Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
2026.03.31
06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
2026.03.31
02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
2026.03.31
01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку.
Носієві традиційних цінностей знесло дах.
Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.
Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.
Найлегше у підвищенні тис
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
2026.03.30
11:52
Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад
2026.03.30
06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Інша поезія
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
2009-2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
