ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2018.02.25 20:43
Сьогодні Лесі Українці виповнються 147! Вчора до цієї дати по каналу "Культура" з Волинського меморіального музею був репортаж про збережені рукописні архівні документи Лесі Українки, серед них вперше показано на камеру зошит з фольклорними записами т

Олександр Сушко
2018.02.25 20:21
А ваговиті заздрісні таки.
Довбають дятли поетичну гілку.
З букета вівці смичуть пелюстки,
На дрова перепилюють сопілку.

З хазяїна у власному саду
Останній сік висотують прибульці:
-Ось тут не те, не так, не до ладу,

Іван Потьомкін
2018.02.25 18:11
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густ

Світлана Майя Залізняк
2018.02.25 15:17
Солома, шовк, щириця -
У віршику Петра.
Стомилася правиця,
творіння - на ура...

Лисиця хвалить: "...любо...".
Скрекоче жабка: "...єс...".
Петро оближе губи,

Олександр Сушко
2018.02.25 15:13
Йдуть у владу тільки шахраї?
Ледарі брехливі та підступні?
Ну то й що? Хай гавкає зоїл,
Теж знайшовся - лицар непідкупний.

Хай мозолить рало бевзю длань,
Поціляє снайпер у аорти:
В час важкий сховає Іордань,

Ірина Вовк
2018.02.25 11:45
Такі змерзлі, холодні очі…
Що ти в них приховала? – муку
Незагоєну, незализану, не залиту хмільними чарами…
Сухо час відбиває годинник.
Зайшлий кіт жалібно муркоче.
О подай мені швидше руку,
Бо помру я під цими ударами…

Сергій Гупало
2018.02.25 10:32
Нещодавно у столичному видавництві «Український письменник» з’явилася нова книга Сергія Гупала. Роман «Люди і трафарети» – не тільки легенька сув’язь картин учорашнього життя українців як на рідній землі, так і за кордоном, на заробітках... Цей твір – св

Ольга Паучек
2018.02.25 08:54
Під ногами біла ковдра
Рип - рип,
В оборозі стара хвіртка
Скрип - скрип,
А собака з-поза хати
Гав - гав...
Що зима прийде я ,звісно,
Знав? Знав!

Микола Дудар
2018.02.25 01:26
Я пригощу тебе морозивом…
І замалюю твій анфас
Велібром, віршем, встигну - прозою
І віддішлю в майбутнє нас…
На себе звідти споглядатимо
Найкраще буде олівцем.
Хто зна, щось може ми і втратимо?
Але сьогодні не про це…

Ярослав Чорногуз
2018.02.24 22:19
І (ХІІІ)
Найвища краса – це краса вірності.

Олесь Гончар

Імлу прониже ніжний сонця спис –
На луках бродять красені Пегаси –
Зберігачі кохання таємниць,

Марґо Ґейко
2018.02.24 21:56
Передсердя одне з двох належить мені?!
Чи це, дійсно, кохання, а може все ж ні?!
Я незручні питання поставлю, pardon!
Ви - Галантний Жуан, Маньєристе, Ви - Дон?

Гострі скелі вкривають пухнасті сніги.
Сніг важкий, хоч сніжинка не має ваги.
Пророст

Олександр Сушко
2018.02.24 20:46
Не писатиму усе підряд,
Гонорари дуже мені любі.
Ставить видавець дезидерат*:
Казочка дитяча - з морем трупів.

Хай од жаху гикає читач
І ковтає безупину ліки.
Зароблю тоді лише на харч,

Володимир Бойко
2018.02.24 18:19
Король без почту – не король,
Придворних завжди вистачає.
Та при дворі найпершу роль
Не кожен підданий зіграє.

Принцесо всіх двірських інтриг,
Балів придворних королево,
Де твоя щирість кришталева,

Ярослав Чорногуз
2018.02.24 12:36
Чи винна з інтернету аватарка,
Чи віршів начиталась моїх ти?!
У мене закохалася поштарка
І шле мені закохані листи.

ПРИСПІВ:

Поштарочка, поштарочка, поштарка

Вікторія Торон
2018.02.24 12:33
ПІДСУМОК Дороті Паркер

Порізи болять,
Вода в ріці мочить,
Кислоти бруднять,
Від «хімії» корчить.
За зброєю стежать,
Газ буде смердіти,

Іван Потьомкін
2018.02.24 11:39
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість весні?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20

Микола Соболь
2017.01.25

Яна Правобережная
2016.05.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 ОРФЕЙ І ЕВРІДІКА. Маленька поема-діалог
Поема створена у співавторстві з поетесою Тетяною Череп-Пероганич

У людства далеко не кращі часи...
Спинись і послухай оті голоси,
Що чути, неначе потік джерела...
Немов поцілунок, торкнеться чола

Кохання одвічного спомин віків...
І кожен шукає до нього шляхів...
Та, хоч буревієм шляхи замело,
Кохання надія вінчає чоло.
..........................................
… Моя Еврідіко, чому я не зміг
Дотриматись слова –
Ще крок – і поріг…
Ступили би з мороку в царство любові.
Як жаль, що розтануло все на пів-слові…
На ложе любові поклав би тебе…
Та де ти, кохана, тепер? Де ти? Де?

А тілу так хочеться втіху відчути…
Із Царства ж Аїда назад не вернути…
Ти там, а я тут. Тішу спомином серце:
Коли ми удвох… Щастя дощиком ллється…
Як хвилі на морі – одна до одної -
Отак ти і я…
Двоєднання з тобою…

Цілунками пестив би знов твої груди…
Тепер тільки спогадів музика всюди…
....................................................

І спомином, повним п’янких протиріч,
Відлунням у горах нашіптує ніч...
....................................................
- О ні... Ну не міг ти, Орфею, чекати,
Допоки ми вийдемо з царства пітьми...
Твій розум, затьмарений місяць Гекати,
Накази Аїда здолати посмів...
Нездійснена мрія...
Та я розумію...

А як ми кохалися... Вуглики жару-
Твої поцілунки на тілі рясні...
Як, втомлений шалом, ти грав на кіфарі,
А я танцювала в оголенні снів...
І дихали груди...
Цього вже не буде...

П”янкий, наче ночі царя Валтасара,
Твій погляд востаннє пекельним вогнем
Обпік мене всю, спопеляючи жаром...
О, як же ти прагнув... Ти прагнув мене...
Мене вже немає...
Та я вибачаю...

Немає... І лиха я шепіт сприймаю...
Глумління розпусти... Йому залюбки
Приниження гідності... Знаю... Я знаю-
Вакханки розірвуть тебе на шматки,
О мій кіфареде,
Мій мащений медом...
.............................................
Розлука приходить, коли не чекаєш.
Спочатку знаходиш – а потім втрачаєш.
Печальні минулі історії вчать

Нас слово тримати, аби не втрачать…
Аби не губили ніколи повік
Орфеї коханих своїх Еврідік.


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116121703487





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-17 10:47:47
Переглядів сторінки твору 1166
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.090 / 5.5  (4.670 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.996 / 5.5  (4.741 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.02.22 01:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 11:46:37 ]
Чудово, Серго! Відчувається, що жінка приклала руку до Вашої поеми."Коли ми удвох… Щастя дощиком ллється…",
так може сказати тільки жінка.
Може тому, так пристрасно вийшло, бо ви доповняли один одного, молодці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 11:49:11 ]
О, Ви здогадливі))) Не кожен відчуває, хто веде яку партитуру))))))))))))) Мерсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:00:12 ]
Не дарма ж Маяковський казав: Землю попашем, попишем стихи. Це - щодо співавторства. А щодо успіху, то він не такий очевидний без Орфея і Еврідіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:13:49 ]
Як в діалозі
-хто казав, що буде легко?
-ніхто не казав, що буде важко)))
Щодо успіху... Я не оцініюю себе сам) Виконання теми цілком достойне, і це вже непогано "на коврє із желтих лістьев" нещасної нашої укр. літ...
Скажімо так- АВТОРИ ЗАДОВОЛЕНІ. Як і читачі, доречі)))
Взаємно чекаймо нових тем і виконань.
Спасибі, Ігорю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-12-18 17:40:43 ]
Цікаво, чи наше шановне панство буває колись ЦІЛКОМ задоволене? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-18 18:49:32 ]
Я радий, що Серго розуміє мене без правки - без Орфея у Еврідіки. Ми, включаючи шановне панство, зайвими дифірамбами уже не дуже тішимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 15:43:31 ]
Серго, раджу бути рішучішим у постановці питань і в їх розв'язуванні.)
Доброго співавтора маєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:46:33 ]
Вікторе) Я може і розв"язую питання, проте от що-що, та ставлю деякі питання ну от аж ніяк не я)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-12-18 17:39:01 ]
"-Як важко на світло іти із пітьми...
Моя Еврідіко, мене обніми!
Лиш я озирнувся - глуха та німа
У царстві Аїда ти зникла сама..."
Шануймося, панство! Ніколи повік
Уже не вернути своїх Еврідік
З тих кіл, де наруга тенета сплела
Підступна, півсонна, тягуча та зла...
**********
Дуже майстерно написано. Браво, Таня і Сергій! Народилася в мене одна ідея, як цю тему іще можна обіграти. Але... почекайте, майте терпіння. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-20 00:04:39 ]
Ви ще та вигадниця, Ірен)))))))) Ціную Вашу творчість... А як Ви ловите тему!.. А які ми з Вами створили спільні речі!.. І ще створимо... Руку, мадам!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2017-01-20 23:37:25 ]
Я виконала свою обіцянку! Виставляю свою версію Орфея та Еврідіки!