ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Стах Розсоха
2021.07.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирохович Андрій (1978) / Іншомовна поезія

 для продавчині чорниць сезону 2009
в дні, коли гроза вбиває краплями сухість, а тишу громом,
секонд-хендом пахнуть ринки - і помідорною стиглістю,
красу рук твоїх чорничних, понуро-скромну,
взяти б і відмити дощівкою і милом господарським

і тоді в автобусі приміському, звичному як нудота
глядітимеш на свої нігті – рожеві як зайці,
подумаєш - анальний секс не так вже й боляче, та
хто схоче бачити чорничні плями на твоїй задниці

з тобою хто схоче в лісі комарів собою кормити
задирати тобі на шию з секонду светрик тонкий
мити милом тебе дитячим, і не відмити
в дні, коли літо пахне кризою і джин-тоніком


Є тексти, через які в мене просто нігтів немає - згриз від заздрощів. Ось цей власне з таких. http://publikator.org.ua/texts/show/7424/
Не люблю приміток, але щоб уникнути недоречних питань, відповідаю зразу - ну безперечно, що я знаю, що у двоскладових прикметниках наголос падає, як правило, на останній склад, але так само безперечно, що - тОнкий, ну і так само - так, друзі, я знаю різницю між кормити і годувати, так що тут власне мова про кормити, хоча, якщо ви скажете, що це тільки для рими, то - ваша правда, любі друзі, так і є, але, повторюсь, одне не заперечує інше, так що таки - кормити, і це не русизм.

Юля Шешуряк

продавщице черники лета-2009

в дни когда гроза убивает сухость - каплями, тишину - громом
рынки пахнут секонд-хендом и помидорами переспелыми
красоту твоих рук черничных угрюмо-скромную
взять и вымыть бы дождевой водой да мылом белым

и тогда в автобусе пригородном до тошноты наполненном
ты будешь смотреть на свои ногти - розовые как зайцы
и думать что анальный секс не так уж больно, но
кто захочет видеть эти черничные пятна на заднице

за тобой кто захочет пойти в лес комаров кормить
задирать до шеи свитер из секонда тоненький
мыть тебя мылом розовым, да не отмыть
в дни когда лето пахнет кризисом и джин-тоником

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://publikator.org.ua/texts/show/7424/


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-08-05 11:40:04
Переглядів сторінки твору 3968
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-06 04:57:20 ]
Якщо у другій строфі замінити "коли" на "тоді" (як в оригіналі), зміст був би зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-08-06 13:57:08 ]
хм. можливо. але - тобто, зміст якимсь чином незрозумілий? питаю того, що мені цей текст прозорий як горілка охолоджена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-07 02:43:44 ]
Тоді стає зрозумілішою послідовність подій і те, що мова йде про одного й того ж персонажа (жінку, в якої руки відмилися і тепер вона їде в автобусі і дивиться на свої рожеві нігті). Інакше здається, що це автор спочатку думає про те, як добре було би відмити чиїсь руки, а потім їде в автобусі. девиться на свої нігті і думає...про що думає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-08-07 14:59:21 ]
ну що ж, може й так - просто для мене цей текст настільки звичний, що не можу уявити кого, щоб не розумів чи плутався в прочитанні. виправив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-07 02:44:57 ]
"дивиться"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-15 10:57:37 ]
а чому не "помідорами перестиглими", так же точніше
засмакувала вдале "звичному, як нудота", взагалі засмакувала, гарний переклад
треба йти читати Шешуряк)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-15 11:34:34 ]
да, юля пречудовий версифікатор. в "помідорами перестиглими" - там мені склад зайвий виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-15 14:18:01 ]
та ніби навпаки, "помідорами перестиглими" в Юлін розмір іде, придивись