Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.18
07:30
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.
2026.08.18
06:11
Александрійське полум'я
…Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.
2026.08.17
20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?
2026.08.17
20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
2026.08.17
19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак
2026.08.17
13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
2026.08.17
13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
2026.08.17
13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно.
Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи.
Із зони комфорту потрапив просто на зону.
Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…»
Проблеми із го
2026.08.17
11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
2026.08.17
10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
2026.08.17
09:19
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.
На пляжі загоріло.
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослава Шевченко (1989) /
Іншомовна поезія
ДАЛЕКИХ ЗВЕЗД МЕРЦАНЬЕ ЗОЛОТОЕ…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДАЛЕКИХ ЗВЕЗД МЕРЦАНЬЕ ЗОЛОТОЕ…
Далеких звезд мерцанье золотое…
Ты видишь яркий свет на небесах.
Он призрачен и зрим, он за мечтою
Тебя зовет… Широк твой крыл размах.
В дали небесной чудится, что небо
Крылом коснулось черточки земли.
Лети на свет! Ты в сумраке, на дне был,
Где засыпают в море корабли.
Здесь – тишина, там – суета мирская,
Морской прибой тебя погрузит в сон,
И звук его нелепою тоскою
Забьется с твоим сердцем в унисон.
Ты на песке оставишь все печали,
В пучину смоет их морской прибой,
А звезды заблестят, как и сияли,
Когда ты видел в них ночной покой.
Ты взор свой обратишь к ночному небу,
Где звезды, как ночные маяки,
Он скажет, что ты – здесь, ты – здесь, хоть где бы
Ты ни был, но твой след хранят пески.
Ступай по ним, ступай по ним небрежно,
Как моряки, уставшие в пути,
Морской песок хранит твою надежду,
Ее не властны волны унести…
Мерцанье золотых над головою,
Шум волн, что разбиваются вдали…
Ты грезишь наяву… Лишен покоя,
Ты небо отрываешь от земли.
Не наяву ты видишь эти звезды,
Что озаряют светом все вокруг,
На берег возвратиться будет поздно,
Когда рассвет проснется рядом вдруг.
Но вот рассвета алая полоска,
Из сумрака – пустые города…
И эхо – звездной ночи отголоски,
И в темноту упавшая звезда.
2014.04.01
Ты видишь яркий свет на небесах.
Он призрачен и зрим, он за мечтою
Тебя зовет… Широк твой крыл размах.
В дали небесной чудится, что небо
Крылом коснулось черточки земли.
Лети на свет! Ты в сумраке, на дне был,
Где засыпают в море корабли.
Здесь – тишина, там – суета мирская,
Морской прибой тебя погрузит в сон,
И звук его нелепою тоскою
Забьется с твоим сердцем в унисон.
Ты на песке оставишь все печали,
В пучину смоет их морской прибой,
А звезды заблестят, как и сияли,
Когда ты видел в них ночной покой.
Ты взор свой обратишь к ночному небу,
Где звезды, как ночные маяки,
Он скажет, что ты – здесь, ты – здесь, хоть где бы
Ты ни был, но твой след хранят пески.
Ступай по ним, ступай по ним небрежно,
Как моряки, уставшие в пути,
Морской песок хранит твою надежду,
Ее не властны волны унести…
Мерцанье золотых над головою,
Шум волн, что разбиваются вдали…
Ты грезишь наяву… Лишен покоя,
Ты небо отрываешь от земли.
Не наяву ты видишь эти звезды,
Что озаряют светом все вокруг,
На берег возвратиться будет поздно,
Когда рассвет проснется рядом вдруг.
Но вот рассвета алая полоска,
Из сумрака – пустые города…
И эхо – звездной ночи отголоски,
И в темноту упавшая звезда.
2014.04.01
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
