Думаю, що раз є в нас "усім миром", то може бути і "весь мир" ловив мене...
Та головний акцент на понівечення "світу" (((

"Доспівалась Україна до самого краю"...

Ярославе, ви читали про що в публікації?
То, значить, за вашими словами, вираз "світ ловив мене..." - це оригінальний вислів Г.С. Сковороди?

Даваймо серйозно ставитися до теми, або ж не коментувати взагалі...

...Що Ви кажете? Звісно Сковорода і цього разу над нами посміється: якщо всім миром не спіймали... то світом - зась мене ловить!
Будьте здорові.

Складається враження, що ви, Ярославе, затролюєте тему, що ж, ваш вибір. Та прошу звернути увагу на авторитет Івана, на його перше послання, гл.1, п.5 , де чітко сказано "и есть это благовествование которое мы услышали от Него, и возвещаем вам, что Бог свет есть , и темноты в Нем нет какой либо." "5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!"

Тож не ставимо видатного знавця релігії і релігійного мислителя, нашу гордість - Г.С. Сковороду в незручне становище, від Отця Нашого нікуди він не тікав...
Чітко сказано - від кого і від чого...
Ярославе, Ярославе )
Сказано ж від "миру" так від "миру". І амінь.

... усім миром з допомогою світу - зась Сковороду ловить... бо нас, всіх миром, по одному, переоловить світ (Бог з допомогою світу)?..- це сказав не Сковорода, але і не я придумав...

Дорога Оленко, сказано в Гр. Савича "миръ" тож і маймо совість, не тікає він від Отця нашого Небесного нікуди )
А слово "мир" має повернути собі ширше звучання, не звужуймо рідну мову.
Ваша ж друга цитата теж, вочевидь, про цивілізацію, що мав, нмсд, на увазі Сковорода і в першому вислові.

Пане Володимире, Ви знову стверджуєте, що "світло" і "світ" це одне і те ж. Звичайно, Ви маєте право на власну точку зору, але Ви не навели ніяких серйозних доказів того, що так само, як і Ви, вважав Г.С. Cковорода. Якщо Ви наважуєтесь робити настільки сенсаційні заяви, то, нмсд, вони мають бути підтвердженими архівними документами або письмовими джерелами часів Сковороди, а не філософськими роздумами і цитатами з Біблії.

Шановна Оленко, ви абсолютно, як на мене, праві! Григорій Саввич сам і сказав так, як він вважає, а вважав він, що "миръ" ловив його, та не впіймав. Саме "миръ", а вже потім його слова перекручено. Тож і я закликаю - давайте без перекручень, і все буде добре.

Щодо "світ" і "світло", "світоч", "світне", тощо, , то це з правил української мови - що первинне, що кореневе, а що вторинне, кущове...

Щодо істинного значення "світ", то, дорога Оленко, це не що інше, як ідеальна хвильова природа ( хвильове енергетичне буття) тієї конструкції, частину якої ми сприймаємо, як тілесну реальність. Звідси і видима частина цієї хвильової суті - "світло", і багато чого іншого... В цьому спорідненість ще більш глибоко рідства - "св"ятий і "св"іт...

... а по відношенню до терміну: "світський" - яка Ваша думка?

Наразі, шановний Ярославе, така ж думка, як і щодо "еліти". Говоримо одне, думаємо - друге, значить - третє...

А Істина - це завжди точний гармонійний стан. І як перебувати в Істині і з Істиною, якщо точно не відчувати гармонію між елементами і досяжними тобі світами?
Для творчості, для мистецтва поезії, і не лише поезії - це більш ніж важливо...
Тому, формуючи поетичний контекст, маємо тягнутися до Істини )

Хоч моїх 5 копійок будуть, як завжди, зайвими, зауважу, що розгорнута полеміка виглядає безпредметною і з наукової, і з філософської, і з історичної позицій.
Якщо мова йде про правильне тлумачення висловів древніх авторів, то потрібно враховувати, не тільки коли, а й в якому середовищі формувався і творив автор. Достеменно відомо, що Сковороду ловили і не піймали «стовпи церкви», тобто тодішня «еліта», а не представники суспільства, в якому він жив. Таким чином синонімом до сковородинського миру є поняття «вищого світу», переважно – духовенства, а сучасний світ(світло, всесвіт) не має до того ніякого відношення. Але самим цікавим є те, що цей світ, у розумінні «русский мир», таки піймав Григорія Савича, оскільки у своїх літературних працях він користувався не рідною(народною) мовою, а церковно-слов’янською(на той час державною московською).
Як не зайвий аргумент - часова дистанція між Сковородою і Котляревським або й Шевченком не така вже й велика.

Безумовно, що для багатьох ця полеміка виглядатиме незрозумілою, хто б сумнівався... Але вона є важливою для тих, кому не все одно, які слова вживати у своїх текстах і з яким розумінням.
Наразі йдеться про слово "світ" і про добротність світу, його найвищу якість як у тілесному, так і хвильовому вимірі...
А, взагалі, жодну енергію, жодну енергетику, в т.ч. і енергетику ідей, слів, образів, нмсд, не можна розглядати відокремлено від системи керування над ними. Тобто, не існує некерованої тут і зараз енергії, чи енергетики в цілому. Тож якщо ми власним мікрокерівним впливом пробуємо брати на себе управління хоча б над тими ж образами, які описуємо, то не повинні йти всупереч Творцеві Всесвіту, бо це кепсько закінчується. (
Ось про що ці роздуми, а не лише про те, що дістали ми вже десь Г.С. Сковороду "світом", та й країна наша в такому жалюгідному стані, що впору замислитися про причини... А ви кажете" "безпредметний"... (