ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Мысль
Бывает, прямо с утра - а встал ты затемно, как всегда, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, ну да, кошачьим льющимся шажочком вдоль стеночки на кухоньку шмыг, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!

Озаряет тебя мысль, и не мысль, а мыслищща, откровение в пять слов - и вся правда в них, и такие эти пять слов точные, ни дать ни взять, и в таком порядке - ну, филигрань-финифть, 32 карата, антик марэ, глубочайший риспект.

А тут чайничек закипел, кофеечек в турочку забросить, смакуя мыслищщу и осторожно касаясь кончиками каких-то маленьких, неважных, пережеванных мыслей тех самых ее заветных пяти слов: а ну, а что, если вот это слово сюда? Неееет, милый мой, не трожь, а насыпь-ка ты лучше себе сахару в чашку. Опачки, сахарница пуста - в ящик, пакет сахару тащим наружу - в сахарницу его! Ёпта, просыпал кругом, где-то тут веничек...

А тут за окном розовое - мать моя женщина, рассвет сегодня небывалый, ну и пусть, что такое уже тыщщу раз видано-фотано, а ну-мо, а ну-мо мне телефончик. Щелк, щелк, щелк! - да уж, на большом мониторе не то будет, разбавится пиксель, разжижится цвет, поплывет картинка, но вот это вот за окном - умереть - не встать, а на дисплее телефона - мммммм...

Ой, кофе убежал. Тэкс, щас мы его тряпочкой... Нету тряпочки. Кончилась вчера тряпочка. И не куплена. Ай-ай-ай, как нехорошо... А ведь у меня мыслищща - ой, так я вам скажу без всякого вранья, что такую мысль надо сразу золотыми буквами на скрижали. В пантеон ее! В глобальные эфиры! Как там оно? Щас, щас, подотру кофе, сяду за стол, раскрою ноут - и моментально запишу.

Трам-тарарам! Время-то уже - ой-ё-ёй!!! Та-да-да, та-даааа! Встаем, в школу, чмок, зубы, кофе, чмок, жетоны, портфели, ногти, зубы, кофе, бегом-бегом-бегом, чмок, метро, двери закрываются, не прислоняемся, не впервой, едем-едем-едем, боже ж мой, какой Днепр, привет-привет, ага, день начался, ну, да, давай... Что-то я забыл как будто? Ах, да, щас, антик марэ, пять слов, да, конечно, давай, до завтра...

...Упал как попало, уснул озабоченно, но зато коротко, затемно вскочил, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, кошачьим шажочком шмыг на кухоньку, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!

...Пять слов. Вся правда. Финифть-филигрань. Ничего не помню. Итить-колотить. Твою дивизию! Это ж раз в жизни. Это Нобель. Пулитцер. Грэмми c мечами, крестами, розовыми бантами и дубовыми листьями. Это ж...

А тут и чайничек закипел.

2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : П'ять слів


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-19 13:12:10
Переглядів сторінки твору 714
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній