ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Руслана Василькевич
2017.01.24 22:58
Минув вже рік,я повернулась, багато сплинуло в житті, Цікаво тут,немовби вдома, Захоплення,муза,вірші... Радію з вами,всіх вітаю З цією миттю,і з життям, На все вам добре побажаю, Свою вам радість передам. Так тішить серце - не одна я, В поезію,я

Наталя Мазур
2017.01.24 22:10
Куди прямуєш, крапелько, по склі
Запиленому поїзда нічного?
Спішиш униз розбитись до землі,
По собі не залишивши нічого?

Чи висохнеш від часу і дощів?
Чи випариться з тебе все прекрасне?
Чи може, заблудившись, поготів

Ігор Шоха
2017.01.24 17:44
А Росія на яблука ласа.
І бере, і дає одночасно,
як Адамові Єва дала.
Он і бацька навощує вуса,
і у Києві є ще спокуса
цілувати у поті чола.

***

Володимир Бойко
2017.01.24 16:36
Не переймайтесь негативом,
І генеруйте позитив.
Це і приємно, і красиво,
І не дратує ворогів.

Корисно бути оптимістом, -
Це заощадить ваш бюджет,
І буде хліб, і буде пісня,

Анонім Я Саландяк
2017.01.24 14:44
Діалектика вісім... ... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для

Олександр Олехо
2017.01.24 11:02
Вектор щастя, ера сили,
а душа… у тінь пішла.
Ми кохали, нас любили
біля броду, джерела…

А тепер інакші зорі
(євро, долари, рублі)
напоїли кізку Дорі,

Кристіан Грей
2017.01.24 10:53
Бентеги бувають всілякі
І навіть підступні – це жах:
Готові презлющим собакам
Тебе на твоїх же очах

Штовхнути у пельки голодні,
Щоб рвали тебе на шматки…
Дружити з такими сьогодні,

Світлана Майя Залізняк
2017.01.24 10:39
Додайте васабі до прісного будня.
Васал, сюзерен споконвік неосудні.
До сала гірчиця російська, рудава.
Крутезно працює Харон, переправа.

Поміж парадоксів плекайте надію.
Свої акробати стрибати зуміють:
Крізь кільця, пробоїни бачаться зиски.

Серго Сокольник
2017.01.24 03:42
Ритм вальсу.***

Снігом сипле цей день
Ніби сріблом дзвінких монет,
І ім"я, те, з яким мене
Так об"єднує доля,
Теплим святом прийде.
Я сьогодні, немов студент,

Лесь Українець
2017.01.24 01:42
Чортові у пеклі рай;
Вибирай: або не грай
І на чорта вік служи,
Або виграти зможи.

Ярослав Чорногуз
2017.01.23 22:54
Розкішні тут розкинулись горби,
Поволі довшають чарівні тіні.
Похрускують сніги затерплі нині,
Від сонця зацвітають голубим.

І днина тихо опускає вії,
Ховаючись у стомленім гіллі.
З`являються вже вогники малі,

Володимир Бойко
2017.01.23 22:49
Бентего моя швидкокрила,
Моє найдивніше із див.
Неси мене до крокодилів,
Яким ще ніхто не вгодив.

Ти їх годуватимеш мною
Традиціям наперекір,
Аж поки сягне супокою

Ігор Шоха
2017.01.23 21:28
Її руки уже цілував.
Обезболені зуби не чують,
як ці руки і серце лікують
без гарантій, ліцензій і прав.
Та мене не побила ще міль
і на інше жалітися рано.
Ущухає зачаєний біль
і лунає у вусі осанна.

Ірина Вихрущ
2017.01.23 14:32
Час потрібно пропускати як
Повітря крізь легені. Дихати
Спогадами не травмувати
Себе роками. Є вірші котрі
Повторюють а все одно не
Запам’ятаєш. А є що зростаються
В серці. Колють сухими гілками
Дряпають до крові. Не дають

Кристіан Грей
2017.01.23 13:53
Бентего моя неозора,
Моя непозбувна печаль,
Піду у далекі гори,
Де бурі ведмеді ричать.

Нехай на шляху буреломи,
Нехай буревії в лице,
Для мене це все ні по чому,

Сергій Гупало
2017.01.23 13:32
Теплий вітер не надовго.
Буде холод, буде дощ.
До моєї остороги
Гойну стежечку подовж.
Добра думка щемно гріє,
Це не пристрасті вогонь.
Холоди – не чорториї,
Ловлять дотики долонь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31

Христина Букатчук
2016.01.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 8...

... не мати нічого як і мати нічого –
можна голову зламати...

сам сказав

(роздуми невігласа)

Кубометр нічого...

    ... з поміж словникових визначень терміну “нічого” візьмемо таке: вживається для позначення запереченого об’єкта дії або його відсутності. Цей термін i, таке його тлумачення, часто завдають нашій логіці клопоту. Ми ж, так смакуючи кожне слово, можемо пафосно виголосити: я не маю нічого! Хоч це очевидно суперечить цьому, словниковому, визначенню та й здоровому, здавалось би, глузду... А що, казати: я маю нічого? А як тебе попросять показати те що маєш... Покажеш дулю... Здавалось би вихід простий – казати без маю-не маю, просто: “нічого”! Маючи на увазі: чогось з того, що вас цікавить... Або просто казати: не маю!.. В розумінні відсутності у мене будь чого з того, що вас цікавить... Взагалі то, в такому разі, свідомість послуговується конкретно визначеними іменами предметів та стверджує: я не маю того, того і того...
    Але, однак, з словника випливає начебто “нічого” є констатацією факту відсутності чогось конкретного... і як можливий варіант - чогось всього конкретного, як беззастережну, повну, неконкретність... Здавалось би для усіх часів це, - нікчемна проблема, але сьогодні це поняття “нічого” набирає космологічної ваги. Уявіть собі, як стверджують вчені: щось, в результаті вселенського вибуху, одної миті, з розміру макового зерняти, перетворилося в безмежний космос... А до того на місці всесвіту було не було... згідно словникового визначення, “нічого” - в розумінні відсутності всесвіту. Тож яких розмірів мається на увазі те “нічого”... тобто та відсутність конкретного, щоб на його місці помістилася вся нинішня конкретність? - Настала та мить, коли логіка мусить дати якесь інше визначення поняттю “нічого”, тобто визначити (конкретизувати) притаманні для нього, “нічого”, якісь певні властивості...
    Візьмемо у своїй свідомості таке собі “нічого”: порожню кімнату. Однак промінчик сонця легко виявить в кімнаті порох, а свідомість запримітить у куточку павука... котрий має насолоду мордувати мух... Але візьмемо герметичний куб та висмокчемо з нього повітря... але знаємо, що в тому кубі ще є: мікроби, радіохвилі, магнітне поле, гравітація, якийсь там ефір... Тобто: величезний перелік конкретного. Далеко ще до “нічого”... Але хай, допустимо – одне за одним забиратимемо конкретне щось і... досягнемо повної відсутності, тобто “нічого”... тобто й самого поняття куба... і що – матерія з усіх боків стечеться враз докупи?
22.11.2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-11-24 09:45:16
Переглядів сторінки твору 150
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.01.24 14:58
Автор у цю хвилину відсутній