ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Устимко Яна
2017.08.20 09:28
скінчилася днина скінчилися дві
закінчився тиждень сумбур в голові
широка й незміряна часу ріка
упевнено мишку жбурляє рука:

Приспів:
піду пройдуся з кімнати в кімнату
ще купа часу я встигну -- все ок

Ірина Вовк
2017.08.20 08:39
… І днесь заб’є цілюще джерело –
очистися, утвердися, о муже!
Подужай час і простір цей подужай.
На тебе схожих досі не було.
Могутній рух вселяється у м’яз
не руйнівною – злучною жагою,
нутро землі наснажиться тобою
над відстань цю, над простір ц

Ірина Вовк
2017.08.20 08:33
Мойсею, що дадуть твої скрижалі
сліпій, глухій, притупленій юрбі –
прозріння й віру? Ну, а далі, далі…
Яку могилу вириють тобі,
яку вготують пастку чи гадючник,
яку пожежу чи трясовину,
яким мечем тобі у спину влучать,
яку заслугу приймуть за вин

Ігор Шоха
2017.08.19 22:41
У кебі – baby, мама – молода,
але уже обоє русофіли.
Вода у неї мовиться, – вада,
а українці, як один, – дєбіли.

І ніби не скотилась із гори
якої-небудь Чуді чи Калуги...
Червоно-синьо-білі кольори –

Ігор Шоха
2017.08.19 22:30
                        І
Ой-вей… Лякає біо-графі-я?
Не кольорова? Та й не чорно-біла.
Є особисте – як душа у тіла
і не одна симпатія моя.
Але яке кому до того діло?
І я ще є. І мед, і воду п'ю.
Не хочете, то я й не зачіпаю.

Наталка Янушевич
2017.08.19 18:38
Назвати її самотньою було б неправильно,
Бо ж у неї велика родина.
Третій рік за коханим вона у траурі,
Але він залишив їй двох доньок і сина.

Ще є сестри, брати, сусіди і колєжанки,
Ще з пенсійного дівчина є привітна,
Навіть мама його жива, давно

Вітер Ночі
2017.08.19 16:27
В озерной тиши, у склонов гор,
в сказке Гроссмерса жил поэт.
Он с Богом вел бесконечный спор,
кляня восемнадцатый век.
И был безумно поэт влюблен
в прекраснейшую из,
и звали ее Аннет Валлон,
как озерный туман иль бриз.

Микола Соболь
2017.08.19 15:12
Вагалося іти, а чи не йти
Сьогодні по обіду жарке літо.
До першої осінньої сльоти,
Що принесе природі розмаїто.
У цей одвіку величавий гай –
Де небо відбивається у плесі.
Серед озер, я, випив свій розмай,
Який любов’ю зоріє у серці.

Серго Сокольник
2017.08.19 11:53
Двоєдині у лоні
Поскінчались казки,
І не ті у долоні
З неба впали зірки,
Що про щастя говорять...
Залишилась сама.
Прийде осінь. І скоро.
А за нею зима,

Ольга Паучек
2017.08.19 08:04
Давайте говорити про хороше:
Веселку, що із річки воду п"є,
Про снігову зимовую порошу
І доброту, що в кожному з нас є,

Про сни святкові, казкою сповиті
І сльози щастя на усіх очах,
Про руки безутомно працьовиті

Ірина Вовк
2017.08.19 05:41
Рано-пораненьку – перепілочка…
Рано-пораненьку встала дівочка:
личко рум’яненьке, очка зелененькі,
як м е д і в о ч к а!

Сорочинка біла тілечко увила аж по ніжечки…
Чи тобі не лячно, чи тобі не мрячно?.. Ані трішечки!
там, за небокраєм, сонечко ве

Ірина Вовк
2017.08.19 05:32
І Злотих Уст* зітхання уві сні,
і слів дитячих різьблені кришталі…
Які тоді складаються пісні
і крушаться які тоді печалі!

У лабіринтах буднів-душегуб,
минаючи припливи і відпливи,
одне беззмінне, цінне, незрадливе –

Микола Дудар
2017.08.19 00:55
На сірих днях малюєш писанки
спиваєш спеку зувсіма
пора погодитись на висілки
не передумаєш? хіба…
он сливи спіють за черешнями
ой не успіти в попихах
і шершень в листях вічно вештає
а може краще до мурах?

Володимир Бойко
2017.08.18 19:56
Нап’юся з чарівного джерела
Живої, чудодійної водиці,
І враз мені примариться-насниться
Позареальна суть добра і зла.

Збагну природу видимих речей,
І сокровенні помисли таємні,
Всі пристрасті людські страшні і темні

Ігор Шоха
2017.08.18 18:21
Уже по-осінньому душі ятрить
руде і опалене листя.
Над нами – прозорого неба блакить
і обрії, наче намисто.

Ідемо за луки до плеса озер,
де доля описує коло
і, наче, пливуть силуети галер

Леся Геник
2017.08.18 18:03
Наступного тижня уже відлетять журавлі.
Іще одне літо збиратись почне у дорогу.
Ранковий туман припадатиме знов до землі,
рихтуючи серцю найпершу осінню залогу.

В повітрі уже відчувається інше тепло.
І тіні вечірні влягаються значно раніше.
О, скі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 11...
(роздуми невігласа)
Велике хвилювання...
    ... сталося в механіці, коли учена свідомість, конкретно, добралася до атомів та впритул підійшла до поняття світла* - так званих квантів... А до тої миті хвилювання, у механіці, було хвилюванням стабільних часток у певному нестабільному (рухомому) полі, чи це хвилі на воді – чи завихрення планет-зірок у гравітації небесних полів... А тут тобі на – завихрення самого завихрення, бо вже далі: усякої матерії частка-корпускул-квант є - хвилькою...
    А перед тим, начебто, за хвилювання малося саме явище самого хвилювання, бо вода, в своїй суті, начебто тут й ні до чого – хоча ще й як до чого – бурі на морі без води не буває, але вода без бурі, начебто буває?.. І от виявилось що... сама вода, ба! Навіть сам камінь, на квантовому (атомному) рівні, то: частинка-хвилька - буря... І тут, начебто, з поняття матеріального, нараз, випадає поняття нерухомого-стабільного-визначеного, вже тепер, начебто, щось нерухоме - є виключно ідеальним поняттям... Тепер, начебто (а так відбувається завжди), свідомість мусить тлумачити матеріальне, за щораз, в відносності до ідеального: годинник для одного рухомого предмета, годинник для іншого рухомого предмета (в роздумах Ейнштейна про залежність часу від швидкості світла), і годинник для стороннього, непорушного (отже ідеального), суб’єкта... беручи умовні предмети з годинниками як стабільні (ідеальні) на рухомому... а суб’єкт (сам Ейнштейн) з своїм годинником, в силу природи матерії, стабільним бути може лише як ідеальний... Отже, як тут не хвилюватись – одна, тобі, лиш відносність за реальність.

    *Знайшов в Інтернеті: “корпускулярно-хвильовий дуалізм був покладений Бором... відтворює логічне співвідношення між двома способами опису або наборами уявлень, які, хоча і виключають один одного, обидва необхідні для вичерпного опису”. А настирливі математики тут як тут – “Джон Белл: P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1”. А далі: “групі європейських фізиків під керівництвом Рональда Хенсона (Ronald Hanson) з Технологічного університету Делфта (Нідерланди) вдалося здійснити повноцінну перевірку нерівності Белла, навчивши електрони та фотони "обмінюватись" станом заплутаності. Дві віддалені на 1,3 км. лабораторії з допомогою майже 250 пар заплутаних фотонів та електронів змогли показати що нерівність Белла дійсна і...” , хоча – що це має значити? Насправді це була формула (P(a,c)-P(b,a)-P(b,c)≤1) для перевірки давнього спору (Ейнштейна з Бором), десь на рівні наукового анекдоту, і в результаті тої перевірки виявилось (опускаючи дрібниці, бо я ледве-ледве розумію саму суть), що вийшло число більше одиниці і тому Ейнштейн помилявся... а Бор ні! Хоча...
    Але, надіємось – людська свідомість, і тут, знайде свою вигоду.
06.04.2017 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-07 12:09:55
Переглядів сторінки твору 316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.08.19 20:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-04-07 12:47:56 ]
Згадую дитячу казочку про бульку:
Реготала, реготала,
поки й лопнула сама
і нічого не зосталось,
тільки казочка смішна.

Напевне малий Альберт мав почуття гумору, а Нільс - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-07 13:10:51 ]
...зрештою - вони проміж себе, там, вже втрясли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2017-04-07 13:29:28 ]
Пам"ятаю, або не пам"ятаю,- ще у 8 класі читав літературний твір про Бора....Враження неминущі... У тому ж віці читав про Сократа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-07 14:03:43 ]
... так - Сократа на всіх хвате...