Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
2026.09.09
00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
2026.09.08
21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
2026.09.08
20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
2026.09.08
20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
2026.09.08
19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
2026.09.08
18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
2026.09.08
17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
2026.09.08
13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
2026.09.08
12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
2026.09.08
07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
2026.09.08
01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
2026.09.07
21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
2026.09.07
20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
2026.09.07
20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Інша поезія
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
2009-2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
