ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Фаворд (1995) / Критика | Аналітика

 Про цінності
Давайте поговоримо про людські цінності. Навіть враховуючи те, що цінуємо ми, кожен своє, а значить і цінності у нас різні, все ж є дещо спільне. Деякі грані, яких торкається абсолютно кожен.

Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?

Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.

Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.

Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.

Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.

Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.

Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.

Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.

Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.

Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-01 18:20:53
Переглядів сторінки твору 1039
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.666 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.666 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2015.01.06 13:47
Автор у цю хвилину відсутній