ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Публіцистика

 Тексти для Facebook (формату JPEG) ...
.
тільки щира правда спроможна бути відвертою брехнею...
(і читай навпаки)
.
щодо російської реальності:
дано уму восторженному - понятие великолепной мрази…
.
чи вже готовий росіянин убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий убивати українця та росіянина котрий не готовий…
а якщо це запитання не безглузде…
.
якщо про все і про ніщо - як про філософські поняття - то поняття все без поняття ніщо – взаємозалежно - було б поняттям невсього-неніщо а поза понять - то тільки одне все і є… наприклад кажуть пафосно - згідно понять: багатий має все – бідний має ніщо - а поза понять є таке: все має багатого і бідного…
.
пост Канта (sein dasein - existenz)
дійсність є(sein) - дійсність є в людській свідомості (existenz) : дійсністю котра є - свідомість перетворює ту дійсність що є на поняття і перетворює ту дійсність… але дійсність - разом з тою що в людській свідомості і свідомістю перетвореною - є… і до яких би над понять людська свідомість підійшла і яких би перетворень би сягнула - дійсність є - Хто на таке спроможний як не Бог...
.
раз - філософія всяка зійде на маразм
філософія всяка зійде на маразм - два
три – філософія всяка зійде на маразм
ще перший раз – чотири
.
людині – бажане стає дійсним вже тої миті як дійсне стає бажаним…
пояснення (можна не читати)
звівши діалектику до: дійсного і бажаного - перед дійсного слід поставити бажане - бо діалектика є бажаною дійсністю - ставши дійсною діалектика є бажано-дійсною… бажання дійсності констатоване як дійсне - людині є бажано-дійсним бо кратність констатації дійсного в бажаному – дійсним бажане не робить – тобто – допоки сягає бажання - дійсне є бажаним…
.
Бочка
Діоген у бочці –
по нашому боці!..
Він за неньку нашу
розчахне мамашу
і заквасить в бочці. – Вихтір Орклин

а філософ Сократ
за нас знає у стократ...
а для решти - в акурат -
у кишенях - дулю має – ярослав Анонім
.
росіяни...
... не було причини так чинити... танками – гарматами – автоматами...
вже причини йдуть слідОм... мов кульгава сучка за поганим псОм...
.
не знаю чи хто мене зрозуміє і чи я тямлю сам – що кажу:
так хочеться – щоб наша влада до нашої влади говорила пошепки...
.
Вихтір Орклин
Сучка
Чорна сучка із Парижу
перестріла сучку рижу
... ти диви
Ти сказав би, що руду ... ні - сказав би що червону –
Та не грає на дуду - грає та на балалайці...
рижа сучка із Парижу ... лиже-лиже рижі яйці
                   псови... із москви - я анонім
.
питання мови в Україні – нині - це питання присутності - тут - росіянина на танку з автоматом...
навіть коли росіянин мовчить - танк і автомат стріляють російською мовою... жаль що так є...
.
... вовки - ведмеді... довбануті люди – що виглядає грубо...
загальну ауру рятують голуби... котрі по суті – ди-но-заври
30. 09. 2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-30 19:21:40
Переглядів сторінки твору 2210
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-01 21:28:01 ]
Ярославе, браво! Особливо звучить передостання тирада, як філософська констатація дійсності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-02 16:04:12 ]
Дякую Ігор!