Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Два аргумент...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Два аргумент...
(спроба простої логічної схеми)
“... und die Vernunft zeigt hier ein doppeltes, einander widerstreitendes Interesse... - ... і розум показує тут один подвійний, взаємно-суперечливий інтерес...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Тепер...
... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
Так-ні...
... всяке заперечення в людській свідомості мусить бути подано (подається тепер), у вигляді ствердження того ж заперечення, як це було із сумнівом та впевненістю в “Аргументі раз...”: я впевнений – сумніваюсь! От вам анекдотична ситуація: коли жінка каже ні – ні!.. то друге ні є, або підтвердженням першого ні, тобто так-ні, або запереченням першого ні... що справжній, сповнений потенції, мужчина, чи так чи сяк, вважатиме за так... Що, зрештою, в людській свідомості вся дійсність, - чи дійсність так, чи дійсність ні, мусить бути присутньою (ствердженою), а це, для мене, значить ще одне, зверхнє – так!
Багатоповерхівка
“... deren einige (die vorzüglich spekulativ sind), der Ungleichartigkeit gleichsam feind, immer auf die Einheit der Gattung hinaussehen, die anderen (vorzüglich empirische Köpfe) die Natur unaufhörlich in so viel Mannigfaltigkeit zu spalten suchen... - ... його деякі (переважно спекулятивні посилання), маючи неоднорідність за ворожу, завжди на єдність ґатунку (родів, видів) посилаються, інакші (переважно досвідні голови) готові природу безперервно на численну різноманітність розколюючи шукати...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Спрощуючи сказане, тепер, присутнім-відсутнім Іммануїлом Кантом, цитоване мною-вище: про поділ людського розуму на такий, що роздрібнює спільне так на окремі так-так і так-ні... і на такий (розум), котрий узагальнює дрібніші так-ні і так-так в об’єднане так...
З допомогою такої аналогії я уявляю, що дійсність свідомості це така собі багатоповерхівка де, на першому-умовному поверсі, всі ні та так існують (existiert) окремо-рівноправно, а вже дивлячись на них з другого-умовного поверху можна сказати котре з них так-так і так-ні, - з третього поверху можна вже сказати: так так-так і так так-ні...
І от, людська свідомість, побігавши по умовних поверхах, звела все докупи, тепер, зрештою, видає цілком серйозне-наукове бачення: світ розширюється, розпадаючись та скуплюючись, з якоїсь єдиної дійсності-так, котра була розміром з макову зернину, в процесі подібному на вибух... І свідомість, вимушена сприймати-розуміти дійсність в понятті часу, аргументує: а до того, на місці нинішнього світу, була якась порожнеча – так зване ніщо...
Щось, як ото відсутній Кант... тепер присутній тут у вигляді ідеї в “маковому зерні” фантастичних розмірів тепер?..
09.12.2016 р.
“... und die Vernunft zeigt hier ein doppeltes, einander widerstreitendes Interesse... - ... і розум показує тут один подвійний, взаємно-суперечливий інтерес...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Тепер...
... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
Так-ні...
... всяке заперечення в людській свідомості мусить бути подано (подається тепер), у вигляді ствердження того ж заперечення, як це було із сумнівом та впевненістю в “Аргументі раз...”: я впевнений – сумніваюсь! От вам анекдотична ситуація: коли жінка каже ні – ні!.. то друге ні є, або підтвердженням першого ні, тобто так-ні, або запереченням першого ні... що справжній, сповнений потенції, мужчина, чи так чи сяк, вважатиме за так... Що, зрештою, в людській свідомості вся дійсність, - чи дійсність так, чи дійсність ні, мусить бути присутньою (ствердженою), а це, для мене, значить ще одне, зверхнє – так!
Багатоповерхівка
“... deren einige (die vorzüglich spekulativ sind), der Ungleichartigkeit gleichsam feind, immer auf die Einheit der Gattung hinaussehen, die anderen (vorzüglich empirische Köpfe) die Natur unaufhörlich in so viel Mannigfaltigkeit zu spalten suchen... - ... його деякі (переважно спекулятивні посилання), маючи неоднорідність за ворожу, завжди на єдність ґатунку (родів, видів) посилаються, інакші (переважно досвідні голови) готові природу безперервно на численну різноманітність розколюючи шукати...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Спрощуючи сказане, тепер, присутнім-відсутнім Іммануїлом Кантом, цитоване мною-вище: про поділ людського розуму на такий, що роздрібнює спільне так на окремі так-так і так-ні... і на такий (розум), котрий узагальнює дрібніші так-ні і так-так в об’єднане так...
З допомогою такої аналогії я уявляю, що дійсність свідомості це така собі багатоповерхівка де, на першому-умовному поверсі, всі ні та так існують (existiert) окремо-рівноправно, а вже дивлячись на них з другого-умовного поверху можна сказати котре з них так-так і так-ні, - з третього поверху можна вже сказати: так так-так і так так-ні...
І от, людська свідомість, побігавши по умовних поверхах, звела все докупи, тепер, зрештою, видає цілком серйозне-наукове бачення: світ розширюється, розпадаючись та скуплюючись, з якоїсь єдиної дійсності-так, котра була розміром з макову зернину, в процесі подібному на вибух... І свідомість, вимушена сприймати-розуміти дійсність в понятті часу, аргументує: а до того, на місці нинішнього світу, була якась порожнеча – так зване ніщо...
Щось, як ото відсутній Кант... тепер присутній тут у вигляді ідеї в “маковому зерні” фантастичних розмірів тепер?..
09.12.2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
