Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Публіцистика
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65. 4 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
Про публікацію
