Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.18
11:30
ливарна лірика гартує
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова
а золотарська виживає
в металах жовтого литва
& по криничному глибока
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова
а золотарська виживає
в металах жовтого литва
& по криничному глибока
2026.02.18
10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?
Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?
Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?
2026.02.17
21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?
2026.02.17
19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.
Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.
Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,
2026.02.17
13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
2026.02.17
12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
2026.02.17
10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Публіцистика
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65. 4 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
Про публікацію
