба іще прийти.
В собі розмова - із суттю своєю.
А дві людини - душа з душею.

26.09.06.





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-10-27 08:49:12
Переглядів сторінки твору 1957
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.400 / 5.5  (4.884 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.868 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.845
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2020.01.20 16:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 12:11:14 ]
Якби ж то, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 18:54:05 ]
Коли внутрішньо приймаємо іншу людину як друга, то так і є...) Хіба ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 12:23:30 ]
не завжди...
але хотілося б... і з суттю своєю і чиєюсь з душею


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 19:03:16 ]
"До цього треба іще прийти". Але ми вже прийшли. Просто ще у це не віримо...
Знаю по собі, що іноді чогось настільки хочемо, що не віриться, що насправді воно вже є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-27 12:40:32 ]
Дивлюсь крізь скло, заляпане дощем.
На серці - карб і недоречний щем:
немає фарб, згубилися слова
і осінню покрилась голова.
Це я, Аню, про себе. Люблю мініатюри і стан вашого ЛГ дуже суголосний із моїм. Де би знайти ті образи й слова, щоби засіяти гарний урожай високої поезії? Питання питань і навіть натхнення не дає на нього відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 19:19:37 ]
Гарний експромт!)) А Вашому літературному героєві потрібно тільки вийти з автобуса чи кімнати надвір у гарну погожу днину (що ж Ви крізь скло дивитеся!)), а тоді всі слова можна знайти у серцевині серця... Гарна погожа днина - у нас самих, висока поезія - на висоті духу, з якої ниточкою крізь серцевину серця перетікають слова... Вибачте, що так розговорилася, то я тільки теоретично "підкована"...) Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 13:44:48 ]
Маленькі фрашки, а замислюють всерйоз і надовго...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 19:41:25 ]
Дякую Вам, Галино... Тут є трохи парадокс, бо фрашки взагалі (не мої) не спонукають до думок, зате приймаються бездоказово, і у тому їх перевага )...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 13:47:25 ]
В собі розмова - із суттю своєю. Колись, коли навчався в 10-му, моя вчителька літератури подібний стан називала самоїдством. Але без такого стану не буде, напевно, душі з душею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 19:55:02 ]
Видно, Ти був дуже сумлінним учнем...) Чи дошукувався у творах з літератури до глибшого, аніж вистачало десятикласнику, що і зробило з Тебе поета на радість батькам-вчителям... А стосовно того, що без такого стану не буде душі з душею, то, напевно, трохи так і є: то своєрідна вправа, бо якщо шукаємо щось глибше у собі, то шукатимемо і в іншому...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 19:51:32 ]
Фрашки напевне дві? І обидві цікаві, хоч видобуті із далеких закапелків. На свої я інколи теж роздивляюсь аж поки не розкладу по поличках з підозрінням, що це таки не горщики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 20:02:06 ]
Витягайте на люди. Може то не горщики, а китайські вази?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-29 16:35:02 ]
другий епізод цікавіший навіть, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 13:52:57 ]
Звичайно, брате Ліо, бо ж фрашка, як правило, поверхневіша... )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 17:56:29 ]
згідно з моїми невеличими спостереженнями, глибшу річ трохи досвідчені користувачі люблять ставити на перше місце, тобто зразу після назви, Анно Віталія

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-03 18:58:13 ]
Зустрічають за одягом, брате Ліо, а проводжають за розумом. Тож "для розкачки" ставлю те, що краще за формою... І воно знаходить свого поціновувача. Хоча, не сказала би, що друга річ така вже й глибока... Вона тимчасовіша: підходить на певний момент, а от пора екзаменів - у кожного, і неодноразово, брате...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 19:23:24 ]
так, це правда