ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.02.23 00:39
І (ХІІ)

Веди вперед, за межі небокраю
Душа – об`ємна вдалеч і ушир
Усесвіт неохопний обіймає,
Лише уяву їй розворуши.

У ній – печаль, розпука світовая

Сергій Гупало
2018.02.22 21:13
Поетичні друзі, поетичні хвилі
І думки високі, і відверті струни
Біля мене завжди та для серця милі,
Прийдуть і освітять,і сповиють сумом.

Відібрали тихо знаки рівноваги.
Я не нарікаю. Значить, Богу треба.
Оберіг мене він від поетомагій,

Ярослав Чорногуз
2018.02.22 21:09
Хто плює душком на тінь лелеки,
Той, либонь, на розум недалекий.
Бо ляга на того тінь невдахи,
Хто глумився зі святого птаха!

22.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)

Микола Дудар
2018.02.22 20:24
Британія не за горами -
Велика - зі слів примар,
Махає мені руками:
Не вам цей від Бога дар…
Ну що ж, заб’юся в куточок
Курчам, а краще як лис.
І вириватиму з мочок
Свою волохатість - брись!

Микола Дудар
2018.02.22 20:22
Ех жаль, не зустрічав я Вангу
Я би присів і запитав…

Самотній страх все грає танго
За кожним тактом - «зап’ята»…

Звиняйте, кома - крапка й хвостик
Це ж задля рими, куражу

Гренуіль де Маре
2018.02.22 20:15
Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими

Іван Потьомкін
2018.02.22 18:58
– Ну как? – спросил я своего знакомого об очередном туре на первенство Иерусалима. – Проигрыш, – ответил Игорь, но как-то без досады, что случалось ранее. Он прикрыл ладонями глаза и где-то с полминуты молчал. – Такого у меня еще не было... – Покажи

Ярослав Чорногуз
2018.02.22 17:27
Краями у цього трищастя -
дві площі, а в центрі - Майдан:
з пришестям мільйонів, з причастям,
Простим прикладанням до ран.
Як цілили в нас відморозки,
чий погляд з-під масок склянів,
ти знав: ми лише відголоски
нестомлених Стусових слів.

Василь Світлий
2018.02.22 16:01
Колись тут був садок і вишні,
Витав над ними дух всевишній,
Співали німфи і птахи:
Живи, Поезіє ! Живи !
Яка, скажи, була капела!
Краси небесної озера.
І тут творилися дива,
І тут Поезія цвіла.

Анонім Я Саландяк
2018.02.22 13:13
дай то Бог – щоб нісенітне)

“...тече довга – довга червона ріка.
Та...”* завжди робилося буденним
переступати мертвих і іти... та ні! ще
немає права на червоне інше -
по берегах тої ріки... ще рано
сіяти червоні буряки

Олександр Сушко
2018.02.22 13:00
У трупа раптом відновився пульс,
Букетами себе назвали мітли:
- Тепер я дятел, а не чорногуз!
Довбати хочу! Жабки остогидли!

Чимало є у живності хвороб,
Та лікувати глупство неможливо:
Застряг в сусідськім тині довгий дзьоб,

Андрій Грановський
2018.02.22 11:30
Пронзительный ветер вдоль набережной кружил,
Пролетая прибрежье столицы до самого Южного моста,
В этот край из мест жлобских многоэтажных жил
Шла фигура в плаще и очках не зная куда.

Фигура имеет прямую осанку, прямой подбородок, и прямолинейность

Юрій Лях
2018.02.22 11:02
По кому подзвін? Чия то міна?
Прошелестіла, розірвалась.
Ні. Не моя. Загусла слина.
Секунда. Друга. Яка тривалість…

У бліндажі, у два «накати»,
Життя рятуєм, така ось штука.
Накрила тілом родюча мати,

Світлана Майя Залізняк
2018.02.22 10:47
Екстазні місяці...
Кружляння... завірюха...
Коханця від поезій Ліліт не відтягти...
Балансували вдвох на крайці, лезі... Сухо.
Обжити залишається прокурені кути.

До кинутої - зась... Від яблук тих оскома.
Для музи помаранчі. Волога нагота.

Олександр Сушко
2018.02.22 08:13
А кохана сьогодні гаряча,
Шалом дихає від божества.
Обціловую їй кожен пальчик -
І змертвіла душа ожива.

Ми навчилися щиро любити
Без щитів, без брехні та одеж.
Одізвались луною бескиди:

Сонце Місяць
2018.02.22 02:19
перетинаються зірками
вона рахманна книжний він
що полюбляє гексалгін
& придорожній цвіт кав’ярні

школяр огидник лицемір
проз поневірені нагоди
світила що заходять сходять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Іолана Тимочко
2015.03.20

Ольга Значкова
2014.09.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Карасьов (1949) / Рецензії

 Замітки про книгу Б. Жолдака «Укри».
Книга відомого в Україні письменника Богдана Жолдака «Укри» перемогла в міжнародному літературному конкурсі «Воїн світла» пам’яті героя Небесної сотні Михайла Жизневського. Присвячена книга теж активному учасникові подій на Майдані, патріоту України Георгію Тороповському, який загинув у 18-річному віці, повертаючись із відпустки в зону АТО, де захищав Батьківщину.

Книга ідеально відповідає конкурсу, адже в ній, як і диктується умовами, «зображено благородного, активного, сильного героя, що відстоює свободу, справедливість та загальнолюдські ідеали». Навіть не одного героя, а цілу когорту відчайдушних і вигадливих хлопців та дівчат із зони АТО.

Твір «Укри» спеціалісти називають «мозаїчним романом». Бо й справді, він не має єдиного сюжету і складається з двох десятків новел. Проте, книга цільна ‒ новели об’єднані не лише спільною темою війни на Донбасі, а й одними і тими ж героями. Читач, котрий заглибиться в книгу, незабаром впізнаватиме, як своїх друзів, лейтенанта Мічуріна, снайпера Звіробоя, западенця Сивого, вигадливого Хантера і твердого в будь-якій ситуації Жору ‒ Георгія Тороповського.

Курок, на котрий щоразу натискає автор в сюжетному пострілі ‒ несподівана (іноді неймовірна, але від цього не менш цікава) придумка, за допомогою якої наші укропи перемагають сепаратистів. Це або дерево, котре солдати лейтенанта Мічуріна вночі пересадили на інше місце, щоб збити орієнтир для ворожої артилерії і змусити її стріляти по своїх; або іграшкова машинка з дистанційним управлінням, за допомогою якої Жора підриває ворожий склад; або підкинутий сепаратистам мобільний телефон з автовідповідачем, який навів сепаратистів на обстріл свого ж складу селітри; і ‒ аж до фантазії про механічну пташку, з якої вилітають механічні джмелики, з яких вилітають механічні комарики, які кусають сепаратистів, впускаючи їм під шкіру отруту. Сюжетні повороти підігрівають цікавість до розповіді, тому «Укрів» цілком справедливо можна віднести до гостросюжетної прози.

Однак, крізь романтично-підліткові сюжети проступають речі набагато серйозніші. В «Украх», як і в численних попередніх своїх творах, Богдан Жолдак демонструє майстерність у створенні живого, повнокровного персонажу з його негативними і позитивними сторонами, з правдивою мовою і емоціями. Фронтовий Донбас змальовано з різних сторін. Поряд із ворожими настроями місцевого населення маємо хлопчика, котрий дарує українському солдату останню цукерку. Але й поруч з героями-фронтовиками живуть (правда, недовго!) офіцери, завданням яких є знешкодження активних українських патріотів.

А над усім цим в новелах панують бойові дії українців проти ворога. Без ура-патріотичних закликів Богдан Жолдак показує внутрішній, непоказний патріотизм людей, міцно скованих між собою необхідністю боронити рідну землю. Правдивість характерів породжує глибинне захоплення героями, здатне укріпити в своїх переконаннях дорослих, а з підлітків виховати справжніх патріотів нашої Батьківщини.


* * *





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-27 10:30:15
Переглядів сторінки твору 1711
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.656 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.02.15 17:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2016-02-27 19:31:00 ]
Дякую, пане Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2016-02-28 07:20:02 ]
Дякую, Любо, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-28 17:04:24 ]
Не довелося прочитати книгу Богдана Жолдака "Укри". Ви, пане Михайле, "Замітками...", лаконічно і влучно написаними, викликали в мене інтерес до цієї книги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2016-02-28 18:20:09 ]
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-02-28 17:26:07 ]
цільна - цілісна?

Довіряю Вашому баченню...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2016-02-28 18:19:49 ]
slovopedia.org.ua/32/53414/32754.html
А взагалі дякую за увагу!