ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Омелян Курта (1940) / Проза

 Ісусово коліно
Ц Е БУЛО ДАВНО. ЦЕ БУЛО ДУЖЕ ДАВНО. ЦЕ БУЛО КОЛИ ЩЕ ІСУС ХРИСТОС
З АПОСТОЛАМИ ПО СВІТУ БОСІ ХОДИЛИ. ІШЛИ ЯКОСЬ ІСУС ХРИСТОС ІЗ ПЕТРОМ СВЯТИМ . ІШЛИ, ІШЛИ ТА Й У КАРПАТИ ПРИЙШЛИ . ПРАВДА І ТЕ ЩО ПЕТРА ТОДІ ЩЕ СИМОНОМ ЗВАЛИ . А ТАК ЯК ВОНИ БУЛИ БОСІ І ХОДИЛИ ПІШКИ , ТО ДУЖЕ СОБІ ОБ ГОСТРЕ КАМІНЯ НОГИ ПОРАНИЛИ . СИМОН ТОДІ СЕРДИТО НАЗВАВ ЦІ ГОРИ КАРПАТАМИ ЩО В ПЕРЕКЛАДІ ОЗНАЧАЄ – СКАЛА АБО СКЕЛЯСТІ ГОРИ . ІШЛИ ВОНИ З ГОРИ НА ГОРУ, З ДОЛИНИ НА ДОЛИНУ ТА Й ДІЙШЛИ ДО ТОГО МІСЦЯ ДЕ ТЕПЕР СЕЛО ЯСІНЯ . ТАМ ВОНИ ОБЛЮБОВАЛИ СОБІ ВИСОКУ ІЗ ШИРОКОЮ КОРОНОЮ СМЕРЕКУ ТА Й ПОЛЯГАЛИ У ЗАТІНКУ ВІДПОЧИТИ . КОЛИ ВІДПОЧИЛИ, ТО СИМОН І КАЖЕ ДО ІСУСА – УЧИТЕЛЮ ДОЗВОЛЬ МЕНІ ВИЛІЗТИ НА ТУ ГОРУ НА САМИЙ ЄІ ВЕРХ, БО Я ХОЧУ ПОБАЧИТИ УСІ ЦАРСТВА СВІТУ . ХОЧУ ПОБАЧИТИ ЯК ЛЮДИ БОГУ СЛУЖАТЬ, А ЗА ОДНО ПОМИЛУЮСЯ КРАСОЮ КАРПАТ .
ЗВИЧАЙНО ІСУС ДОЗВОЛИВ . ПРОЙШЛО БОГАТО ГОДИН . ПОЧАЛО УЖЕ ТЕМНІТИ БО СОНЦЕ СІЛО ЗА ГОРУ НА СПОЧИНОК, А СИМОН ЩЕ НЕ ПОВЕРНУВСЯ . ІСУС СТАВ НА КОЛІНА І ПРИСТУПИВ ДО ВЕЧІРНЬОІ МОЛИТВИ КОЛИ РАПТОМ ЧУЄ - ГОСПОДИ РЯТУЙ МЕНЕ . ЦЕ ПЛАКАВ СИМОН . ВІН ВИЛІЗ НА ВИСОКИЙ ГЛАДКИЙ КАМЕНЬ ЩО БУВ НА САМОМУ ВЕРХУ ГОРИ А ЗЛІЗТИ НЕ МІГ . ІСУС ПІШОВ РЯТУВАТИ СВОГО УЧНЯ . ДОКИ ВІН ПІДНЯВСЯ НА САМИЙ ВЕРХ ГОРИ, ТО СТАЛО ДУЖЕ ТЕМНО . ЦЯ ГОРА НАЗИВАЛАСЯ ТОДІ ТАК ЯК ДО РЕЧІ БУДЕ СКАЗАНО НАЗИВАЄТЬСЯ І ТЕПЕР – А САМЕ – ПЕТРОС . У ПЕРЕКЛАДІ ІЗ СТАРОГРЕЦЬКОІ ЦЕ ОЗНАЧАЄ – КАМІНЬ АБО КАМЕНИСТА ГОРА . ДУЖЕ ЗМУЧЕНОГО СИМОНА ІСУС ЗНЯВ З ВИСОКОГО КАМЕНЯ І НА РУКАХ ПОНІС ЙОГО ПІД ТУ САМУ СМЕРЕКУ, ДЕ ВОНИ ВІДПОЧИВАЛИ. З НАГОДИ ПОРЯТУНКУ СИМОНА, ІСУС ДАВ ЙОМУ ІМЯ ПЕТРО НА ЧЕСТЬ ТОІ ГОРИ . АЛЕ КОЛИ ВІН НІС ПЕТРА НА РУКАХ , ТО ТАК ЯК БУЛО ДУЖЕ ТЕМНО СПІТКНУВСЯ І СИЛЬНО РОЗБИВ СОБІ ПРАВЕ КОЛІНО . ІЗ КОЛІНА ПОТЕКЛА КРОВ . КРОВ ПЕРЕМІШУЮЧИСЯ ІЗ РОСОЮ ПАДАЛА НА ТВЕРДІ КАМЕНЦІ . ІЗ КОЖНОГО КАМІНЦЯ НА ЯКИЙ УПАЛА КРОВ ІСУСА ПОЯВЛЯЛАСЯ ЛЮДИНА . ІШЛИ ВОНИ ДОВГО ДОВГО УНИЗ ПО РІЧЦІ ТИСА . КОЛИ ПОДИВИЛИСЯ НАЗАД ТО ПОБАЧИЛИ ЗА СОБОЮ ВЕЛИКЕ МНОЖЕСТВО НАРОДУ, ЩО МАВ ВСЮ ПОВНОТУ СУТНОСТІ, ТОБТО ТРИЄДИНОЄ НАЧАЛО - З КАМЕНЯ З РОСИ ТА З ІСУСОВОІ КРОВІ ЩО КАПАЛА З ПРАВОГО КОЛІНА . ТОДІ ПЕТРО КАЖЕ -УЧИТЕЛЮ ДОЗВОЛЬ МЕНІ ЇХ УСІХ ПОРАХУВАТИ . ІСУС ДОЗВОЛИВ . ПЕТРО РАХУВАВ, РАХУВАВ ТА ТАК І НЕ ПОРАХУВАВ БО ЛЮДЕЙ БУЛО ТАК БАГАТО ЯК ЛИСТЯ І ТРАВИ . МІСТО ДЕ ПЕТРО РАХУВАВ ЛЮДЕЙ ЩЕ І ДО ТЕПЕР НАЗИВАЮТЬ – РАХОВО . А ЛЮДЕЙ ІСУС НАЗВАВ – РУСИНАМИ АБО КАРПАТОРОСАМИ БО З’ЯВИЛИСЯ ВОНИ НА СВІТ БОЖИЙ З РОСИ ЗМІШАНОЇ З ІСУСОВОЮ КРОВЮ . ІЗ БІБЛІЇ УСІМ ВІДОМО ЩО НАРОДУ БОЖОГО БУЛО ДВАНАДЦЯТЬ КОЛІН ІЗРАЄЛЕВИХ . АЛЕ ТАК ЯК ІОАН БОГОСЛОВ ЗАПЕЧАТАВ БІБЛІЮ ЩОБ НІХТО НЕ МІГ НІЧОГО НІ ДОДАТИ АНІ ВІДНЯТИ ТО МАЛО ХТО ЗНАЄ ЩО ІСУС СТВОРИВ СОБІ ЩЕ ТРИНАДЦЯТЕ КОЛІНО – ЦЕ РУСИНСЬКИЙ НАРОД . ІЗРАЄЛЕВИХ КОЛІН БУЛО ДВАНАДЦЯТЬ ПО ЧИСЛУ ПАТРІАРХІВ . АПОСТОЛІВ ТЕЖ БУЛО ДВАНАДЦЯТЬ, А САМ ІСУС БУВ ТРИНАДЦЯТИМ ТОМУ І ВИНИКЛА ПОТРЕБА У СТВОРЕНІ ТРИНАДЦЯТОГО ІСУСОВОГО КОЛІНА . І С У С СКАЗАВ ЩО ЦЕРКВУ СВОЮ ВІН ПОСТАВИТЬ НА ТВЕРДОМУ КАМЕНІ . СКАЗАВШИ ТАК, І С У С ТИМ САМИМ ДАВ ЗРОЗУМІТИ ЩО ФУНДАМЕНТ ТІЄЇ ЦЕРКВИ БУДЕ ПЕТРО БО ЦЕ ІМЯ ЯК БУЛО СКАЗАНО ВИЩЕ ПЕРЕКЛАДАЄТЬСЯ ЯК КАМЕНЬ . АЛЕ МОЖНА СМІЛО ДОГАДУВАТИСЯ КОЛИ І С У С КАЗАВ, ЩО ПОСТАВИТЬ ЦЕРКВУ СВОЮ НА ТВЕРДОМУ КАМЕНІ ВІН МАВ ТАКОЖ НА УВАЗІ ТРИНАДЦЯТЕ КОЛІНО НАРОДУ БОЖОГО – РУСИНІВ . ПРО ЦЕ ВПЕВНЕНО СВІДЧИТЬ НАВЕДЕНА ТУТ ТАКА ПЕРЕКОНЛИВА ТАКА ПРАВДИВА ІСТОРІЯ . ВІД ТОДІ І ДО ТЕПЕР РУСНАКИ ВІРОЮ І ПРАВДОЮ СЛУЖАТЬ СВОЄМУ ТВОРЦЮ, СВОЇЙ ВІРІ, СВОЇЙ ЦЕРКВІ. А ТВЕРДІ ВОНИ У СВОЇЙ ВІРІ ХРИСТОВІЙ ЯК ТОЙ КАМЕНЬ НА КОТРИЙ КАПАЛА КРОВ І С У С А, ЯК ТОЙ КАМЕНЬ З ЯКОГО СТВОРЕНІ РУСИНИ . ПРАВДА ОСТАННІМ ЧАСОМ НЕЧЕСТИВИЙ, ТОЙ САМИЙ КОТРИЙ КОЛИСЬ СПОКУСИВ ПРАМАТІР НАШУ – ЄВУ ПОЧАВ КАЛАМУТИТИ ВОДУ СЕРЕД РУСНАКІВ АБИ ЗБИТИ ЇХ ІЗ ПРАВЕДНОЇ ДОРОГИ . ТОМУ ДОРЕЧНИМ Є ГАСЛО – ГОЙТЕ РУСНАКИ НЕ ДАЙТЕСЯ БІДІ СТАТИ . АМІНЬ.

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-23 11:22:17
Переглядів сторінки твору 753
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2015.09.27 10:04
Автор у цю хвилину відсутній