Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Публіцистика
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин
а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу ... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65. 4 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
• Перейти на сторінку •
"Космос 7..."
Про публікацію
