ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

Я намагаюсь вигадати осінь,
якої не було на мапах й в книжках...
Вона прийде вночі. Промінням босим
торкнеться сну на півдні мого ліжка.
Вона, як сукня, куплена на свято
і досі ще не вдівана у люди.
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли купальські трави в груди.
А ти питаєш, чом мої гостини
завдовжки в серпень – на твоєму старті.
Ну як нам прокидатись в місті з глини,
якого не знайти на жодній карті?




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Рибар 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-02 20:27:08
Переглядів сторінки твору 9060
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.929 / 5.63  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2007-06-02 20:54:19 ]
По-осынньому дивовижно гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-03 22:22:46 ]
Наталочко, глиняне місто Ваше заражає нашу свідомість і вперто живе:
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли купальські трави в груди. - лише два рядки, але ЯКІ!
Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-04 22:47:49 ]
Шановна п.Наталко! Написано талановито. Почуття любові пульсує, любов зодягнена в світле мереживо думок, неоголена.
Але окремі рядки "пошкрябати" варто (наприклад "...й в книжках")
Доброзичливо О.Маївка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-06-04 23:02:42 ]
Дякую за відгуки, друзі!
Пане Олесю, - погоджуюсь.Ось тільки не вживаймо слова "пошкрябати" - вже саме його звучання ріже слух! Вірш - це жива істота (чи маю я рацію?), тож карще вже реанімувати, навіть порізати тощо.
Доброзичливо - Наталка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 20:39:57 ]
Шановна п. Наталко, Ви дійсно маєте рацію, коли стверджуєте, що "вірш-це жива істота". Але живою істотою є лише той поетичний твір (не просто - вірш), який хвилює душу й серце, "додає" читачеві розуму.
А щодо вжитого мною слова "пошкрябати", то не суть важливо, бо в контексті реагування воно, те слово, хоч і "ріже слух", але не понижує мого хорошого настрою від прочитаних Ваших поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-23 16:48:18 ]
Пані Наталю, чудова осіння композиція, просто скарбниця образів!
До слова, хотіла б подякувати Вам за підтримку на конкурсі Майстерень, для мене великою честю було отримати такий відгук на свій доробок від Вас як справжнього майстра слова. Буду вдячна, якщо при нагоді прокоментуєте якісь із моїх поезій. Ще раз спасибі і мої шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:44:31 ]
Якого міста не знайдем на карті?
Отого, що і ми не варті?
Дякую тобі, Наталочко, за теплі рими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Гнатюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-08 14:36:15 ]
Здрастуйте, Наталю!Неперестаю захоплюватися Вашими творами!Нових Вам досягнень на творчій ниві!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-17 09:55:16 ]
"Промінням босим" - неймовірно сподобалось...

Шкода, що тут немає функції "додати в обране" - були б у мене там і авторка, і вірш :)

А на фото автора - надзвичайна красуня!!!

З повагою та захопленням,