ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Проза

 Продовження ( Ну як тебе не любити, Києве... )
3.
- На Вишгородську, - людина всілась спереду, посміхнулась. Таке буває рідко.
- На Вишгородську?- перепитуєш. - Якщо можна, без цигарок? - відразу розставляєш все на свої місця… Оглянеш. Задоволений. Людина одягнена зі смаком. Шикарний парфум. Добротне осіннє взуття. Сіра спортивна куртка на спортивній фігурі… В очі кидається модний кашкет. Обручка на правій… Акцент. Звідки? Через хвилину:
- А ви звідкіля? І як вам Київ, надовго?… - звичайні питання, воно завжди так… З Воскресенки на Вишгородську через Московський. Тягучка. Перед мостом дтп. Нічого серйозного. Треба ж згаяти час якось…
- Бізнес. Откуда я? З Чорногорії… А Кієв очень красивей, очень… - і знову посміхнувся. - А как у вас?, - мабуть про те, чим ти займаєшся і як живеш. А то він не бачить? По твоїх очах усе видно. По твоїй машині - все зрозуміло.
- Кінці з кінцями, як більшість - відповідь коротка. - Вона спасає, - маєш на увазі жигулі, бо обидві руки саме на кермі, і ти легенько прицмокуєш язиком… - Ласточка. З усіх, а їх було, різних… більше двадцяти, ця найрозумніша - зайвий раз нюні не розпускає. Хіба що допече, то прямо на подвір’ї ляже, вгрузне в землю і стогне за всі болячки разом… Ні метра із двору. А щоби там, десь на дорозі, посеред траси - ні, тільки дома. Збрехав. Було. На Виноградарі, під лісом, накрився трампльор… Тягти на буксирі в село - дурня. Залишив. Двері не замикаються. Багажник так. Знімаєш акумулятор. Просиш у Господа Бога, читаєш молитви до усіх янгелів зразу… Зранку в магазин, знайомий довіз на Виноградар. Боже! Усе на своїх місцях. А могло бути як Молдавії? Приїхав до знайомої ще по Комсомольську-на-Амурі, котра вийшла заміж… Наранок без колес, усі чотири зразу… З Оленкою ви дійсно друзі, вона гарнюща… ой гарнюща! приїхав - бо обіцяв… тим паче, півтора роки віддав службі в Кишиневі - чому б не провідати? Розказуєш своєму пасажиру ще кілька дивних історій… А він тобі про своє, далеке від твого…. Бізнесові люди! Ти його розумієш… Класний пасажир! Жаль, що так швидко доїхали…
- Щас нада направо, на свєтофорі…
- Єс, бу сдєлано.
Чудовий день. Рибний… Ти задоволений. Добре попрацював. Притомило. Недалеко площа Шевченка… а там на Водогін, крізь Вишгород через продуктовий… Ще встигнеш на річку освіжитись… Сьогодні бокс. Молодший Кличко, правда старший імпонує більше….
- Вот возле етово под’єзда. І нужно будєт почекать… Всєво пару мінут… Вдруг дома нету?! Пєрвий поверх… окна вот на нас смотрят… - його акцент викликає повагу, посмішку… Ти погоджуєшся, і згоден чекати скільки завгодно. За цей короткий час ти і про себе розповів, і його вислухав - ви майже друзі… так повино бути. Він сує сотку долларов… Ти вигрібаєш з потайної кишені усе, що награчував… Цього недостатньо, щоб різійтися. І знову він приходить на поміч: протягує руки, в руках у нього вже не сотка, а ще купа долларів… В одній руці свої доляри, інша тягнеться до твоїх грошей, і ти сам віддаєш, те, що так важко тобі дістається… Півдня гасаєш по Києву не одну сотню кілометрів… дихаєш Бог знає чим, одне яблуко замість обіду. Спина інколи горить вогнем… І все це на одних нервах, навіть коли приходиться підігравати, підспівувати… тобі вкрай потрібні рублі, купони, марки, доллари, гривні. Твоя сім’я чекає від тебе заробітку. Вони далеко. Дружина не працює. Син і доця… Ти ж батько? У тебе святі обов’язки. Заради цього ти ризикуєш бути… Він обіцяє через хвилину повернутися…там, у друзів він розміняє, добавить, відніме… одним словом ти сидиш хвилину, три, двадцять… В очах світлішає. Ти бачиш кольори: зелений опускється на листя, сірий - на латаний асфальт. Чорні кружляють за лобовим шклом. Вороньйо… Приходиш в себе… О, і сонечко он… Тебе розвели. Кинули. Під’їзд на дві вулочки. Чому? Чому саме тебе?!.. Бокс відпаде. Все спочатку. Ти все одно віддіб’єш своє, щоб там не було. Приповзеш під ранок. Тебе зустріне кіт Петя. Вляжеться на груди, витягне шию до підборіддя і засопе з тобою в унісон як людина, тільки справжня…
2017.
(Далі буде )

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-11 02:56:36
Переглядів сторінки твору 759
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.03.29 22:31
Автор у цю хвилину відсутній