Типу наїзд на молодість? Розумію, остання соломинка. Архаїчні стереотипи "віку і мудрості" в нас глибоко засіли і не дозволяють адекватно сприймати контраргументи опонента з віковою прірвою. Щось подібне у перефразованому вигляді бачив у Карнегі про стосунки поколінь: молодий робить цілком слушне зауваження старому, старий відповідає: да хто ти такий, шоб мені вказувать, ще молоко не обсохло, це така культура у вас зараз хамська, так що стули пельку, птєнєц. Щось подібне спостерігається і тут, тільки Ви забуваєте, що в даному випадку мова йде не про життєві дрібниці, а про поезію. І якщо старий написав дещо жахливе, то з боку молодого буде злочином проти словесності про це не повідомити. Асонансні рими - знамените виправдання, коли рими попалися відверто невдалі. Або асонансні рими є елементом віршової техніки усього твору, або їх взагалі не має бути. Якщо справа стосується перекладу - то або перекладайте близько до оригіналу, з його точними римами, або оберіть білий ритмізований переклад. Або не перекладайте з російської взагалі, коли в нашій перекладацькій традиції немає в нормальній кількості ні Рембо, ні Буковскі, ні Мілоша. Кому Ви адресовуєте цей переклад? Міфічним людям, які знають українську і не знають російської? Можливо, такі залишились в найвіддаленіших районах Карпат, але їм, повірте, не до Інтернету і Поетичних майстерень. У перекладу має бути цільова аудиторія і мета, якщо ні того ні того немає - це не переклад, а лінгвістична вправа, яку варто було залишити в зошиті. Вам не сподобалось - що ж, мені прикро, але добре, що хоч тут Ви були щирі і не спробували це аргументовувати, з чіткою аргументацією у Вас не надто райдужно. Сподіваюсь, Ви збережете цю традицію і надалі, щоб у авторів було менше головного болю від Ваших "слушних" зауважень. І буде класно, якщо Ви нарешті спробуєте написати щось самотужки, Ваші пародії не викликають бодай найменшої посмішки. Декотрий раз пишу: всього найкращого, але гаряча полеміка з якогось дива продовжується. Сподіваюсь, цей раз буде виключенням.