ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.07.20
21:11
Опівночі неждано випав сніг.
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Налив вина і з келихом тинявся по господі.
І чи лапатий сніг, чи хміль
Навіяли й передали вустам,
З дитинства любі рядки Цзю Си:
«До відлюдника в гори
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Налив вина і з келихом тинявся по господі.
І чи лапатий сніг, чи хміль
Навіяли й передали вустам,
З дитинства любі рядки Цзю Си:
«До відлюдника в гори
2019.07.20
18:37
Хто замовив, а хто вбиватиме -
нам однаково, орле білий.
Обкладали мурзилки ватою,
та й за стіл з галушками сіли.
Ми здіймалися над оливами,
відмивали у морі крила.
От за те, що були щасливими
нам однаково, орле білий.
Обкладали мурзилки ватою,
та й за стіл з галушками сіли.
Ми здіймалися над оливами,
відмивали у морі крила.
От за те, що були щасливими
2019.07.20
16:27
Навесні у комиші
щука завелася
і відразу за йоржів
хижа узялася.
Поховались карасі
поміж осокою,
засмутилися язі
щука завелася
і відразу за йоржів
хижа узялася.
Поховались карасі
поміж осокою,
засмутилися язі
2019.07.20
15:14
Літній вечір з-під мороку в сутінки довгі,
мов за коси, вже виволік ніч дощову.
Вітер випав з колиски під вільхи розлогі
і задмухує землю, мов рану живу.
Дуб хрипить і регоче відразу потому.
Гайвороння лоскоче йому всі кістки.
Звір засів у дуплі
мов за коси, вже виволік ніч дощову.
Вітер випав з колиски під вільхи розлогі
і задмухує землю, мов рану живу.
Дуб хрипить і регоче відразу потому.
Гайвороння лоскоче йому всі кістки.
Звір засів у дуплі
2019.07.20
14:44
Науковці і чарівники,
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.
Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.
Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет
2019.07.20
13:28
Щасливі миті і путі
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.
Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.
Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,
2019.07.20
11:05
Любов манила, як Говерла –
Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.
Не пошкодую. Не заплачу.
Свободу лясну по плечу…
...У порожнечу не-о-значень
Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.
Не пошкодую. Не заплачу.
Свободу лясну по плечу…
...У порожнечу не-о-значень
2019.07.20
09:59
Торонтсько-Оттавська,
ковбасно-Полтавська, -
тобі, Україно, привіт!
Івано-Франківська
та Сан-Францисківська,
вмістила ти весь білий світ!
Безмежно-Одеська,
ковбасно-Полтавська, -
тобі, Україно, привіт!
Івано-Франківська
та Сан-Францисківська,
вмістила ти весь білий світ!
Безмежно-Одеська,
2019.07.20
09:31
Це літо
багате
на дощ
і спомин,
оздоблений ромом.
У небі
загоєним громом
чалапають
багате
на дощ
і спомин,
оздоблений ромом.
У небі
загоєним громом
чалапають
2019.07.20
09:04
Викидалися на берег
з океану слів кити.
Кружеляли сизопері...
Як було не підійти?
Рятували невсипущі.
Блискотіли плавники.
Нахилявся мій гладущик...
з океану слів кити.
Кружеляли сизопері...
Як було не підійти?
Рятували невсипущі.
Блискотіли плавники.
Нахилявся мій гладущик...
2019.07.20
07:30
Гаї жовтіють, хащі лісові,
Нові посадки сосен і ялинок,
Маслята засихають у траві...
Колись охопить всіх земний спочинок.
Утомлено чманіє бузина,
Городів і садків імператриця.
Знесилиться - і спатиме й вона.
Нові посадки сосен і ялинок,
Маслята засихають у траві...
Колись охопить всіх земний спочинок.
Утомлено чманіє бузина,
Городів і садків імператриця.
Знесилиться - і спатиме й вона.
2019.07.20
02:08
коли змиришся із цими рядками, немов із залежністю
коли у клубі анонімних поетів зізнаєшся у своєму слові,
у бажанні палити цілі зграї слів і бути для них пожежником,
що не боїться ні висоти, ані кипіння крові
що тренуватиме слово до крові, не римув
коли у клубі анонімних поетів зізнаєшся у своєму слові,
у бажанні палити цілі зграї слів і бути для них пожежником,
що не боїться ні висоти, ані кипіння крові
що тренуватиме слово до крові, не римув
2019.07.20
02:01
Вона дари вернула пам’ятні твої,
неначе їй вони –- чужі і незнайомі;
вони в руках твоїх -- як сироти малі,
що їм відмовлено у хлібі і у домі.
Вони вернулися розгублені, ні з чим,
ти їх послав туди, де їх не захотіли
і у досаді, без пояснення прич
неначе їй вони –- чужі і незнайомі;
вони в руках твоїх -- як сироти малі,
що їм відмовлено у хлібі і у домі.
Вони вернулися розгублені, ні з чим,
ти їх послав туди, де їх не захотіли
і у досаді, без пояснення прич
2019.07.19
23:24
Розхлюпав день і тишу, і тепло,
Із хмари сипав дощик півгодини.
То зорями все небо зацвіло,
І серед лип не чути гул джмелиний.
Крізь пахощі медові навкруги
Все обнімаю серцем рідне, миле,
Де річка миє в лозах береги,
Із хмари сипав дощик півгодини.
То зорями все небо зацвіло,
І серед лип не чути гул джмелиний.
Крізь пахощі медові навкруги
Все обнімаю серцем рідне, миле,
Де річка миє в лозах береги,
2019.07.19
23:00
Іду по літу,
Потраплю в липень,
В медовий цвіт,
Де трубадурить джміль.
Де абрикоси
Сонечком зігріті,
З наливом білим
Розливають хміль.
Потраплю в липень,
В медовий цвіт,
Де трубадурить джміль.
Де абрикоси
Сонечком зігріті,
З наливом білим
Розливають хміль.
2019.07.19
22:33
Дріт колючий змінив оливисте
Гілля. Втіхою у невтіш-
нім не маємо ми можливості
Повернутись у те «раніш»
З доленосним надалі значенням,
Як летіли з печери в ніч
Ті ЧОТИРИ НА КОНЯХ... начебто
їх, отих апокаліптич-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гілля. Втіхою у невтіш-
нім не маємо ми можливості
Повернутись у те «раніш»
З доленосним надалі значенням,
Як летіли з печери в ніч
Ті ЧОТИРИ НА КОНЯХ... начебто
їх, отих апокаліптич-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2019.07.07
2019.07.03
2019.06.19
2019.04.01
2019.02.03
2019.01.29
2019.01.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Пан Ліхтарник
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пан Ліхтарник
У сиву давнину в містечку Гротборг жили два хлопчики, брати-близнюки Авіс і Навіс.
Гротборг – містечко стародавнє, але таке маленьке, що був там один-єдиний ліхтар. Висів той ліхтар на високому кам'яному стовпі посеред ринкової площі. Щовечора ліхтар засвітлював і щоранку гасив старий-престарий Пан Ліхтарник.
А ще в тому містечку був такий звичай. Будь-яка мати неодмінно наказувала дитині, яка виходила на вулицю, а з настанням сутінок – і наказувала, і нагадувала двічі навздогін:
- Спиною до ліхтаря не обертаються!..
Фрагмент.
Тексты сказок и легенд СВАНТЕ СВАНТЕСОНА, объединенные в книгу "Сказки прежних времен", скрыты по условиям издательского договора.
СВАНТЕ СВАНТЕСОН, Сказки прежних времен: Господин Фонарщик (Пан Ліхтарник), Гномий угль, Куриный Бог Эггелунда, Крамб из Эйнесунда, Отшельник из Бьернвика, Русалки Никельброка, Замок у Старого моста, Лесной Король.
Гротборг – містечко стародавнє, але таке маленьке, що був там один-єдиний ліхтар. Висів той ліхтар на високому кам'яному стовпі посеред ринкової площі. Щовечора ліхтар засвітлював і щоранку гасив старий-престарий Пан Ліхтарник.
А ще в тому містечку був такий звичай. Будь-яка мати неодмінно наказувала дитині, яка виходила на вулицю, а з настанням сутінок – і наказувала, і нагадувала двічі навздогін:
- Спиною до ліхтаря не обертаються!..
Фрагмент.
Тексты сказок и легенд СВАНТЕ СВАНТЕСОНА, объединенные в книгу "Сказки прежних времен", скрыты по условиям издательского договора.
СВАНТЕ СВАНТЕСОН, Сказки прежних времен: Господин Фонарщик (Пан Ліхтарник), Гномий угль, Куриный Бог Эггелунда, Крамб из Эйнесунда, Отшельник из Бьернвика, Русалки Никельброка, Замок у Старого моста, Лесной Король.
Аннотация книги: "Сванте берет читателя за руку на первой странице и не отпускает до самой последней. Читателю страшно до ужаса и смешно до слез, его разбирает любопытство и гложет печаль — а Сванте ведет все дальше, в прежние времена. Забавные и жуткие существа, заурядные и невероятные события, тайны и неотступный вопрос, оставаться ли человеком? Поговаривают, что найти путь в прежние времена почти невозможно, а дорогу обратно — еще труднее, и потому отправляться туда не следует. Но Сванте знает все тропки прежних времен, ведь он сам оттуда родом — как знать, не он ли тот самый господин Фонарщик? Бери его за руку, читатель, и отправляйся в путь немедленно: тебя ждет незабываемое путешествие!"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Сказки прежних временДивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0759 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0759 seconds