ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лариса Пугачук
2017.03.29 18:02
пiсля зими до тебе йду
земленько
ще холодно
ступати ще боязко
та сонечко
всмiхається променем
стаю навколiшки
молюсь

Олександр Сушко
2017.03.29 15:56
У казанах з кипучою смолою
Крамольників мордує чортівня,
Гамселить у лобища кочергою
Та шпички у сідниці заганя.

Палає до небес пекельна баня,
В окропі гріє руки віршомаз.
Свого тут не уникнуть покарання

Лариса Пугачук
2017.03.29 15:46
На вихiднi приїхала на дачу:
люблю її.
Дивлюся, знову курка чорна скаче,
та й по рiллi.
Воно б нiчого, хай би собi дерла,
але ж газон
посiяний там гарний i веселий
(це сорт «ню-понт»).

Світлана Майя Залізняк
2017.03.29 09:24
Глуздометра немає, впереміж мудрі й бевзі.
Вершаться зліва справи... Хитаю терези.
Дожити б молодою у звихренні-бентезі.
Таланти употужнились на йоту чи в рази.

Вчорашні галаретки міняються на галас,
Вічноковтьобна траса - на житні манівці.
Місцев

Вітер Ночі
2017.03.29 08:31
Мы с Томасом наелись плова
И завалились на диван,
А ты, бездомная обжора,
Ушла в какой-то ресторан.

Но нам с котом тепло и мягко,
Меня он любит, повезло.
Под вечер, наглотавшись мяска,

Олександр Сушко
2017.03.29 07:14
Я до жаркОго жадібний кохання,
Цілющий трунок всотую до дна.
Втішаюся, неначебто востаннє,
А скроні угортає сивина.

Мене до зваби кликати не треба,
Бо звик до цих амурових оков.
І боги схвально дивляться із неба,

Віктор Кучерук
2017.03.29 06:23
Як тільки сонце навесні
Почне городи прогрівати, –
Стають для мене затісні
Кути привітної кімнати.
Дурманять прагнення такі ж,
Які й торік штовхали з хати –
Копати, сіяти – і скрізь
Обійстя любе прибирати.

Серго Сокольник
2017.03.29 02:48
В безталанності є талан...
Щось було... А можливо ні...
Ми писали кохання план
Акварелькою на стіні,

Медом мазані... Та бджола
Наздогнала. Укус... Абсцес...
Може ти це сама взяла

Ярослав Чорногуз
2017.03.28 22:01
О красеню весняний, ранній,
Журби в душі моїй не сій,
Прийшов дарунок твій останній –
Чудовий теплий Олексій.

Я душу ним так спрагло грію,
Та не вгамую ненасить,
І березневу ностальгію

Шон Маклех
2017.03.28 21:23
Місто, де продають черевики
З вогнетривкими підошвами,
Місто, де я граю на вулиці блюз
На старому банджо без струн.
Місто, що здалеку виглядає,
Наче місто вогнів –
Наче марево Магеллана
На краю Ойкумени,

Шон Маклех
2017.03.28 20:54
Любас мандрагори – розстріляний капітан
Кермує свою каравелу незриму
На окцидент гірко-солоного обрію.
Вітер грає пісню незнаних земель
На окарині з чорними знаками,
Що лежала в землі проклятого пагорба треби
Три тисячі літ.
Покинули місто-торжище,

Сірко Олександр Сушко
2017.03.28 19:37
Я до жаркОго жадібний кохання,
Цілющий трунок всотую до дна.
Втішаюся, неначебто востаннє,
А скроні угортає сивина.

Мене до зваби кликати не треба,
Бо звик до цих амурових оков.
І боги схвально дивляться із неба,

Іван Потьомкін
2017.03.28 18:04
Не всім судилось в добірному гурті бути сьогодні –
М’ятою-рутою побратими вітають живих із безодні.
А ті, що зібрались довкола Тараса,
Пригадають літа молоді. Чи не найкращі.
Міфом і сміхом гірким видасться нині,
Як фах здобувавсь в «найщасливші

Олексій Кацай
2017.03.28 16:23
Оголених торосів сторчаки
стоять на чатах
порепаної криги океану,
де привиди планет зникають в чорних дірах
промоїн білих порожнеч,
а сніг
вже навіть не сльозиться
зірок очима,

Анонім Я Саландяк
2017.03.28 14:43
роздуми невігласа) Поняття відносності... ... здавалось би – і бабця розуміє що це таке (відносність)... продаючи цибульку зелененьку на базарі - дбає аби були пучечки зеленіші-більші відносно як - у сусіда, і що число – то химера: число пучечків,

Лариса Пугачук
2017.03.28 14:17
На волю вирвалось маленьке сонечко —
пiсля зими.
Cтоптало клумби всi, тепер на гойдалцi —
аж верещить.
Хоча замерзло вже, та в хату вимани-
ти анiчим,
хiба бешкетника утихомирити
обiймами?..
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31

Христина Букатчук
2016.01.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 7...
    ...бачили науково популярний фільм “BBC - Надмасивні чорні діри” - ”Supermassive black holes”
Рік випуску: 2000 Країна: Великобритания?
В анонсі сказано:
   “Найважливіша властивість чорної діри — що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло , тому чорні діри й одержали свою назву. Європейські й американські вчені провели глобальний пошук надмасивних чорних дір, які, відповідно до сучасних теоретичних викладок, мають бути у кожної галактики.    Сьогодні надмасивні чорні діри виявлено вже у 45 галактиках. У центрі нашого Чумацького Шляху розташовується неймовірно-масивна чорна діра, що у мільйони раз важча Сонця.”

            Чорні діри – діалектична невідповідність... щонайменше
   Спорити з вченими щодо наукових результатів – що найменше було б не розумно... але щодо понять, котрими вчені, тут, оперують, в розумінні їх реального змісту, - цей матеріал (щодо слів - понять) очевидно не відповідний... людина, зрештою, бачить космос не в телескопі, а в поняттях того, що вона в телескоп побачила, тобто - зрозуміла. Така специфіка людської свідомості – жити, в даному разі, в просторі понять про діру: “… що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло, тому чорні діри й одержали свою назву”, - хай! Така теза частково аргументує поняття діри... – “Надмасивність...” же - поняттю діри категорично суперечить, бо поняття діри в свідомості асоціюється з порожнечею - якоюсь проріхою в щільному, а тут, щось надщільне поглинає відносно менш щільне... мов магніт притягує залізну стружку...
    Що ж до поняття “чорного” – то побачене в телескоп очевидно суперечить поняттю чорноти – в телескоп видно, вчені на цьому наголошують, що на “чорну діру” вказує світліша плямка на світлому “тілі” галактики... - між галактичний простір в рази чорніший і... здається, туди розлетілись би галактики, як би не ”магніт” центру... Очевидно що все навпаки – це помилка самої ідеї “Чорної діри” ще нарівні самих понять – людська свідомість не могла, тоді-там, уявити собі щоб щось, не чорне, поглинало світло... а вже далі, розвиваючи “ідею чорної - порожньої діри”... тепер-тут виявилось протилежне - “світла надмасивна щільність” – кому-тепер хочеться признавати безпідставність тої ідеї та бавитись з термінами...
    ...Ну і звісно – театральність коментарів розрахована на обивателя... наука річ – не така вже й популярна без відповідного антуражу. Це ж, тобі, не мистецтво - “Чорний квадрат” Малевича?
08.09.2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-08 15:04:44
Переглядів сторінки твору 454
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.03.29 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-09-10 09:57:06 ]
Чорне може виявитися світлим, світле - чорним. Здається, у Всесвіті це - певна закономірність, власне, як і в людському житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-12 14:36:39 ]
... виявитись, власне, може ще й не таке, враховуючи всемогутність Бога!
Дякую - Богдане!