ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,

Дума Козак
2020.07.05 20:56
Млини... Млини ідуть по полю
і мелють вітер на шматки,
а разом з ним щербату долю,
немов посохлі пелюстки...

Вони ідуть на захід сонця
чи навпаки - йому на схід?
Руйнівники чи оборонці

Дума Козак
2020.07.05 20:32
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпечений, жара...
До моря, вниз і знов угору,
повзе авто на всіх парах.

Обабіч ліс, столітні сосни,
вірніше залишки від них.
Було їм вирости непросто

Євген Федчук
2020.07.05 20:10
Сидів в саду і слухав солов’я,
Що недалеко в гаї заливався.
Під спів той задрімати намагався,
Не міг заснути в душній хаті я.
Дививсь крізь віття на громаддя зір,
Якими щедро всипалося небо.
Задумувався про життя, про себе,
Про те усе, що бачив до

Олександр Сушко
2020.07.05 12:46
У дурня аж дзвенить у лобі,
Сховала маска розум, ніс.
Тепер носи її до гробу -
Намордник намертво приріс.

А ще сідай, пиши віршата
І глипай мовчки за вікно.
Для мене ж ця гультяйська влада -

Домінік Арфіст
2020.07.05 12:31
Диво сталося вночі – над горою за селом пролетіла величезна вогняна птаха і загубила перо… Його підібрав удосвіта маленький пастушок Стасик і обпік собі ліву руку. Відтепер його стали кликати Вогником і він почав розуміти мову тварин. Перо з часом охололо

Сергій Губерначук
2020.07.05 09:43
А ти ж мною шила,
шила-вишивала
мережані рушники,
лєнти й покривала.

Потім з світу зжила,
жила-виживала.
Дала в руки клумаки

Олександр Сушко
2020.07.05 07:17
Писати про кохання найтяжче. Це тільки на перший погляд здається, що сльозоточиве любовне мусі-пусі не варте уваги справжніх митців пера. Інша справа, що сердечну тему експлуатують всі кому не ліньки, особливо налягаючи на ридання з приводу розлук, зрад

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Тарас Бездомний
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Владимир Лесник
2019.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Інша поезія

 Ех-промти для Нi.Нo.
 
 
[α]

хлоп.я та дівча. тамбурин & пожерте полум.я
по-літньому небо. пахне снігом

в пальцях подих метелика збитий
зал у захваті. зал нічого не поняв. . .


[β]

сидить вона у червоному морі погруди
на обрії жовті лимони як певно сонця
цей місяць у колір відтінку волосся червоний
немовби не тут хоч здається що він їй любий


[γ]

мовчи, дівчинко
не кажи зараз ніц
лише не зникай назовсім
надто багато втрачено
десь невідомо й навіщо
шукай свої привиди
як усе тихцем-
ниш.com


[δ]

та проливати винну кров
на полум.я, на попіл, долю
на чистий сніг, що так врочисто йшов
над безкінечним, голим полем

сріблисто~біло~моторошним~сном


[ε]

пляшки що здаються. . .
травою безглузді мов слово
померти

природа до болю лінива
двобою не вийде

як завжди
у твоїх оча-х-тиво тліють
холодні як магія

рейки

& риби бажають летіти в
тусинь де
інакше
можливо


[ζ]

тихо і болісно і ранково в
мул напівпам.яті
зблідлу збруднілу млу
все переходить
трансцендентується
бу страхається
хто ви такі
 ve...........
 ..ner........
 .....mor.....
 ............*ы


[η]

Його руки шукали дива
Перехожі стовпіли
Вибухала низька тиш

Клоун був білим
Як привид

*
зрештою, було рано
& потім пієсу закрили
істерика билася в груди
дерла легкий серпанок

а клоун пішов між люде
ступати на їхні крила


[θι]

тьмяні виблиски
сріберні бризки
. . . лиш у тобі
дівчинко-звістко
живіша весна
заперечена
неміч-безодня
примружено-ниця
безмежно смілива
усе & тобі
хтозна & щозна
блискавиця
киця-чорниця
таємна криниця
линвиця дзвінка
пом.яни нечестивця
під кричною
радістю снив
де цвіте соковиця
витончена у неспішній
журбі-соколиці
прокинься осяйно
вгорнися
у мальовничі дива
звичні величі
кольорів
безпечальні
веселки
палай що є мить
ідолам *гір *гірких
назустріч-і-крізь
& зникай невідомо
святкуючи усебіч
оксамитно самотні
слова у весняну
квітуючу безвідь
 ............................................
 о священний хіжах..........
 ............................................
 .............вічний дім.............
 ............................................
 ....мовчазних......................
 ............................................
 .............................................

стиглі зимні холодні колони просторих &
повсякчас надто сповнені відчаєм усіх гатунків
& відтінків (міст) недовірливі. крихкі. лунко
скажені та повсякчас надто
мертві понад площами. понад безмежними
сходами (нікуди) снять свої нікому не вірні
випадково постійні порожні мрячні покаянні
(дні)


[κ]

на нічних вокзалах життя сковзає
між дивом & люком, зимою & літом
на всіх забивають розтоптані діти

на всіх забуває правда гіркая


[λ]

де небуття каміння сторінками
безладного & карколомного знічев*я
в лункім свічаді звеселяючого вітру
глядиться у гарячожовті хмари

святкуючи собі неявність тихоплинну
на вишуканій самоті мабуть~
світань


[μ]

тінь не губиться, він блукає за кадром
підливає крові, підпасовує типу зашморги

зітхає звично, хоч & так виріжуть друже запросто
& вчора моррісон вен а нині гендрикс всеєдно
тепер час зайнятися обліком інвентарним

тінь звично ретельно зачиняє двері на всі балкони
& підраховує сальдо червоних синіх & тощо
глюків

всі розуміють безжальний факт що навіть
низький бюджет приносить незгірші філки
неконтрольовані виконавці які тільки й знають
заливати за комір цинарити & ще бознаяк
добиватися
завжди потребують усе & завжди одразу hey-joe

директор звичайна с/б-17.5-раз & абзац
на буфеті лірична пліснява хоч добра акустика у
прибиральниця не з.являється тиждень
має ділянку сім.ю & всі вибирають бульбу
alice зникає у вечірній паморок вітер
кролику, білий, незабаром тебе до вечері
& всяке там злободенне інше помити-попрати

тінь любить чорні такі казочки
вони транспортують веселу реальність ~


[ν]

саме той
чиї
кришталеві сльози
із букетом
тойбічного кальвадосу
чиї терпкі
очі
глибше за
моцарта
чиї сиві страхи
усеприбувають
з південного полюсу
умикаючи не-
відступний підірвани-й

(ОМ)

поки
ніч лагідна. жовтень. коньяк~
передоз
філософ & кілер
у барі за фокусом
& мозáр, як без цього

іще
прозора троянда прозорості
під безмежжям зіркових логосів
безсезоння. духи лихих голосів
еолові арфи з тойбіччя
космосу


[ξ]

а ля ґєр ~ кома ля. . .

від нуля починається
відвойовано~ одіозна
осінь-інь-злотокоса. . .

буденно розкішна гра
беззмістовні мости & міста
& життя безжиттєві й
святá
виноград кавуни абрикоси

& пресвітла небесна сльоза
щедрим ляпісом ~ купоросом
ще окропить поезій
жнива


[ο]

на Венері надалі сірчані дощі
яке діло мені до пеклів їхніх
я горлиця з малечку сива
а химерна небесна папороть
через день проростає у вікна
там, де вулицями снив чиїх
демон тиші
пантагрюелівський гаргантюа
несхибно крокує без Канта
Іммануїла
у пошуках надзвичайних савн-д-ів
у ненависті до лектур
в оркестровій ямі світань
доктор Фауст мухлює в карти
втрачає запах у пам.яті ріжне пиво
& рішуче зненацька & запросто
десь у млі за плечима
трепетний погляд тьмариться
байдужіє ілюзія, вибір
у майбутньому скерці каміння ~ хліб
під руками води ~ вогню
& порожній одяг за ріг
напівдумки не сприяють вірі
не шукаючи срібла
не кохаючи лез
ліричних
{шож}

на Венері
сірчані
дощі


[π]

десь біля серця гітарі
рвуться нейлонові струни
хеммонд вурчить мов грім

хмм-хмм...


на здичавіле місто
електризоване вітром
йде вічноплинний дрім

хмм-хмм...


божі співучі зорі
ілюмінують лав сторі
ти віриш у ці казки

хмм-хмм...


крізь вибуховий простір
вабить відлюдний острів
& смерть роздає квитки

хмм-хмм...


кршна чекає у мантрі
радіо крутить кантрі
попіл шиплячий змій

хмм-хмм...


білий солодкий кролик
хрестик а потім нолик
ангеле ніжний мій

хмм-хмм...


[ρ]

. . . від гамівні летять пінгвіни
скачуть дельфіни
пливуть тунці
осінь безсоння
літо без діл
у прядиві світла
камінні безвинні
пінгвіни? які пінгвіни?

  . . . у гамівнях дивацькі діти. . .


[σ]

понад деревами сонце
перетирає від пороху
скляночки до вечірки
бо вже незабаром пізно
& місяць виходить за двері
щоб зустрічати всіх

ніжно бере за руку
тихо заводить до лісу
клацає пальцями лисам
щоб зачинали фокстрот
& ніхто не помре

безвісним


[ςφ]

у задзеркаллі зелений заяць
& гонський ровер алмазним небом
серпневий квітень. ніщо вокзальне
& сині птахи у китайських кедах

&

небезпечний небесний сливовий сік
просочить руки твої & виллється світом
люстерково бавлячись пелюстками
невимовної млості квітів

слухай типу, начебто спи


[χ]

чи квітів безкінечно пере~
вплетених життя & смерть
як ллється час водою між
світами лунними
десь

та


[ψ]

(колискова
-для-
неoпробудження)

ти п.єш & скоро тобою зростають трави
із них дерева між вітами небоморе
& місяць напевно грудень а може травень
а в грудях солодкий біль або непрозорий
він ластиться & мовчить бо що тут казати
дощі залишають серце змивають душу
тоді тверезієш нема часý вокзали
сніжинки зірки серця чи фігурні дужки
& знову неначе травень а може серпень
шляхи проминають чаплі пікують в небо
ти спрага риби співають & місяць терпне
бо знав я усе навіщо таке без тебе
вертаєшся або ні але раптом дійсно
три феї ніби зберуть тебе мовби лати
пропишуть закляття втома* полин* усе*
(пізно)
з тим кожна піде
& лишишся ти стояти


[ω]

*ексклюзивні подячні
  вітання із осіннього булонського лісу
  ненав.язливо зображаючи джиґу-а-ля
  із південнооким пітоном
  & маленькі кольорові ведмедики
  бігають кружка. . . і таке інше ы*17.5. . .
  у всілякий душевнорідний
  взаєм


  С*



  2008~2012 p.p.




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-27 05:52:28
Переглядів сторінки твору 5755
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.04 03:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-10-27 11:05:09 ]
Оце присвятила ранок читанню... Спочатку прийшов хіжах у китайських кедах :), а потім такий неймовірний сум... "Природа до болю лінива, двобою не вийде"!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-28 05:30:31 ]
нє не вийде ..~

але
мені до вподоби сей срібрений зріз
золотих таких років
хай буде,
або як сказала НН, лед іт бі ..

*із найсвітлішими чуттями, легко так приобіймаючи ...*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-27 16:25:17 ]
Признаюся, - грішний
у далекій юності
я теж забавлявся
викладом парадоксальних думок
аби здивувати
невідомо кого


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-28 05:28:14 ]
радий Вам
звісно &
радий за Вас
авжеж
бо все це
нмсд
прекрасно