Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який же з мене футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який же з мене футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Інша поезія
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
2009-2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
