ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2017.11.21 11:59
Осінь. Осінь… погляд літостивий
Вітра літургія жовтолиста…
Ще й туман набіг з якогось дива
Весь такий вгодований, м’ясистий…
Ось воно осіннє сьогодення
Згадки навіть жодної про літо
А у шафі баночка варення…
В горщику, навпроти, вище - квіти…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:59
Вірша без драйву не створиш.
Миру немає ніде.
Трішечки спокою - в норах.
Горн щуролова гуде...

2

На Інститутській сумливо.

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:57
Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
Стоїш, а зливи травня відшуміли.

Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
Роздивишся тритончиків банькатих.
Які були шторми! Охвітний штиль,

Ніна Виноградська
2017.11.21 09:08
Принишкло все в осінню днину,
Трава пожухла, голий ліс.
Лиш де-не-де немов краплини
Не скинув листу верболіз.

Немов змія, вузька стежина,
Веде у хащі, в густину,
Малий опеньок на хвилину

Олександр Сушко
2017.11.20 22:59
У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.
Та в шлюб уляпавсь необачно,
Гормон штовхнув у спину: - Йди!

Тоді насправді дав я маху.
Вдягнув подружні ланцюги.
Своє життя поклав на плаху,

Ігор Шоха
2017.11.20 21:25
Голубка літає, а голуб воркує,
чекає на неї один.
І літо минає, і осінню всує
чекати уже роковин.
Моя голубко сизокрила,
із піднебесся повернись.
Якщо учора ще любила,
то не розлюбиш і колись.

Іван Потьомкін
2017.11.20 19:29
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крі

Олександр Сушко
2017.11.20 17:20
В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.
Чистий розрахунок, а чи мода?
Пахне грішми фабула оця.

Масажує дід обвислі щоки,
Крем тональний квецяє губу.
У люстерці - майже ясний сокіл,

Олександр Сушко
2017.11.20 16:47
Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.
Тепер кайлуй, напружуй жили,
Муруй кацапові доми.

Щодня цвяшок несли з роботи,
Хто більше вкраде - той герой.
Халявним ласує голота,

Любов Бенедишин
2017.11.20 16:32
Оздобить слава перлами корито,
Натре до блиску саморобний німб.
Усі спішать кудись несамовито,
Підкорюють зачовганий Олімп.

…А ти сиди в не-затишку своєму,
В тіні мовчання – вже сама як тінь –
І душу тормоси: до сліз, до щему,

Анонім Я Саландяк
2017.11.20 14:19
спроба простої логічної схеми) Кант підтасований – купи слона...     ... а опісля - усе можна підтасувати – викласти так, як мені (тобі) треба... при чому тут Кант? – взагалі... просто опинився неподалік. От вам, Кант: “... це було голосне виражен

Віта Парфенович
2017.11.20 12:32
Все, що промовиш вголос –
Справді не стане тліном,
Линутиме у космос,
Мов молитви на колінах –

Інколи те, що вголос,
Краще було б не чути,
Та ні один логос

Вітер Ночі
2017.11.20 10:59
Між полум’ям свічок – таке пекельне диво, –
В єдиний згусток мрій збиваються думки.
В нестерпній маячні безглуздо і примхливо
Складаються вірші і пишуться рядки.

І цей пекельний біль летить в твої долоні, –
Ти біле полотно здираєш від грудей,
І ст

Вікторія Торон
2017.11.20 05:20
Що це було -- тяжкий урок
чи попередження суворе?
В якому світі живемо
тепер – старому чи новому?
Вдяглись травою забуття
метеоритні свіжі рани,
і вовче космосу виття
лякливих духом не дістане.

Вікторія Лимарівна
2017.11.19 23:55
Як не як – а Новий рік!
Зустрічайте,щоб не втік!
Від далекого кордону
Із засніженого трону
Королева снігова,
Як копієчка нова
Ось з’явилася, нарешті!
Зачекались її честі!

Вікторія Лимарівна
2017.11.19 23:49
Ось царство Снігової Королеви,
Де вічна мерзлота із нею в змові.
То сильна та могутня влада зла,
Що нищить все навколо аж дотла.

Там тиша – бо завмерли на півслові
Всі, хто потрапив до її полону.
Давно забули Батьківщину й мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 7...
    ...бачили науково популярний фільм “BBC - Надмасивні чорні діри” - ”Supermassive black holes”
Рік випуску: 2000 Країна: Великобритания?
В анонсі сказано:
   “Найважливіша властивість чорної діри — що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло , тому чорні діри й одержали свою назву. Європейські й американські вчені провели глобальний пошук надмасивних чорних дір, які, відповідно до сучасних теоретичних викладок, мають бути у кожної галактики.    Сьогодні надмасивні чорні діри виявлено вже у 45 галактиках. У центрі нашого Чумацького Шляху розташовується неймовірно-масивна чорна діра, що у мільйони раз важча Сонця.”

            Чорні діри – діалектична невідповідність... щонайменше
   Спорити з вченими щодо наукових результатів – що найменше було б не розумно... але щодо понять, котрими вчені, тут, оперують, в розумінні їх реального змісту, - цей матеріал (щодо слів - понять) очевидно не відповідний... людина, зрештою, бачить космос не в телескопі, а в поняттях того, що вона в телескоп побачила, тобто - зрозуміла. Така специфіка людської свідомості – жити, в даному разі, в просторі понять про діру: “… що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло, тому чорні діри й одержали свою назву”, - хай! Така теза частково аргументує поняття діри... – “Надмасивність...” же - поняттю діри категорично суперечить, бо поняття діри в свідомості асоціюється з порожнечею - якоюсь проріхою в щільному, а тут, щось надщільне поглинає відносно менш щільне... мов магніт притягує залізну стружку...
    Що ж до поняття “чорного” – то побачене в телескоп очевидно суперечить поняттю чорноти – в телескоп видно, вчені на цьому наголошують, що на “чорну діру” вказує світліша плямка на світлому “тілі” галактики... - між галактичний простір в рази чорніший і... здається, туди розлетілись би галактики, як би не ”магніт” центру... Очевидно що все навпаки – це помилка самої ідеї “Чорної діри” ще нарівні самих понять – людська свідомість не могла, тоді-там, уявити собі щоб щось, не чорне, поглинало світло... а вже далі, розвиваючи “ідею чорної - порожньої діри”... тепер-тут виявилось протилежне - “світла надмасивна щільність” – кому-тепер хочеться признавати безпідставність тої ідеї та бавитись з термінами...
    ...Ну і звісно – театральність коментарів розрахована на обивателя... наука річ – не така вже й популярна без відповідного антуражу. Це ж, тобі, не мистецтво - “Чорний квадрат” Малевича?
08.09.2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-08 15:04:44
Переглядів сторінки твору 644
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.20 18:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-09-10 09:57:06 ]
Чорне може виявитися світлим, світле - чорним. Здається, у Всесвіті це - певна закономірність, власне, як і в людському житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-12 14:36:39 ]
... виявитись, власне, може ще й не таке, враховуючи всемогутність Бога!
Дякую - Богдане!