ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

Я намагаюсь вигадати осінь,
якої не було на мапах й в книжках...
Вона прийде вночі. Промінням босим
торкнеться сну на півдні мого ліжка.
Вона, як сукня, куплена на свято
і досі ще не вдівана у люди.
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли купальські трави в груди.
А ти питаєш, чом мої гостини
завдовжки в серпень – на твоєму старті.
Ну як нам прокидатись в місті з глини,
якого не знайти на жодній карті?




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Рибар 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-02 20:27:08
Переглядів сторінки твору 9131
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.929 / 5.63  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2007-06-02 20:54:19 ]
По-осынньому дивовижно гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-03 22:22:46 ]
Наталочко, глиняне місто Ваше заражає нашу свідомість і вперто живе:
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли купальські трави в груди. - лише два рядки, але ЯКІ!
Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-04 22:47:49 ]
Шановна п.Наталко! Написано талановито. Почуття любові пульсує, любов зодягнена в світле мереживо думок, неоголена.
Але окремі рядки "пошкрябати" варто (наприклад "...й в книжках")
Доброзичливо О.Маївка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-06-04 23:02:42 ]
Дякую за відгуки, друзі!
Пане Олесю, - погоджуюсь.Ось тільки не вживаймо слова "пошкрябати" - вже саме його звучання ріже слух! Вірш - це жива істота (чи маю я рацію?), тож карще вже реанімувати, навіть порізати тощо.
Доброзичливо - Наталка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 20:39:57 ]
Шановна п. Наталко, Ви дійсно маєте рацію, коли стверджуєте, що "вірш-це жива істота". Але живою істотою є лише той поетичний твір (не просто - вірш), який хвилює душу й серце, "додає" читачеві розуму.
А щодо вжитого мною слова "пошкрябати", то не суть важливо, бо в контексті реагування воно, те слово, хоч і "ріже слух", але не понижує мого хорошого настрою від прочитаних Ваших поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-23 16:48:18 ]
Пані Наталю, чудова осіння композиція, просто скарбниця образів!
До слова, хотіла б подякувати Вам за підтримку на конкурсі Майстерень, для мене великою честю було отримати такий відгук на свій доробок від Вас як справжнього майстра слова. Буду вдячна, якщо при нагоді прокоментуєте якісь із моїх поезій. Ще раз спасибі і мої шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:44:31 ]
Якого міста не знайдем на карті?
Отого, що і ми не варті?
Дякую тобі, Наталочко, за теплі рими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Гнатюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-08 14:36:15 ]
Здрастуйте, Наталю!Неперестаю захоплюватися Вашими творами!Нових Вам досягнень на творчій ниві!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-17 09:55:16 ]
"Промінням босим" - неймовірно сподобалось...

Шкода, що тут немає функції "додати в обране" - були б у мене там і авторка, і вірш :)

А на фото автора - надзвичайна красуня!!!

З повагою та захопленням,