ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.12.04 23:51
Пригорнись – і я тебе зігрію,
Обійму, притисну до грудей.
Хай довкола віють сніговії –
Не холонуть душі у людей.

Тата Рівна
2020.12.04 22:07
коли мені було десять — цей світ був великим
у ньому гинули чужі люди
на чужих війнах
і чужі голодні діти помирали від нестачі хліба й води
страшне слово СНІД снилося мені ночами
й здавалося
що це вогненна куля
яка напевне колись спалить когос

Іван Потьомкін
2020.12.04 13:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Олександр Олехо
2020.12.04 11:38
Немає вічного ні в чому.
На вістрі часу – суща мить.
Заради неї ставлю кому.
Що не потоне, то згорить.

Хтось пише щиро і розлого.
А хтось кахикне: срамота…
На авансцені спіч німого.

Ігор Деркач
2020.12.04 10:19
То затихає, то лунає знову
собача пісня про легальну мову...
Не важко угадати – це язик
у вигляді священної корови,
яку доїти пролетарій звик.

І хто його, як Лєнін, не вивчає,
поет ВеВе(глашатай!) нагадає,

Сергій Губерначук
2020.12.04 08:30
О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!
Коли обваляться світи –
це буде знак.
Це означатиме, що ти
і тільки ти –
була в основі самоти
в кінці мети.

Віктор Кучерук
2020.12.04 08:24
Десь отам за густими туманами
Застигають відразу льоди
І ялинки вогнями різдвяними
Тішать погляди людські завжди.
Там тяжіють дарами святковими
Не прилавки – родинні столи
І майбутнє не сіє страховини
Там нікому чомусь будь-коли.

Микола Соболь
2020.12.04 07:25
Все very good*, мій брате, охолонь!
Чи варто в бій іти за Україну?
Простіше, мабуть, здатися в полон
і бити чолобитну на колінах
й лизати ноги сівшому на трон…

Чи буде так? Вирішувати нам.
Чекаємо звитяги, чи поразки?

Тетяна Левицька
2020.12.03 23:48
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!

Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,

Володимир Бойко
2020.12.03 23:47
Перекреслює дорогу
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.

Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом

Іван Потьомкін
2020.12.03 18:14
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Сергій Губерначук
2020.12.03 06:15
Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.

Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак

Ярослав Чорногуз
2020.12.03 01:57
А любов золотими нитками
Вишиває зірки в небесах...
Я б усипав троянд пелюстками
Чарівливий твій зоряний шлях.

Де б не йшла — усміхалися віти,
І леліяли б кожен твій крок
І черемха й бузок, гіацинти -

Володимир Бойко
2020.12.02 20:40
Три дні виблискував пухнасто
Неповнолітній перший сніг
І потай мріялось про щастя,
Що прихилилося до ніг.

Та сніг пустився за водою,
Як повернулося тепло.
І щастя вкрилося імлою,

Роксолана Вірлан
2020.12.02 20:27
І вже...і вже...і вже не має значення-
Куди летять осінні стежі страчені,
Куди пливуть вітрила пошматовані
В які моря - в які глибокі повені,

В якому часі вихлялому й сірому
Крило, мов лезо, розсікає віхолу.
І вже не має ніякого значення,

Тетяна Левицька
2020.12.02 19:19
В "Паркових озерах" причаїлась тиша.
Явори високі спокій стережуть.
Все заполонила голубе узвишшя,
Від землі до неба - хмарна каламуть.

Де-не-де на дерні поруділе листя,
Паморозі іній посріблив газон.
Лавочка холодна, сутінки імлисті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Аргумент три... Чотири аргумент...
(спроба простої логічної схеми)
Реальність...
    ... однак, мені, зійде тепер на сумнів: Якась сумнівна та реальність є. Все миготить - міняється летить... Свідомість всього не встигає охопити й одне напевне знає, що сумнівається реально... А все сумнівне - наче камінь в котрому засумнівалася реальність, що він насправді камінь – прах... порохи тепер... Коли таку реальність осягаю умом та оглядаю – ото-то смітничок... тепер ще й інтернет... щоб порох людських душ десь мав всідатись... сфото-фо-графую “щось бекіні”, ляпну – думаю – ага, десь там собі подінеться... бо там – безодня, типу.
    Неправильно, старих нас, досі вчили, що смітник погано... лиш треба хлам той попалити та закопати та насадити кущиків всіляких... а там... прийде добра зима... то й замете все білим снігом і душа возра... Душа ж то знає, що той білий сніг – то прах води... і що вона, душа, прахом теж уже припала добре... порохами всіляких там Шевченків та Кантів... та Лесь Українок... і що кожна-всяка душенька, тепер-вже, має своє безконечне право на всілякі-власні порохи... в реальності...
    От думаю собі – помру... кудись подіну-ся, а хоч на смітничок минулого - тай спо-о-окій... Але нема минулого і не хоче світ дівати-ся... за щораз цупкіше тримає купи доокола все, глянь: за ногами тягнеться тепер до хати з інтернету... якесь там “Лєнін - порно”… та лайно собаче... сумнівна реальність - сумнівна... вірніше реальна сумнівність - реальна... за щораз.
Така то вже зараза та реальність...
    ... все вона зверху та зверху... ще пів біди, як ідеться про якусь конкретну матерію... та про звичайний собі атеїзм. Але те, що ми насправді маємо, тепер, за матерію – тепер суцільна фантазія самої ж матерії про саму ж матерію (в комп’ютері - а ми ж то думали, що тільки в людській голові), ще й незнищенна вона, згідно тих-її фантазій... а той атеїзм – виявилось - один суцільний доказ Бога, ще з самого початку, як якась, ну зовсім не логічна, спроба позбутись Неприсутнього а далі – все химерніша й химерніша потреба доказувати відсутність відсутнього, що, навіть в межах матеріалістичної логіки, - доказів, завідомо, не потребує... Нема-є, той нема – чо верещиш? І що, насправді там, шкребе порожню душу того атеїста, то є – потребою показати комусь, свою-власну, дулю... навсього.
    Той самий сумнів, котрий тре камінь в порохи - тепер на дні морському шар за шаром пресує ті порохи на камінь... і хай сумніваєшся ти обґрунтовано – реально говорити можеш лиш про природу свого сумніву, бо перед тим щоб щось відкинути...
    Така вже та реальність – тепер і зверху так*!
*Тепер...
... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
    “... und die Vernunft zeigt hier ein doppeltes, einander widerstreitendes Interesse... - ... і розум показує тут один подвійний, взаємно-суперечливий інтерес...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
17.12.2016 р.
Чотири аргумент...
(спроба простої логічної схеми)

Із 1000 Дверей - 999 Ілюзія,
Одні - Реальність

За бажаннями
Нічого ми не бачим,
Бо це-світ ілюзій,
Не життя,
Забирає всю нашу
Увагу,
А у двох світах
Відразу - ну, ніяк.

Мольфар*

Варіативність...
    ...це технічне слово, здавалось би, й не римується, навіть... і в філософії у Канта, дотично, можна цитувати як численну різноманітність єдиного: “... deren einige (die vorzüglich spekulativ sind), der Ungleichartigkeit gleichsam feind, immer auf die Einheit der Gattung hinaussehen, die anderen (vorzüglich empirische Köpfe) die Natur unaufhörlich in so viel Mannigfaltigkeit zu spalten suchen... - ... його деякі (переважно спекулятивні посилання), маючи неоднорідність за ворожу, завжди на єдність ґатунку (родів, видів) посилаються, інакші (переважно досвідні голови) готові природу безперервно на численну різноманітність розколюючи шукати...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
    Та коли застосовувати до поняття реального визначення тепер (навмисне оминаючи поняття часу), то та, всяка там, різноманітність є тепер лише варіативністю одного й того самого тепер...
Але реальність – то така зараза – усе що є, чи тисяча ілюзій – чи мільйон - усе тепер** реальність так!
*Василь Мольфар - Ілюзія-Реальність https://www.facebook.com/868881799863548/videos/vb.868881799863548/1184831344935257/?type=2&theater¬if_t
** Тепер...
    ... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
17.12.2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-17 13:31:44
Переглядів сторінки твору 1159
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.11.12 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 14:52:17 ]
Леся не така вже й атеїстка. А Шевченко ще при житті не вписувався в один простір з Кантом, називаючи його куцим німцем вузлуватим.
З висновком у останній тезі можна погодитись, але не тут, а там, коли нас не буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-17 17:00:51 ]
...дякую, дякую, дякую... прах (котрий насправді мені милий), про котрий йде мова до атеїзму стосовно відносний... а враховуючи - що то аргумент на користь Бога поза всіляким сумнівом... і що це з мого боку - провокація беззаперечна як завжди... і що все це така реальність - я Вам вельми вдячний!
Здоров'я Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-12-19 10:47:18 ]
Ярославе, твоє бачення філософії Канта - оригінальне. Здається, все більше домінує в ньому наша сучасність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-19 21:51:41 ]
...Кант казав про вічне... а вічне саме тепер і триває... діалектика мусить бути винахідливою...
Дякую Богдан!