
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
2025.09.18
21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
2025.09.18
19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сонце Місяць /
Інша поезія
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Rock & Roll

ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
2009-2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію