ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 11...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 11...
(роздуми невігласа)
Велике хвилювання...
... сталося в механіці, коли учена свідомість, конкретно, добралася до атомів та впритул підійшла до поняття світла* - так званих квантів... А до тої миті хвилювання, у механіці, було хвилюванням стабільних часток у певному нестабільному (рухомому) полі, чи це хвилі на воді – чи завихрення планет-зірок у гравітації небесних полів... А тут тобі на – завихрення самого завихрення, бо вже далі: усякої матерії частка-корпускул-квант є - хвилькою...
А перед тим, начебто, за хвилювання малося саме явище самого хвилювання, бо вода, в своїй суті, начебто тут й ні до чого – хоча ще й як до чого – бурі на морі без води не буває, але вода без бурі, начебто буває?.. І от виявилось що... сама вода, ба! Навіть сам камінь, на квантовому (атомному) рівні, то: частинка-хвилька - буря... І тут, начебто, з поняття матеріального, нараз, випадає поняття нерухомого-стабільного-визначеного, вже тепер, начебто, щось нерухоме - є виключно ідеальним поняттям... Тепер, начебто (а так відбувається завжди), свідомість мусить тлумачити матеріальне, за щораз, в відносності до ідеального: годинник для одного рухомого предмета, годинник для іншого рухомого предмета (в роздумах Ейнштейна про залежність часу від швидкості світла), і годинник для стороннього, непорушного (отже ідеального), суб’єкта... беручи умовні предмети з годинниками як стабільні (ідеальні) на рухомому... а суб’єкт (сам Ейнштейн) з своїм годинником, в силу природи матерії, стабільним бути може лише як ідеальний... Отже, як тут не хвилюватись – одна, тобі, лиш відносність за реальність.
*Знайшов в Інтернеті: “корпускулярно-хвильовий дуалізм був покладений Бором... відтворює логічне співвідношення між двома способами опису або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису”. А настирливі математики тут як тут – “Джон Белл: P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1”. А далі: “групі європейських фізиків під керівництвом Рональда Хенсона (Ronald Hanson) з Технологічного університету Делфта (Нідерланди) вдалося здійснити повноцінну перевірку нерівності Белла, навчивши електрони та фотони "обмінюватись" станом заплутаності. Дві віддалені на 1,3 км. лабораторії з допомогою майже 250 пар заплутаних фотонів та електронів змогли показати що нерівність Белла дійсна і...” , хоча – що це має значити? Насправді це була формула (P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1) для перевірки давнього спору (Ейнштейна з Бором), десь на рівні наукового анекдоту, і в результаті тої перевірки виявилось (опускаючи дрібниці, бо я ледве-ледве розумію саму суть), що вийшло число більше одиниці і тому Ейнштейн помилявся... а Бор ні! Хоча...
Але, надіємось – людська свідомість, і тут, знайде свою вигоду.
06.04.2017 р.
Велике хвилювання...
... сталося в механіці, коли учена свідомість, конкретно, добралася до атомів та впритул підійшла до поняття світла* - так званих квантів... А до тої миті хвилювання, у механіці, було хвилюванням стабільних часток у певному нестабільному (рухомому) полі, чи це хвилі на воді – чи завихрення планет-зірок у гравітації небесних полів... А тут тобі на – завихрення самого завихрення, бо вже далі: усякої матерії частка-корпускул-квант є - хвилькою...
А перед тим, начебто, за хвилювання малося саме явище самого хвилювання, бо вода, в своїй суті, начебто тут й ні до чого – хоча ще й як до чого – бурі на морі без води не буває, але вода без бурі, начебто буває?.. І от виявилось що... сама вода, ба! Навіть сам камінь, на квантовому (атомному) рівні, то: частинка-хвилька - буря... І тут, начебто, з поняття матеріального, нараз, випадає поняття нерухомого-стабільного-визначеного, вже тепер, начебто, щось нерухоме - є виключно ідеальним поняттям... Тепер, начебто (а так відбувається завжди), свідомість мусить тлумачити матеріальне, за щораз, в відносності до ідеального: годинник для одного рухомого предмета, годинник для іншого рухомого предмета (в роздумах Ейнштейна про залежність часу від швидкості світла), і годинник для стороннього, непорушного (отже ідеального), суб’єкта... беручи умовні предмети з годинниками як стабільні (ідеальні) на рухомому... а суб’єкт (сам Ейнштейн) з своїм годинником, в силу природи матерії, стабільним бути може лише як ідеальний... Отже, як тут не хвилюватись – одна, тобі, лиш відносність за реальність.
*Знайшов в Інтернеті: “корпускулярно-хвильовий дуалізм був покладений Бором... відтворює логічне співвідношення між двома способами опису або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису”. А настирливі математики тут як тут – “Джон Белл: P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1”. А далі: “групі європейських фізиків під керівництвом Рональда Хенсона (Ronald Hanson) з Технологічного університету Делфта (Нідерланди) вдалося здійснити повноцінну перевірку нерівності Белла, навчивши електрони та фотони "обмінюватись" станом заплутаності. Дві віддалені на 1,3 км. лабораторії з допомогою майже 250 пар заплутаних фотонів та електронів змогли показати що нерівність Белла дійсна і...” , хоча – що це має значити? Насправді це була формула (P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1) для перевірки давнього спору (Ейнштейна з Бором), десь на рівні наукового анекдоту, і в результаті тої перевірки виявилось (опускаючи дрібниці, бо я ледве-ледве розумію саму суть), що вийшло число більше одиниці і тому Ейнштейн помилявся... а Бор ні! Хоча...
Але, надіємось – людська свідомість, і тут, знайде свою вигоду.
06.04.2017 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію