ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Іншомовна поезія

 Танцующая на крючке
срывала наживку слабую
с крючков наугад закинутых
и сети кромсала скользкие
и сплевывала куски
искала железной твердости
не губы порвать чтоб до крови
а чтоб зацепило намертво
и вытянуло наверх
нашла остриё надёжное
сорваться тут шансов не было
дала зацепить и вытянуть
и выкинуть на траву

так сильно хотела воздуха
так сильно хотела свежего




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-16 20:35:05
Переглядів сторінки твору 2855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-16 20:56:23 ]
Как мир – распахнутая грудь моя,
С крючка легко срываюсь – и лечу в известность.
И чувствую, что где-то здесь Боян
Подставит незаметно мне под крылья песни.

И я – крылат. Хотя и не Пегас.
Лечу лишь только, словно славный конь проломный.
И душно мне, хоть жар в груди погас,
Как встарь, остался с тем, что нужно вечно помнить.


Не мнить, сомкнувши, словно истукан,
Свои для тяжестей назначенные плечи.
Бинокль забросить и смотреть в стакан,
Так видно всё почти, пускай и недалече.

Заглянет кто в сознание моё,
Когда и на крючке я страстен и летаю?
Хочу – чтоб женщина, что мне поёт,
С которой жизнь легко начну с любого края.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-18 14:54:54 ]
Знайшла цей вiрш, прочитала повністю.
Вдячна за "с которой жизнь легко начну с любого края".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-16 21:07:56 ]
здОрово, Лариса! неожиданная радость найти здесь такое слово - спасибо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-18 15:28:51 ]
так тут і навчили, Марто))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-16 21:39:31 ]
зривала наживку риб’ячу
с гачків наугад закинутих
і сіті слизькі кромсаючи
випльовувала куски
залізної тої твердості
щоб губи не окровавити
а щоб учепитись намертво
і випірнути наверх
найшла я надійну зачіпку
єдиний мій шанс утриматись
і впасти живою замертво
на цю лугову траву

так сильно повітря прагнула
так сильно хотіла свіжого


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-18 14:57:23 ]
сподобалась Ваша миттєва реакція, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 17:13:32 ]
Мабуть інколи відчуваєш себе, як ця риба котрій не вистачає повітря. Ларисо, люблю такі незвичайні вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-18 14:55:37 ]
обіймаю, Таню