ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.18
23:51
Ми сиділи на травичці.
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.
Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.
Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,
2020.01.18
18:56
Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,
2020.01.18
18:16
Штормило море.
Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-
Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-
2020.01.18
16:11
Вітаю вас, Лікарю… О, який ви сьогодні зосереджений… Наче я гордіїв вузол і вам треба вирішити, розплутувати чи розрубати… Лікарю, а ви знаєте, що ви – павук? Па-а-ву-у-у-к… Павучок…. Павучище! Ні-ні, не ображайтесь, бо я теж павук… а-а-а… ні-і-і, я павуч
2020.01.18
15:46
Мана зелена завела в оману
усіх, сама відправившись в Оман...
Прем’єр же повідомив щодо стану, –
У преЗЕдента в голові туман!
усіх, сама відправившись в Оман...
Прем’єр же повідомив щодо стану, –
У преЗЕдента в голові туман!
2020.01.18
14:01
Що є, то є... і любі вороги,
і фурії із манією зграї –
винищувати зайве до ноги
у лицедійній халабуді скраю.
І їм найбільше додає снаги,
коли спочатку ніби помічають
та іноді до серця притуляють,
і фурії із манією зграї –
винищувати зайве до ноги
у лицедійній халабуді скраю.
І їм найбільше додає снаги,
коли спочатку ніби помічають
та іноді до серця притуляють,
2020.01.18
06:10
Війною засмальцьована душа,
Чи відчуваєш насолоду миру?
Написано: "не сотвори кумира",
А ти у пекло бою вируша.
Тобі болить зруйнований Донбас,
Тортури побратимів у полоні
І сльози матерів гірко-солоні
Чи відчуваєш насолоду миру?
Написано: "не сотвори кумира",
А ти у пекло бою вируша.
Тобі болить зруйнований Донбас,
Тортури побратимів у полоні
І сльози матерів гірко-солоні
2020.01.17
21:44
Пробачити здатен лиш той, хто страждав,
Нікому про це не зізнавшись,
Миритися вкотре не бачу підстав,
Я думаю так, хтось інакше.
Уміння прощати - справжнісінький труд:
Забути слова та образи,
А нерви киплять, накопичую бруд
Нікому про це не зізнавшись,
Миритися вкотре не бачу підстав,
Я думаю так, хтось інакше.
Уміння прощати - справжнісінький труд:
Забути слова та образи,
А нерви киплять, накопичую бруд
2020.01.17
20:51
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.
На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.
На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,
2020.01.17
18:55
Людино, Пасхо Золота!
Яйце, невиїдене Змієм!
Твій Бог забрів у болота,
що живляться з Твоїх помиїв!
Твій Бог з драглистого багна
простягує останні руки,
а Ти на крилах з полотна
Яйце, невиїдене Змієм!
Твій Бог забрів у болота,
що живляться з Твоїх помиїв!
Твій Бог з драглистого багна
простягує останні руки,
а Ти на крилах з полотна
2020.01.17
16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.
Але ж – нема
І сліду тих мелодій,
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.
Але ж – нема
І сліду тих мелодій,
2020.01.17
14:19
Збирають думи кучугури
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.
І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мозку - думка.
А після мрії голубині
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.
І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мозку - думка.
А після мрії голубині
2020.01.17
14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.
Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.
Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!
2020.01.17
14:00
Я – Україна. Я уже вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…
Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…
Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?
2020.01.17
11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.
Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.
Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…
2020.01.17
11:32
сюр***
Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2019.04.01
2019.01.16
2017.06.30
2017.06.10
2017.03.14
2016.07.15
2016.03.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 8...
Кубометр нічого...
... з поміж словникових визначень терміну “нічого” візьмемо таке: вживається для позначення запереченого об’єкта дії або його відсутності. Цей термін i, таке його тлумачення, часто завдають нашій логіці клопоту. Ми ж, так смакуючи кожне слово, можемо пафосно виголосити: я не маю нічого! Хоч це очевидно суперечить цьому, словниковому, визначенню та й здоровому, здавалось би, глузду... А що, казати: я маю нічого? А як тебе попросять показати те що маєш... Покажеш дулю... Здавалось би вихід простий – казати без маю-не маю, просто: “нічого”! Маючи на увазі: чогось з того, що вас цікавить... Або просто казати: не маю!.. В розумінні відсутності у мене будь чого з того, що вас цікавить... Взагалі то, в такому разі, свідомість послуговується конкретно визначеними іменами предметів та стверджує: я не маю того, того і того...
Але, однак, з словника випливає начебто “нічого” є констатацією факту відсутності чогось конкретного... і як можливий варіант - чогось всього конкретного, як беззастережну, повну, неконкретність... Здавалось би для усіх часів це, - нікчемна проблема, але сьогодні це поняття “нічого” набирає космологічної ваги. Уявіть собі, як стверджують вчені: щось, в результаті вселенського вибуху, одної миті, з розміру макового зерняти, перетворилося в безмежний космос... А до того на місці всесвіту було не було... згідно словникового визначення, “нічого” - в розумінні відсутності всесвіту. Тож яких розмірів мається на увазі те “нічого”... тобто та відсутність конкретного, щоб на його місці помістилася вся нинішня конкретність? - Настала та мить, коли логіка мусить дати якесь інше визначення поняттю “нічого”, тобто визначити (конкретизувати) притаманні для нього, “нічого”, якісь певні властивості...
Візьмемо у своїй свідомості таке собі “нічого”: порожню кімнату. Однак промінчик сонця легко виявить в кімнаті порох, а свідомість запримітить у куточку павука... котрий має насолоду мордувати мух... Але візьмемо герметичний куб та висмокчемо з нього повітря... але знаємо, що в тому кубі ще є: мікроби, радіохвилі, магнітне поле, гравітація, якийсь там ефір... Тобто: величезний перелік конкретного. Далеко ще до “нічого”... Але хай, допустимо – одне за одним забиратимемо конкретне щось і... досягнемо повної відсутності, тобто “нічого”... тобто й самого поняття куба... і що – матерія з усіх боків стечеться враз докупи?..
22.11.2016 р.
варіант 2 - Космос 8...
(роздуми невігласа)
Immanuel Kant*: “Lasset von eurem Erfahrungsbegriffe eines Körpers alles...”
Відкиньте з вашого усвідомлення єдиного тіла все...
Кубометр нічого...
... з поміж словникових визначень терміну “нічого” візьмемо таке: вживається для позначення запереченого об’єкта дії або його відсутності. Цей термін i, таке його тлумачення, часто завдають нашій логіці клопоту. Ми ж, так смакуючи кожне слово, можемо пафосно виголосити: я не маю нічого! Хоч це очевидно суперечить цьому, словниковому, визначенню та й здоровому, здавалось би, глузду... А що, казати: я маю нічого? А як тебе попросять показати те що маєш... Покажеш дулю... Здавалось би вихід простий – казати без маю-не маю, просто: “нічого”! Маючи на увазі: чогось з того, що вас цікавить... Або просто казати: не маю!.. В розумінні відсутності у мене будь чого з того, що вас цікавить... Взагалі то, в такому разі, свідомість послуговується конкретно визначеними іменами предметів та стверджує: я не маю того, того і того...
Але, однак, з словника випливає начебто “нічого” є констатацією факту відсутності чогось конкретного... і як можливий варіант - чогось всього конкретного, як беззастережну, повну, неконкретність... Здавалось би для усіх часів це, - нікчемна проблема, але сьогодні це поняття “нічого” набирає космологічної ваги. Уявіть собі, як стверджують вчені: щось, в результаті вселенського вибуху, одної миті, з розміру макового зерняти, перетворилося в безмежний космос... А до того на місці всесвіту було не було... згідно словникового визначення, “нічого” - в розумінні відсутності всесвіту. Тож яких розмірів мається на увазі те “нічого”... тобто та відсутність конкретного, щоб на його місці помістилася вся нинішня конкретність? - Настала та мить, коли логіка мусить дати якесь інше визначення поняттю “нічого”, тобто визначити (конкретизувати) притаманні для нього, “нічого”, якісь певні властивості...
Візьмемо у своїй свідомості таке собі “нічого”: порожню кімнату. Однак промінчик сонця легко виявить в кімнаті порох, а свідомість запримітить у куточку павука... котрий має насолоду мордувати мух... Але візьмемо герметичний куб та висмокчемо з нього повітря... але знаємо, що в тому кубі ще є: мікроби, радіохвилі, магнітне поле, гравітація, якийсь там ефір... Тобто: величезний перелік конкретного. Далеко ще до “нічого”... Але хай, допустимо – одне за одним забиратимемо конкретне щось і... досягнемо повної відсутності, тобто “нічого”... тобто й самого поняття куба... і що – матерія з усіх боків стечеться враз докупи? чи – як Кант каже: “... doch der Raum übrig... - однак простір останній ...”
І стався там великий вибух чи ляп... вогненний...
... а в “трубі” Вели́кого адро́нного кола́йдера (англ. Large Hadron Collider, LHC) якого роду порожнеча?
* I Kant: “Lasset von eurem Erfahrungsbegriffe eines Körpers alles, was daran empirisch ist, nach und nach weg: die Farbe, die Härte oder Weiche, die Schwere, selbst die Undurchdringlichkeit, so bleibt doch der Raum übrig, den er (welcher nun ganz verschwunden ist) einnahm, und den könnt ihr nicht weglassen.- Відкиньте з вашого усвідомлення єдиного тіла все, що до того-тому емпіричне є, на і на-згідно і згідно геть-далеко: колір, твердість чи м’ягкість, вага, сама непроникність, так залишиться однак простір останній, що-бо він (який тепер-ось весь-цілий марно-потрачений є) займає-одержує, і що-бо може їх не пропускати”. (згідно словника)
Вичитка: От спробуйте-но відкидати потрохи від вашого розуміння тіла (ідеально-матеріального об’єкта) все, що у ньому є досвідного (емпіричного - взятого з досвіду мислення, очевидно, також і апріорного (передуючого) у досвідному (здобутому через досвід)) : колір, твердість чи м’якість, вагу, непроникність… тоді… все-таки залишиться щось – простір, який тіло (знання про тіло) (тепер уже зовсім зникле) займало, і… його (простір) ви уже не зможете відкинути.
( І Кант Критика чистого розуму Вступ ІІ. Ми перебуваємо у володінні апріорних знань, і навіть звичайного розуму без таких знань не буває, другий абзац).
27.09.2018 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 8...
... не мати нічого як і мати нічого –
можна голову зламати...
сам сказав
(роздуми невігласа)Кубометр нічого...
... з поміж словникових визначень терміну “нічого” візьмемо таке: вживається для позначення запереченого об’єкта дії або його відсутності. Цей термін i, таке його тлумачення, часто завдають нашій логіці клопоту. Ми ж, так смакуючи кожне слово, можемо пафосно виголосити: я не маю нічого! Хоч це очевидно суперечить цьому, словниковому, визначенню та й здоровому, здавалось би, глузду... А що, казати: я маю нічого? А як тебе попросять показати те що маєш... Покажеш дулю... Здавалось би вихід простий – казати без маю-не маю, просто: “нічого”! Маючи на увазі: чогось з того, що вас цікавить... Або просто казати: не маю!.. В розумінні відсутності у мене будь чого з того, що вас цікавить... Взагалі то, в такому разі, свідомість послуговується конкретно визначеними іменами предметів та стверджує: я не маю того, того і того...
Але, однак, з словника випливає начебто “нічого” є констатацією факту відсутності чогось конкретного... і як можливий варіант - чогось всього конкретного, як беззастережну, повну, неконкретність... Здавалось би для усіх часів це, - нікчемна проблема, але сьогодні це поняття “нічого” набирає космологічної ваги. Уявіть собі, як стверджують вчені: щось, в результаті вселенського вибуху, одної миті, з розміру макового зерняти, перетворилося в безмежний космос... А до того на місці всесвіту було не було... згідно словникового визначення, “нічого” - в розумінні відсутності всесвіту. Тож яких розмірів мається на увазі те “нічого”... тобто та відсутність конкретного, щоб на його місці помістилася вся нинішня конкретність? - Настала та мить, коли логіка мусить дати якесь інше визначення поняттю “нічого”, тобто визначити (конкретизувати) притаманні для нього, “нічого”, якісь певні властивості...
Візьмемо у своїй свідомості таке собі “нічого”: порожню кімнату. Однак промінчик сонця легко виявить в кімнаті порох, а свідомість запримітить у куточку павука... котрий має насолоду мордувати мух... Але візьмемо герметичний куб та висмокчемо з нього повітря... але знаємо, що в тому кубі ще є: мікроби, радіохвилі, магнітне поле, гравітація, якийсь там ефір... Тобто: величезний перелік конкретного. Далеко ще до “нічого”... Але хай, допустимо – одне за одним забиратимемо конкретне щось і... досягнемо повної відсутності, тобто “нічого”... тобто й самого поняття куба... і що – матерія з усіх боків стечеться враз докупи?..
22.11.2016 р.
варіант 2 - Космос 8...
(роздуми невігласа)
Immanuel Kant*: “Lasset von eurem Erfahrungsbegriffe eines Körpers alles...”
Відкиньте з вашого усвідомлення єдиного тіла все...
Кубометр нічого...
... з поміж словникових визначень терміну “нічого” візьмемо таке: вживається для позначення запереченого об’єкта дії або його відсутності. Цей термін i, таке його тлумачення, часто завдають нашій логіці клопоту. Ми ж, так смакуючи кожне слово, можемо пафосно виголосити: я не маю нічого! Хоч це очевидно суперечить цьому, словниковому, визначенню та й здоровому, здавалось би, глузду... А що, казати: я маю нічого? А як тебе попросять показати те що маєш... Покажеш дулю... Здавалось би вихід простий – казати без маю-не маю, просто: “нічого”! Маючи на увазі: чогось з того, що вас цікавить... Або просто казати: не маю!.. В розумінні відсутності у мене будь чого з того, що вас цікавить... Взагалі то, в такому разі, свідомість послуговується конкретно визначеними іменами предметів та стверджує: я не маю того, того і того...
Але, однак, з словника випливає начебто “нічого” є констатацією факту відсутності чогось конкретного... і як можливий варіант - чогось всього конкретного, як беззастережну, повну, неконкретність... Здавалось би для усіх часів це, - нікчемна проблема, але сьогодні це поняття “нічого” набирає космологічної ваги. Уявіть собі, як стверджують вчені: щось, в результаті вселенського вибуху, одної миті, з розміру макового зерняти, перетворилося в безмежний космос... А до того на місці всесвіту було не було... згідно словникового визначення, “нічого” - в розумінні відсутності всесвіту. Тож яких розмірів мається на увазі те “нічого”... тобто та відсутність конкретного, щоб на його місці помістилася вся нинішня конкретність? - Настала та мить, коли логіка мусить дати якесь інше визначення поняттю “нічого”, тобто визначити (конкретизувати) притаманні для нього, “нічого”, якісь певні властивості...
Візьмемо у своїй свідомості таке собі “нічого”: порожню кімнату. Однак промінчик сонця легко виявить в кімнаті порох, а свідомість запримітить у куточку павука... котрий має насолоду мордувати мух... Але візьмемо герметичний куб та висмокчемо з нього повітря... але знаємо, що в тому кубі ще є: мікроби, радіохвилі, магнітне поле, гравітація, якийсь там ефір... Тобто: величезний перелік конкретного. Далеко ще до “нічого”... Але хай, допустимо – одне за одним забиратимемо конкретне щось і... досягнемо повної відсутності, тобто “нічого”... тобто й самого поняття куба... і що – матерія з усіх боків стечеться враз докупи? чи – як Кант каже: “... doch der Raum übrig... - однак простір останній ...”
І стався там великий вибух чи ляп... вогненний...
... а в “трубі” Вели́кого адро́нного кола́йдера (англ. Large Hadron Collider, LHC) якого роду порожнеча?
* I Kant: “Lasset von eurem Erfahrungsbegriffe eines Körpers alles, was daran empirisch ist, nach und nach weg: die Farbe, die Härte oder Weiche, die Schwere, selbst die Undurchdringlichkeit, so bleibt doch der Raum übrig, den er (welcher nun ganz verschwunden ist) einnahm, und den könnt ihr nicht weglassen.- Відкиньте з вашого усвідомлення єдиного тіла все, що до того-тому емпіричне є, на і на-згідно і згідно геть-далеко: колір, твердість чи м’ягкість, вага, сама непроникність, так залишиться однак простір останній, що-бо він (який тепер-ось весь-цілий марно-потрачений є) займає-одержує, і що-бо може їх не пропускати”. (згідно словника)
Вичитка: От спробуйте-но відкидати потрохи від вашого розуміння тіла (ідеально-матеріального об’єкта) все, що у ньому є досвідного (емпіричного - взятого з досвіду мислення, очевидно, також і апріорного (передуючого) у досвідному (здобутому через досвід)) : колір, твердість чи м’якість, вагу, непроникність… тоді… все-таки залишиться щось – простір, який тіло (знання про тіло) (тепер уже зовсім зникле) займало, і… його (простір) ви уже не зможете відкинути.
( І Кант Критика чистого розуму Вступ ІІ. Ми перебуваємо у володінні апріорних знань, і навіть звичайного розуму без таких знань не буває, другий абзац).
27.09.2018 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 66 – Адель Станіславська - Олександр Жилко (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65. 5 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65. 5 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1116 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1116 seconds