ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 * * * («вже не поезія в мені – за сивиною...»)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-20 21:43:03
Переглядів сторінки твору 8896
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 4.857 / 5.5  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:52:42 ]
Читаю, як завжди, на одному подиху. А кінцівка - неймовірна. Думаю, згодилися, б і не одні. Нові рядки написали би оживлені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:54:18 ]
Кома поспіхом не туди стала :(
"згодилися б, і не одні"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:04:00 ]
дякую, Олесечко! радію спілкуванню... хоча і не час нині радіти... На жаль, моя "пропозиція" нездійсненна... але вірю, були б охочі на такий обмін!

Божої допомоги тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-21 00:37:38 ]
Дякую щиро! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 22:02:24 ]
Що сотню - хоч би одного... Знайоме відчуття - "вже не поезія в мені". Щоразу запитую:що ж? І щоразу - інша відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:06:06 ]
так, Світлано, я так і думала - хоча б когось повернути до життя, але чи можливо таке?

і страшно писати, і сутужно, але чомусь іще пишемо!

і відповіді на питання (до самих себе) закарбовуємо в серці десь глибоко-глибоко...

мабуть, треба просто молитися, але ж як?

Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:23:52 ]
Терези (бо "терези́") якось незвично перегукуються з матір'ю Терезою (а вона одна на всіх).
Вона - особистість як взірець доброчинності та милосердя.
Вірш цікавий. Він гука (зве) за собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:45:37 ]
дякую за коментар, Семене!

а ще є свята Тереза Авільська (у католиків), тому у мене там множина, також і тому, що певне узагальнення... :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:55:46 ]
Я не проти.
Мій коментар є і проявом уваги до поетичного слова авторів найвищого ешелону :)
І попів гапонів існує безліч.
Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:57:28 ]
Сильно. Спочатку подумала, що писав чоловік. Жінки зараз так мислять потужно. Очевидно, Ви дуже зріла особистість і зрілий поет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:06:37 ]
дякую, Ірино, за відгук!

пишу - з Божою допомогою, намагаюсь... (це щодо зрілості :))

мабуть, на жіноцтві завжди більше відповідальності, за слово і почуття... і за слово-почуття...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 00:10:30 ]
Та, що тут ще додати до коментарів, все сказано.
читаєш, дихаєш у ритм, проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:52:20 ]
ніби все сказано, але ж і Ваші думка і відгук також потрібні автору, адже оприявнюють збіжність поглядів, суголосність міркувань чи то певну спорідненість ритмів...

щиро вдячна за відгук, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:55:21 ]
аби ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 01:59:38 ]
так отож... слова нам дорожчі за все... часто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 01:00:18 ]
Доброї ночі, Вікторіє. Рада чути. Зі свями Вас! Дуже близьке. Проймають до кісток останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 02:03:26 ]
широ дякую, Юліє!
радію, що мої рядки суголосні вашим думкам :))
також вітаю зі святами, що минули, але залишаються в пам"яті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-06-03 22:23:27 ]
Надзвичайно чудова поезія. Перечитала усі Ваші вірші - враження неймовірні! Наснаги і щедрої поетичної ниви, п.Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-07-24 00:25:42 ]
дякую за уважне прочитання, дорога Олександро!
Ваші твори мені також дуже цікаві... Зичу захопливого творчого пошуку і неперебутніх знахідок!