ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лариса Пугачук
2017.08.17 20:26
Хороша студiя. Наче й невеличка, але простора i свiтла. Вперше зайшовши в цю квартиру, вiдразу побачила, що з неї можна зробити. Нi, не так — що вона зробить з неї. Останнiй поверх висотки. Вище тільки небо. Виробила потрiбнi документи по переплануванню

Петро Скоропис
2017.08.17 12:40
Узимку смеркає зразу після обіду.
У цю пору голодних неважко мати за ситих.
Зівок заганяє в барлогу словесну форму.
Сухе, знерухоміле світло, з виду –
сніг – обрікає вільхи, які обсипав,
на безсоння та на досяжність зору

уві млі. Розі і неза

Анонім Я Саландяк
2017.08.17 11:39
Аргумент дванадцять (спроба простої логічної схеми) З Канта. Математика і філософія в реальному світі... ... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири

Ірина Вовк
2017.08.17 06:37
О земле вкраїнська…
Розкішная земле вольготно козацької слави.
Тебе осіяло від сходу до заходу сонце премудре стоглаве,
Тебе ізорали волами, засіяли диво-словами…
То ж чим проростеш?

- Синами-орлами… дівками-зірками...
всебожих нащадків мали

Микола Соболь
2017.08.17 06:37
Книжки не модно стало купувати,
Живити душу нічим. Злидні!
А кажуть, що колись були багаті
Та все проїли, стали – бідні.
Душа вона вимолює і хоче
Шматочка хліба на ім’я – духовність.
А тіло упирається охоче: –
Ось ковбаса! Не до книжок натомість…

Микола Дудар
2017.08.16 22:57
Безмовний міжпланетний діалог
ми мордами торкаємось об всесвіт
я вірю що у нас єдиний Бог -
одна із тисячі подібних бесід…

У нього завжди кістка на обід
і він такої ж як і я окраси
ось тільки лап чотири, вуха, хвіст

Марія Дем'янюк
2017.08.16 21:37
На синій дзвоник прилетіла бджілка -
Вітально уклонилася голівка,
І стала квітка радісно дзвеніти:
У синє небо надсилати звуки-міти...

Церковний дзвін розлився по містечку -
Небесна радість кожному сердечку.
Летів високо...З небом поріднився...

Олександр Сушко
2017.08.16 17:43
Підкинула хлібець нога,
Розтоптано пахку скоринку.
Не відчуваємо гріха -
Голодного не чули крику.

Не бачили сирих могил,
Незнані із ботви узвари...
Мій рід залишився без крил-

Катя Тихонова
2017.08.16 16:02
Її втома була схожа до втоми старого трамваю,
Що поволі по рейках тягнув свої зимні вагони.
Здається він є і ніхто його не помічає,
Окрім тих, що чекають на нього під парасолями втоми…

Вона далеко від своєї зупинки, та річ не в тому
Вона взагалі да

Ірина Вовк
2017.08.16 15:55
ПЕТРА І ПАВЛА (12 липня за н. ст.) "Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, А сам Господь-Бог пшеничку сіє, А святий Ілля заволочує". До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до початку жнив, звідси і пі

Катя Тихонова
2017.08.16 15:23
Світ ходить навшпиньки по довгих своїх коридорах,
Він сам у собі – задихається від метастазів –
Рубцюються шрамами вбивства, насильства, образи
Але не одразу, на жаль, не стираються в порох –
Ні спогади дивні, протяжністю в сотні метрів,
Ні дотики б

Вітер Ночі
2017.08.16 12:59
Ще трохи, потерпи. Вже скоро відболить.
Прозрієш без вини і без напасті.
І стане легко враз, щоб іншого любить,
Як всі – у звичайнісінькому щасті.

І знову возведеш на припічок життя
Благополуччя хатньої родини,
І попіл скинеш геть – огидні відчутт

Ніна Виноградська
2017.08.16 11:38
Душа летить, скоріш за потяг плине,
З вікна вагона літо вигляда.
Додому, в Піски, я на батьківщину,
До рідного родинного гнізда.

До вулиці, до саду і до хати,
Яких, на жаль, сьогодні вже нема.
І нікому тепер мене стрічати.

Олександр Сушко
2017.08.16 11:15
Не порушу чужих бовванів,
Маю власний магічний круг.
Серця щит - це моя кохана,
А достаток - важезний плуг.

На вустах - материнська мова,
У садку - клопітка бджола.
Є любов - оберіг-підкова,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:56
Вже відцвіли, відпахли матіоли,
І починають квітнути жоржини.
А яблука в садах висять довкола,
І біля Сейму визріли ожини.

Заполонила світ серпнева спека,
Де небо гарячуще, ні хмаринки.
Літати вчаться молоді лелеки,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:54
Моя державо, все у тебе є –
І нафта, й газ, і землі багатющі.
А люди – бідні, хліба не стає.
Та не згубились у вселенській гущі.

І кров їх не загусла у борні,
Бо змушені трудами виживати.
Віками закривати рот брехні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Андрій Грановський
2017.02.24

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13

Юрій СЛАЩОВ
2016.04.15

Олько Нетудихата
2016.04.11

Інна Руснак
2016.03.30

Руслан Лиськов
2016.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирохович Андрій (1978) / Іншомовна поезія

 для продавчині чорниць сезону 2009
в дні, коли гроза вбиває краплями сухість, а тишу громом,
секонд-хендом пахнуть ринки - і помідорною стиглістю,
красу рук твоїх чорничних, понуро-скромну,
взяти б і відмити дощівкою і милом господарським

і тоді в автобусі приміському, звичному як нудота
глядітимеш на свої нігті – рожеві як зайці,
подумаєш - анальний секс не так вже й боляче, та
хто схоче бачити чорничні плями на твоїй задниці

з тобою хто схоче в лісі комарів собою кормити
задирати тобі на шию з секонду светрик тонкий
мити милом тебе дитячим, і не відмити
в дні, коли літо пахне кризою і джин-тоніком


Є тексти, через які в мене просто нігтів немає - згриз від заздрощів. Ось цей власне з таких. http://publikator.org.ua/texts/show/7424/
Не люблю приміток, але щоб уникнути недоречних питань, відповідаю зразу - ну безперечно, що я знаю, що у двоскладових прикметниках наголос падає, як правило, на останній склад, але так само безперечно, що - тОнкий, ну і так само - так, друзі, я знаю різницю між кормити і годувати, так що тут власне мова про кормити, хоча, якщо ви скажете, що це тільки для рими, то - ваша правда, любі друзі, так і є, але, повторюсь, одне не заперечує інше, так що таки - кормити, і це не русизм.

Юля Шешуряк

продавщице черники лета-2009

в дни когда гроза убивает сухость - каплями, тишину - громом
рынки пахнут секонд-хендом и помидорами переспелыми
красоту твоих рук черничных угрюмо-скромную
взять и вымыть бы дождевой водой да мылом белым

и тогда в автобусе пригородном до тошноты наполненном
ты будешь смотреть на свои ногти - розовые как зайцы
и думать что анальный секс не так уж больно, но
кто захочет видеть эти черничные пятна на заднице

за тобой кто захочет пойти в лес комаров кормить
задирать до шеи свитер из секонда тоненький
мыть тебя мылом розовым, да не отмыть
в дни когда лето пахнет кризисом и джин-тоником

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://publikator.org.ua/texts/show/7424/



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-08-05 11:40:04
Переглядів сторінки твору 1089
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.851 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.07.25 08:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-06 04:57:20 ]
Якщо у другій строфі замінити "коли" на "тоді" (як в оригіналі), зміст був би зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-08-06 13:57:08 ]
хм. можливо. але - тобто, зміст якимсь чином незрозумілий? питаю того, що мені цей текст прозорий як горілка охолоджена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-07 02:43:44 ]
Тоді стає зрозумілішою послідовність подій і те, що мова йде про одного й того ж персонажа (жінку, в якої руки відмилися і тепер вона їде в автобусі і дивиться на свої рожеві нігті). Інакше здається, що це автор спочатку думає про те, як добре було би відмити чиїсь руки, а потім їде в автобусі. девиться на свої нігті і думає...про що думає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-08-07 14:59:21 ]
ну що ж, може й так - просто для мене цей текст настільки звичний, що не можу уявити кого, щоб не розумів чи плутався в прочитанні. виправив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-07 02:44:57 ]
"дивиться"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-15 10:57:37 ]
а чому не "помідорами перестиглими", так же точніше
засмакувала вдале "звичному, як нудота", взагалі засмакувала, гарний переклад
треба йти читати Шешуряк)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-15 11:34:34 ]
да, юля пречудовий версифікатор. в "помідорами перестиглими" - там мені склад зайвий виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-15 14:18:01 ]
та ніби навпаки, "помідорами перестиглими" в Юлін розмір іде, придивись